- •Мініпідручник
- •Основні теорії творчості
- •Душа і творчі здібності
- •Природне покликання рослинної душі — бути живій істоті.
- •Властивості гармонії
- •Чутливість — зародок механізму творчості
- •Чутливість - творчість
- •Чутливість - здібність - здатність - механізм
- •Енергопотенціал величина нашої здатності до дії (прагматичної, пізнавальної, розумової, моральної, естетичної тобто творчої)
- •Основна енергія заряд тіла, який ми отримуємо від народження, у генотипі.
- •Катарсис - відновлення гармонії людини
- •Катарсис негативних почуттів
- •Людина збирач і акумулятор енергій; чим енергії більше, тим більш удатно, тривало й продуктивніше вона працюватиме, не втомлюючись і не перевтомлюючись.
- •Процеси порівнянь і оцінки предметів
- •Психомоторика - орган творчості
- •Механізм відображення невідчутного
- •Мислення - психомоторика - почуття - енергопотенціал
- •Мислення інструмент людини для пізнання властивостей предметів та явищ дійсності, які неможливо відчути, відобразити органами чуттів.
- •Думка — інструмент мислення
- •2) Вона - образ: значить, предметний зліпок, за який чіпляється почуття, щоб створити потік енергії (до предмета і від нього), думка ключ до енергетичної пружини механізму творчості;
- •Відображення неіснуючого
- •Уявамисленняпочуттяпсихомоторикаенергопотенціал
- •Уява трансформатор нових образів
- •Уява — продукт синтезу багатьох образів в один.
- •Інтуїція - механізм людини - здатний створювати гармонійні цілісності з розпорошених елементів (сенсорних і смислових), які мислення, сила думки і логіка не можуть привести до спільного знаменника.
- •Уява і вундеркінд
- •Синтез механізмів відображення
- •2) Уява, завдяки своїй здатності до синтезу інформації перетворює почуття на думку;
- •Натхнення опанування властивостей природи і ноосфери.
- •Спокій це стан душі, коли вона створює свою гармонію.
- •Ноосфера - вже пізнаний, освоєний, культивований логос.
- •Альтернативно-тестові завдання для самоконтролю
- •Література
- •Перерви і.М.
Катарсис - відновлення гармонії людини
Катарсис позитивних почуттів.
Що відбувається з енергією, коли ви дивитесь комедію і трагедію?
Згадайте: ви в театрі дивитесь комедію. Спочатку вас розбирає сміх. З розгортанням подій на сцені сила вашого сміху зростає ви регочете. Ви регочете і регочете і не можете себе зупинити. Тиск енергії в середині вас збільшується, але терпіти ще можна.
Дивлячись комедію, ви споживаєте втілену автором у твір енергію та інформацію. Ви їх вбираєте в себе - ваша оперативна енергія стрімко збільшується.
І, нарешті, з вами щось відбувається: вас охоплює страх. Про що це свідчить? Страх, як і фізичний біль, - сигнал про загрозу життю. Ваші енергетичні місткості вже повні вщерть, а енергетична хвиля все збільшується. У цьому стані ви вже ловите себе на думці: “воно” регоче, а ви вже реготати не хочете, але і не маєте сил, щоб зупинитись.
Страх виникає тому, що ви втратили контроль над собою, що вами опанувала якась сила, вам непідвладна і ви не знаєте, чим все закінчиться. Разом з тим вам відомо, що від сміху і від лоскоту люди часто помирають. Ось цю думку в цей момент усі й пригадують: тут уже не до комедії...
Що ж відбувається, що спричинює страх?
Ви опиняєтесь на межі життя і смерті; про цей стан свідчить ваш незрозумілий страх: ваша енергетична місткість вже повна вщерть і не витримує тиску нової енергії - і ось, ось розірветься.
Синусоїда стикається з верхньою межею оперативної енергії.
Це стан позитивного катарсису, коли ви водночас радісні, регочете і, охоплені страхом, чекаєте того, що буде з вами далі.
Це амбівалентний - двоїстий - психічний стан?
Сміх катарсису благородний тим, що він значніший, ніж думають, він глибший, ніж здається на перший погляд. Він не просто знак веселості.
Сміх свідчення сили людини, розумової чутливості. Бо вона усвідомила: замислюють люди в комедії і чинять недоладно; а щоб досягти власних цілей, користуються негідними засобами. Вона інтуїтивно відчуває: негідні засоби ведуть до егоїстичних наслідків, до фальші в людських стосунках. А комічне ущербне, низьке, дисгармонійне - претендує на те, аби його поважали (і більше нічого), і люди оцінювали його, як досконале, підкорялися і прихилялися перед ним.
Сміх вчить: не сміятися там, де треба пережити подив.
Катарсис негативних почуттів
Ви дивитесь трагедію. Вас охоплює страх. Страх збільшується через напруження, від непокоєння за життя людини. Страждає герой - страждаєте і ви. Страх збільшується і вас охоплює жах.
Ви здригаєтесь від переляку і втискуєтесь у крісло. Сидите ні живі, ні мертві: переживаєте, перевтілюєтесь у героя. Усі його почуття, думки переживаєте як свої; його муки і передсмертні страждання випробовуєте на собі, але без болю, однією душею. Страх напружує до межі пізнавальні, моральні та естетичні почуття і спалює енергію синусоїда стикається з нижньою межею базової енергії і вона спалюється, тане, щезає. Ви наближаєтесь до межі життя і смерті.
Хоча страх і продукт уяви, продукт наслідування, переживання чужих страждань (трапляється смерть від страху смерті), але ви відчули її дихання. Далі ще страшніші події: вас охоплює вже жах; ви сидите ні живі, ні мертві. Тут вас охоплює страх смерті. Ви на межі життя і смерті.
Це стан катарсису негативних почуттів.
Енергію “спалили” через переживання загибелі героя. Оперативної енергії у вас залишилася мізерна кількість, вона на самому дні, вам майже немає задля чого жити. А душа через спалювання негативних домінант очистилася від афектів і відродилася з відновленими якостями.
Ось чому переживання почуттів трагічного це переживання буйності людської сили в боротьбі проти підступного начала в діях і вчинках, щоб гармонійне в житті, природі або у взаєминах з людьми, - було життєдайним і несло їм щастя. Люди з підступним началом намагаються руйнівними впливами, потворним, низьким прагненням перетворити все навколо до рівня свого стану до дисгармонії. Але ви за перемогу гармонії, і тому болісно переживаєте руйнування плачете.
Плач у трагедії благородний тим, що він теж значніший, ніж про нього думають. Негативні почуття виражаються зовні: людина плаче, ллє сльози зворушення, болісно переживає чужий біль, чужу смерть, як свою. Вона переживає в деталях те, що раніше не викликало почуттів. Вона журиться, сумує, втрачаючи бадьорість. Мучиться і втрачає свій душевний спокій страждає, але без болю.
У чому 1) смисл, 2) причина і 3) механізм енергетичного повороту катарсису?
Ось чому стан катарсису процес руйнування стереотипів і афектів на крайніх точках енергетичної хвилі.
Зокрема, впливи комічного і трагічного руйнують уявлення людини про відоме і невідоме, моральне і аморальне, гармонію і дисгармонію в собі і в навколишньому світі.
Чому це відбувається? У комедії і трагедії зображені люди і людські взаємини трьох типів: 1) люди кращі ніж звичайні, 2) гірші, ніж є насправді, 3) такі, якими вони є навколо.
Через комедію і трагедію відбувається зіткнення в душі людини двох світів: внутрішнього і зовнішнього. Злитися внову цілісність з двох створити один душевний стан людини - новий, кращий, ніж її власний, через синтез своїх і чужих змістів душі:
1) енергетики, яка спільномірна зі станом натхнення генія;
2) думок відточених і точних, які відображають сутність твору;
3) почуттів вищого рівня, на які здатні творці.
Кожна людина змушена внаслідок впливу енергії та інформації твору цю роботу виконати самотужки, перебудувати себе на зразок генія. Людина, переживши пристрасті, доходить висновку:
1) усі минулі враження: а) позитивні радість і щастя; б) негативні страх і страждання жалюгідні, незначні почуття за цінністю ( і чого тоді було хвилюватися?); в) за глибиною поверхневі, а за забарвленням сіренькі, а на їхньому фоні відбувалися дрібненькі події;
2) минуле (приємне і неприємне), пережите із “сучасним” героїв комедії або трагедії, і переоцінене, очищаючи душу, спалює негативні моральні домінанти, афекти;
3) відсторонюється від свого минулого, стає вільною для діяльності, а нові почуття моделі дій і поведінки набувають незалежності.
У стані катарсису людина відчуває зміни в собі опосередковано через сміх або плач, які очищають душу - повертають їй психічне здоров’я.
При негативному катарсисі хвиля енергії прокочується над “дном” (верхівкою базового енергопотенціалу), і торкається його, а у декого захоплює недоторканний запас енергії для життя. Спалена негативними почуттями енергія майже миттєво відновлюється повертає людині бадьорість. Далі, набираючи потужності, хвиля енергії стрімко здіймається і переповнює енергетичні місткості. Сповнена відновленою енергією по вінця людина, як і при позитивному катарсисі, може користуватися нею 6 7 днів.
Почуття трагічного і комічного протилежні за впливами на душу. У трагедії герой - гине, а глядач плаче; в комедії - герой сумний і плаче, а глядач - вмирає від сміху. І там, і тут стверджується велич людини: 1) через загибель гармонійної людини; 2) через викриття прихованих за маскою досконалості способів облагороджування зла і дій людини з дисгармонійною душею.
Звідки бере енергію людина? У творця, який вклав свою енергію у твір, а катарсис її перетворив у нашу оперативну енергію. Ось де ми беремо енергію - здатність до дії. Енергія пальне механізму творчості, а комедія і трагедія її нам дають і тренують наші почуття почуттями геніїв.
Енергія зовнішня – це джерела, з яких ми можемо черпати її в необмежених кількостях. Ми черпаємо енергію (хоча не завжди ми усвідомлюємо - скажімо, нам часто невтямки, чому нас тягне до лісу, на луки, до річки, картинної галереї, театру тощо) із природи, творів мистецтва, спілкування з людьми.
Енергія, як і інформація, сприймається нами не завжди усвідомлено. Залежно від кількості і насиченості, зовнішня енергія усуває дефіцит нашої оперативної енергії або нагромаджує його з прибутком. Уміле користування зовнішньою енергією означає, що людина отримує прибуток, приріст енергії, таку її кількість, яка перевищує її витрати.