Дослід 7. Добування ацетилену з карбіду кальцію та вивчення його властивостей

У колбу Вюрца вносять кілька шматочків карбіду кальцію і закривають її пробкою із крапельною лійкою, наповненого водою. Відвідну трубку колби Вюрца з'єднують із зігнутою газовідвід­ною трубкою. З крапельної лійки краплями приливають воду. Вода реагує з карбідом кальцію, з утворенням ацетилену:

CaC₂ + 2H₂O → CH≡CH + Ca (OH) ₂.

З ацетиленом, що при цьому утворюється, проводять харак­терні реакції.

Дослід 8. Приєднання брому до ацетилену

. У пробірку приливають 5 мл бромної води і пропускають через неї ацетилен. Бромна вода при цьому знебарвлюється — відбувається реакція приєд­нання брому до ацетилену з утворенням тетраброметану. Реак­ція приєднання брому відбувається у дві стадії — спочатку утво­рюється диброметилен: CH≡CH + Br₂ → HCBr=CHBr,

що потім реагує з другою молекулою брому й утворює тєтраброметан: HCBr=CHBr + Br₂ → CHBr₂–CHBr₂.

Дослід 9. Окислення ацетилену.

У пробірку наливають 3–4 мл розбав­леного розчину калій перманганату, що має лужне середовище завдяки добавленій соді, і пропускають через нього ацетилен. При цьому забарвлення розчину змінюється й утворюється бурий осад оксиду мангану (IV), що вказує на окислення ацетилену.

Реакція окислення ацетилену калій перманганатом проходить досить складно. Протягом реакції утворюються щавлева, мураши­на кислоти і в кінцевому результаті — вуглекислий газ і вода.

Дослід 10. Горіння ацетилену.

До кінця газовідвідної трубки підно­сять запалений сірник. Ацетилен горить кіптявим полум'ям з утворенням вуглекислого газу і води:

2 CH≡CH + 5O₂ → 4CO₂ + 2H₂O.

Дослід 11. Добування ацетиленіду аргентуму та ацетиленіду купруму

У пробірку вносять 3–4мл амоніачного розчину оксиду аргентуму, приготовленого з нітрату аргентуму та амоніаку:

AgNO₃ + 3NH₃ → [Ag(NHg₃)₂]OH + NH₄OH.

Через цей розчин пропускають ацетилен.Утворю­ється сірий осад ацетиленіду аргентуму: CH≡CH + 2[Ag(NH₃)₂]OH→Ag–C≡C–Ag + NH₄OH + 3NH₃.

У пробірку наливають 2–3 мл амоніачного розчину хлори­ду купруму ( І ), приготовленого добавкою амоніаку до невели­кої кількості хлориду купруму ( І ) до повного розчинення. Через добутий розчин пропускають ацетилен. Розчин спочатку забарв­люється в червоний колір, а потім випадає червоний осад ацети­леніду купруму:

CH≡CH + 2[Cu(NH₃)₂ ]Cl → Cu–C≡C–Cu + NH₄Cl + 3NH₃.

Зробити висновок про властивості гідрогену при потрійному зв'язку.

Контрольні запитання:

1. Основні джерела алканів. Фракції нафти. Крекінг нафти.

2. Напишіть можливі структури загальної формули С₆Н₁₄.Назвіть ізомери за номенклатурою IUPAC.

3. Хімічні властивості алканів ( на прикладі гептану)

4.Навести приклади простих хімічних реакцій, за допомогою яких можна розрізнити пропан, пропен та пропін.

5. Напишіть схеми синтезу з ацетилену наведених нижче сполук:а) 1,1-дихлоретану, б) ацетальдегіду, в) пропіну, г) 2-бутіну, д) транс-2-бутену.

6.Напишіть структурні формули ізомерів пентену. Назвіть їх за номенклатурою IUPAC. Наведіть приклади цис- транс- ізомерів.

7. Напишіть по три реакції приєднання для а) 1-гептену, б) 2-метил-1-пентену.

8. Напишіть реакції 2-метил-1,3-бутатадієну з : а) 2 молекулами НBr ; б) Br₂ ; в) 2 молекулами Н₂О; г) 1 молекулою H₂.