Дослід 13. Взаємодія олеїнової кислоти із бромом

У пробірку наливають 1–2 мл олеїнової кислоти, добавля­ють 4–5 мл бромної води і збовтують. Спостерігається знебарв­лення бромної води внаслідок утворення дибромстеаринової кислоти:

CH₃-(CH₂)₇-CH=CH-(CH₂)₇-COOH + Br₂ → CH₃-(CH₂)₇-CHBr-CHBr-(CH₂)₇-COOH

Дослід 14. ОКИСЛЕННЯ ОЛЕЇНОВОЇ КИСЛОТИ КАЛІЙ ПЕРМАНГАНАТОМ

У пробірку наливають 1–2 мл олеїнової кислоти, додають 2–3 мл 0,1 % розчину калій перманганату, розчин соди (для створення лужного середовища) і збовтують. Суміш знебарв­люється, з утворенням діоксистеаринової кислоти і виділенням оксиду мангану (IV):

3 СН₃-(СН₂)₇-СН=СН -(CH₂)₇-COOH + 2KMnO₄ + 4H₂O→

→ 3 CH₃-(CH₂)₇-CHOH-CHOH-(CH₂)₇-COOH + 2MnO₂ + 2KOH.

Дослід 15. Акролеїнова проба на жири

У пробірку насипають 1–2 г гідросульфату калію і добав­ляють 1–2 краплі олії. Під час нагрівання вмісту пробірки утво­рюється акролеїн, що легко виявляється за задушливим запа­хом, що подразнює слизові оболонки.

Дослід 16 визначення ненасиченост1 жиру

У першу пробірку наливають 4–5 мл бромної води, добав­ляють 0,5 мл олії і струшують. Суміш знебарвлюється завдяки приєднанню брому за місцем подвійного зв'язку в залишках вищих жирних карбонових кислот, які входять до складу жиру:

У другу пробірку наливають 4–5 мл лужного розчину калій перманганату, добавляють 0,5 мл олії й енергійно збовтують. Суміш знебарвлюється і згодом буріє, що свідчить про ненасичений характер олії.

Дослід 18. Розчинність жирів

У пробірки наливають по 0,5 мл олії. Окремо в кожну із пробірок добавляють по 2 мл води, етилового спирту, петролей­ного етеру, діетилового етеру, бензену, хлороформу, тетрахлорметану. Вміст пробірок збовтують і роблять висновки про роз­чинність олії у різних розчинниках.

Дослід 19. ДОБУВАННЯ НАТРІЄВОЇ СОЛІ ЩАВЛЕВОЇ КИСЛОТИ У першу суху пробірку насипають кілька крупинок мурашинокислого натрію і сильно нагрівають на полум'ї пальника. Розплавлена сіль розкладається з виділенням водню. Вміст про­бірки охолоджують, добавляють три–чотири краплі води і злег­ка нагрівають до прозорого розчину. У другу пробірку вносять кілька крупинок мурашинокислого натрію і добавляють три–чотири краплі води. В обидві пробірки добав­ляють по одній краплі хлориду кальцію. В перший пробірці (із щав­левокислим натрієм) утворюється білий осад не розчинної у воді каль­цієвої солі щавлевої кислоти. У другій пробірці осад не утворюється, оскільки кальцієва сіль мурашиної кислоти розчинна у воді:

Дослід 20. Декарбоксилування малонової кислоти

Пробірку з 1–2 мл малонової кислоти і газовідвідною труб­кою, закріплюють у штативі та обережно нагрівають на паль­нику. Малонова кислота розкладається:

Діоксид карбону виявляється під час пропускання його через пробірку з вапняковою водою.

Реакція декарбоксилування використовується для добуван­ня одноосновних кислот із різних гомологів малонової кислоти: