Дослід 10. Виявлення сивушного масла у спирті

У дві пробірки наливають по одній краплі концентрованої сульфатної кислоти і додають; в першу–10 крапель спирту-ректифікату, в другу–10 крапель спирту-сирцю. Потім у кож­ну пробірку додають по п'ять крапель 0,01 %-ного розчину фур­фуролу в спирті-ректифікаті. Залежно від кількості сивушного масла в досліджуваному спирті розчин забарвлюється від роже­вого до червоного кольору.

Дослід 11. Реакція на ненасичені одноатомні спирти

Взаємодія алілового спирту із бромом. У пробірку нали­вають 2 мл бромної води, добавляють кілька крапель розбавле­ного водного розчину алілового спирту й пробірку струшують. Відбувається швидке знебарвлення бромної води внаслідок реак­ції приєднання брому до алілового спирту: CH₂=CH-CH₂OH + Br₂ → CH₂Br-CHBr-CH₂OH.

Взаємодія алілового спирту з калій перманганатом. У пробірку наливають 2 мл 0,1 %-ного розчину калій перманганату і добавляють кілька крапель розбавленого алілового спирту. Під час збовтування спостерігається знебарвлення калій перманганату внаслідок окислення алілового спирту за місцем подвійного зв'язку з утворенням гліцерину:

3 CH₂=CH-CH₂OH + 2KМnO₄ + 4H₂O → 3 CH₂OH-CHOH-CH₂OH + 2KOH + 2MnO₂.

Дослід 12. Взаємодія етиленгліколю з натрієм

У пробірку наливають 2 мл етиленгліколю і добавляють невеликий шматочок очищеного Натрію, висушеного фільтру­вальним папером. Спостерігається енергійна взаємодія остан­нього з етиленгліколем з утворенням гліколяту натрію й Гідро­гену. Реакція проходить із виділенням тепла:

CH₂OH-CH₂OH CH₂OH-CH₂ONa

CH₂ONa-CH₂ONa CH₂OH-CH₂OH.

Після повного розчинення Натрію алкоголят розкладають водою і додають фенолфталеїн. З'являється характерне мали­нове забарвлення.

Дослід 13. Утворення гліколяту і гліцерату купруму

У три пробірки наливають по 2 мл 10 %-ного розчину гідро­ксиду натрію і кілька крапель розчину сульфату купруму (ІI). При цьому утворюється блакитний осад гідроксиду купруму (ІІ). До осаду в першу пробірку додають кілька крапель етилового спирту, у другу – етиленгліколю, у третю – гліцерину. Реакційну суміш у пробірках енергійно струшують. У другій і третій пробірках спос­терігається розчинення осаду й поява темно-синього забарвлення, що вказує на утворення гліколяту і гліцерату купруму :

Одноатомний етиловий спирт із гідроксидом купруму не реа­гує. Здатність розчиняти гідроксид купруму (II) є характерною особливістю багатоатомних спиртів.

Дослід 14. Дегідратація гліцерину

У суху пробірку насипають близько 1 г гідросульфату натрію або калію. Можна брати піросульфат натрію Na₂S₂O₇. Добавля­ють дві-три краплі гліцерину і сильно нагрівають. Спостеріга­ється виділення акролеїну з характерним запахом, що подраз­нює слизову оболонку:

CH₂OH-CHOH-CH₂OH [H₂C=C=CHOH]

Неприємний запах, що утворюється в процесі згіркнення жирів, можна пояснити утворенням акролеїну з гліцерину, що входить до складу жирів.