- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
Розміри сторони підошви стовпчастих фундаментів квадратної форми в плані визначають за формулою:
.
При прямокутній формі підошви зі співвідношенням сторін :
,
де в обох формулах ke – коефіцієнт, що враховує дію моменту. Його величина при позацентровому завантаженні фундаменту може прийматись ke = 1.1…1.2 або визначатись за формулою:
.
Попередньо величину b визначають при ke = 1. Ексцентриситет е визначають без урахування конструкції фундаменту, тобто на рівні його верхнього обрізу:
.
При величині e b/30 приймають ke = 1.
Значення R розраховують за формулою Е.1 додатку Е норм [2]. Для першого розрахунку можна використовувати величину R0. Визначення b проводять методом поступового наближення, як це зроблено при розрахунку стрічкових фундаментів (див. п.3.5).
Розглянемо визначення основних розмірів та конструювання стовпчастих фундаментів на прикладі.
5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
Навантаження на збірну залізобетонну колону перерізом 400400 мм в рівні верхнього обрізу фундаменту складає: NII = Nn = 1170 кН, МІІ = Мn = 91 кНм, QII = Qn = 17 кН. Ґрунтові умови майданчика та якість ґрунтів приймаємо як для прикладу стрічкового фундаменту (див.п.3.5). Мінімальна глибина закладання підошви фундаменту dmin = 1.2 м.
Необхідна мінімальна висота фундаменту: hf = 0.40 + 0.05 + 0.20 = 0.65 м.
При такій висоті фундамент буде спиратися на насипний ґрунт ІГЕ-1, що залягає до глибини 1.0 м. Це недопустимо. Тому приймаємо d = 1.2 м (з врахуванням бетонної підготовки товщиною 100 мм, d = 1.2 + 0.1 = 1.3 м).
Приймаємо квадратний стовпчастий фундамент. Призначаємо для попереднього розрахунку R = R0 = 225 кПа (див. вихідні дані для прикладу стрічкового фундаменту в п. 4.2) та ke = 1.
Тоді ширина фундаменту:
= 2.41 м.
Розрахунковий ексцентриситет е = 91/1170 = 0.078 м.
Допоміжна величина b/30: 2.41/30 = 0.0803 м.
Так як e = 0.078 м < b/30 = 0.0803 м, приймаємо ke =1.0.
Розрахунковий опір несучого шару ІГЕ-2 (див. п.3.5):
232.0 кПа.
Уточнюємо ширину фундаменту:
2.37 м.
Величина b2 відносно b1 змінилась:
.
Приймаємо ширину підошви фундаменту кратною 100 мм. Для квадратного фундаменту b = 2400 мм. Тут також необхідно зауважити, що раніше рекомендувалось приймати ці розміри кратними 300 мм.
Зауваження. При виборі форми підошви стовпчастого фундаменту враховують величину моменту, що передається на його верхньому обрізі з врахуванням значення коефіцієнту ke, а також форми поперечного перерізу колони: а) при квадратному перерізі перевагу віддають квадратним фундаментам; б) при прямокутному перерізі і форму фундаменту переважно приймають прямокутною. Співвідношення сторін підошви фундаменту приймають = 1.1…1.5 (інколи, при дуже великих розмірах колони або великому моменті до = 2.0).
У випадку спеціальних опор круглого перерізу підошва фундаментів може бути круглою або у вигляді багатокутника.
Конструювання виконуємо, оцінюючи співвідношення розмірів підколонника та підошви фундаменту і його висоти. В даному випадку висота фундаменту:
hf = d – 0.15 = 1.20 – 0.15 = 1.05 м.
Розміри поперечного перерізу підколонника та глибину стакану визначаємо з урахуванням конструктивних вимог, що наведені на рис. 30.
Рис. 30. Конструкція підколонника та його армування:
а – геометричні розміри; б – армування підколонника; в – поперечний переріз підколонника
Потрібно мати на увазі, що зі зміною перерізу колони, будуть відповідно змінюватись і розміри підколонника.
Для фундаменту, що розглядається, підколонник має розміри 900900 мм при товщині стінки стакану 200 мм. На практиці товщина стінки стакану встановлюється розрахунком.
При ширині фундаменту 2400 мм консолі плити складуть: (2400-900)/2=750 мм. Кількість ступеней звичайно для стовпчастих фундаментів під колони промислових чи цивільних будівель і споруд приймається в межах 1…3.
При цьому необхідно враховувати, що мінімальна висота ступенів залежно від розмірів фундаменту приймається 250…300 мм.
Примітка. В європейській практиці фундаменти невеликої висоти часто виконують одноступінчастими з тим, щоб полегшити їх влаштування.
Звичайно максимальна довжина (виліт) першої консолі а1 пов’язана з її висотою hc1: повинна виконуватись умова a1 / hc1 2 (за цих умов армування плитної частини буде раціональним). Інші консолі можуть мати це співвідношення до 1…2.
При висоті першого ступеня для фундаменту, що розглядається,hc1 = 300 мм, її довжина 3002 = =600 мм. Залишається 750 – 600 = =150 мм. За цих умов другий ступінь влаштовувати недоцільно. Тому приймаємо одноступінчатий фунда-мент товщиною плитної частини 400 мм (тоді 4002 = 800 мм > 750 мм, умова виконується). Основні геомет-ричні розміри фундаменту показані на рис. 31.
Для замонолічування колони в стакані використовують бетон класу не нижче В 12.5. Існує й інша можливість призначення розмірів підколонників фундаментів під колони, коли використовують типові рішення фундаментів [21].
Зберемо вертикальні навантаження в рівні підошви фундаменту (табл. 34).
Таблиця 34