- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
Оцінка гранулометричного складу пісків
1. |
Фракція, мм |
> 2.0 |
1.0-2.0 |
0.5-1.0 |
0.25-0.5 |
0.1-0.25 |
< 0.1 |
2. |
Гранулометричний склад, % |
2 |
9 |
13 |
19 |
36 |
21 |
3. |
% часток по масі більше даного діаметру |
2 |
11 |
24 |
43 |
79 |
100 |
4. |
% часток по масі менше даного діаметру |
98 |
89 |
76 |
57 |
21 |
0 |
5. |
Граничний діаметр часток, мм |
2.0 |
1.0 |
0.5 |
0.25 |
0.1 |
0 |
Спочатку необхідно перевірити, чи мають частинки, що задані, повний гранулометричний склад – 100%. Якщо розбіжність буде в межах до 1%, то можна самостійно внести поправку, розподіливши похибку з протилежним знаком пропорційно масовим показникам по окремим фракціям так, щоб одержати 100% (точність 0.1 або 0.01%). Якщо ж ця похибка більша – на практиці необхідно звернутися до лабораторії, яка видала ці результати. Звичайно похибку виправляють перевіркою даних, що є в журналі або роблять повторний аналіз.
По ДСТУ Б В.2.1-96 табл. Б10 (табл. 4) даний пісок є дрібним, так як перша задовольняюча умова % частинок більше 0,1 мм – 79% > 75% (табл. 3, рядок 3 - % > d, де величина d знаходиться відповідно в рядку 5).
Таблиця 4 (Б10 [10])
Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
Назва різновиду піску |
Розмір часток, d, мм |
Вміст часток, % за масою |
Гравелистий |
> 2 |
> 25 |
Крупний |
> 0.50 |
> 50 |
Середньої крупності |
> 0.25 |
> 50 |
Мілкий (дрібний) |
> 0.10 |
> 75 |
Пилуватий |
> 0.10 |
< 75 |
Примітки:
Назву пісків встановлюють послідовним порівнянням фактичних даних для визначеного гранулометричного складу та табличних вимог, починаючи з верхнього рядка таблиці до першого рядка нижче, що задовольняє наведеним вимогам.
Найменування „мілких пісків” як „дрібних” в стандарті не приводиться.
Тут і далі в дужках до назви таблиці дано посилання на таблицю ДСТУ Б В.2.1-2-96 [10].
Таблиця 5 (Б18 [10])
Назва пісків за щільністю будови
Назва різновиду піску |
Коефіцієнт пористості для піску, е | ||
гравелистого, крупного, середньої крупності |
мілкого (дрібного) |
пилуватого | |
Щільний |
< 0.55 |
< 0.60 |
< 0.60 |
Середньої щільності |
0.55...0.70 |
0.60...0.75 |
0.60...0.80 |
Пухкий |
> 0.70 |
> 0.75 |
> 0.80 |
Примітка: стан піску за щільністю на практиці може бути додатково уточнено за допомогою лабораторного ущільнення ґрунту на приладі стандартного ущільнення Проктора чи «СоюздорНИИ» по величині ступеня щільності ІД (див. табл. Б 19 [10]).
б) Якщо рядок 3 в табл. 3 будується шляхом послідовного додавання фракцій, починаючи з більших розмірів, то рядок 4 є доповненням до значень рядка 3 так, щоб їх сума складала 100%. За даними рядка 4 будують графік гранулометричного складу (сумарна крива, інтегральна крива, крива неоднорідності). Побудову графіка виконують в лінійному (%, d) чи напівлогарифмічному масштабі ( %, ln d). Він дає змогу визначити неоднорідність піску, охарактеризувати кривизну графіка, величину (% по масі) якої завгодно фракції частинок та діаметр частинок, що відсікає задану кількість частинок піску по масі. Ці визначення, в повному обсязі, для звичайної оцінки, як правило, не роблять.
При виконанні курсового проекту перевагу необхідно віддавати лінійному масштабу, як більш простому. Така побудова виконана на рис. 4.
Рис. 4. Крива неоднорідності або сумарна крива гранулометричного складу піску
Визначаючи d60 і d10 (побудову на графіку роблять відповідно від позначок 60% і 10% на вертикальній осі горизонтальною лінією до графіку, а потім опускають перпендикуляр на вісь d, де і прочитують d60 і d10) вираховують ступінь неоднорідності гранулометричного складу (ф-ла (А3) стандарту [10]):
=5.27 (точність визначення Cu – 0.01).
Так як Cu = 5.27 > 3, то відповідно до п. 2.2 додатку Б ДСТУ [10] пісок дрібний є неоднорідним. Тут необхідно мати на увазі, що однорідними вважають великоуламкові ґрунти та піски при Cu 3.
Показник кривизни гранулометричної кривої Cс вираховують в зарубіжній практиці для оцінки відсортованості частинок (для класифікації за Європейськими нормами):
=1.23 (точність визначення Cс – 0.01).
Значення d30 визначають аналогічно d60 і d10.
Оскільки Сс знаходиться в межах 1…3, то ґрунт добре відсортований (в інших випадках – погано відсортований). Ця назва піску не враховується діючою в Україні класифікацією [10], проте додатково характеризує його гранулометричний склад.
2. Щільність скелету ґрунту (або за старим визначенням „в сухому стані”) –d:
1.68 т/м3.
Точність визначення – 0.01 т/м3 (можлива оцінка за лабораторними визначеннями з розмірністю г/см3).
3. Питома вага ґрунту 3 (інші показники питомої ваги s і d на практиці не використовують):