- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
Призначаючи поперечний переріз паль, враховують не тільки необхідність забезпечення сприйняття діючих навантажень, але й конструкцію ростверку, що при цьому буде. Відомо, що вид і форма ростверку залежать від характеру будівлі чи споруди та геометричних розмірів і якості матеріалу надземної несучої конструкції, що передає навантаження на фундамент, в той час як тип паль і їх поперечний переріз (діаметр) будуть визначати розміри ростверку. Це завдання не просте. Тому для дослідження призначають обґрунтовано декілька розмірів поперечного перерізу паль (найчастіше обмежуються тільки двома). Можливі типорозміри забивних паль заводського виготовлення приводяться в стандартах і каталогах, що розроблені для паль різної конструкції. Часто в будівництві використовують забивні суцільні палі квадратного перерізу за ГОСТ 19804.1-79* [17] та ГОСТ 19804.2-79* [18], загальна характеристика яких приведена в табл. 36 нижче (позначення паль за ГОСТ 19804-91 [15]). Марки залізобетонних паль з звичайною арматурою приведені в додатку 4.
Таблиця 36
Характеристика забивних паль суцільного перерізу
Переріз паль, мм |
Дов-жина паль, L, м |
Градація довжини паль через LP, м |
Позна-чення паль |
Клас бето-ну |
Поздовжнє армування |
Маса 1 м дов-жини палі, кг |
Орієнтовна несуча здатність палі, кН | ||
за мате-ріалом |
за ґрунтом | ||||||||
палі з ненапруженою арматурою (ГОСТ 19804.1-79*) | |||||||||
200х200 |
3…6 |
0.5 |
C 30.20 |
B 15 |
410 A240С |
100 |
450 |
100…250 1.5…6 | |
250x250 |
4.5…6 |
0.5 |
C45.20 |
B 15 |
410 A240С |
156 |
650 |
150…400 3…10 | |
300х300 |
3…12 |
До 6 м через 0.5 м, далі через 1 м |
C 30.30 |
B15… В20 |
410 A240С до 416 A400С |
225 |
1000 |
200…600 5…15 | |
350х350 |
8…16 |
1.0 |
С 80.35 |
В 20 |
412 A400С до 420 A400С |
306 |
1850 |
350-1200 15…50 | |
400х400 |
13…16 |
1.0 |
С 130. 40 |
В 25 |
812 A400С до 816 A400С |
400 |
2000 |
600-1300 20…60 | |
палі з попередньо напруженою арматурою (ГОСТ 19804.2-79*) | |||||||||
200х200 |
3…6 |
0.5 |
СНпр 30.20 |
В 25 |
45 Вр ІI |
100 |
500 |
100…250 1.5…6 | |
250х250 |
4.5…6 |
0.5 |
СНпр 45.25 |
В 25 |
45 Вр ІI |
156 |
700 |
150…400 3…10 | |
300х300 |
3…15 |
До 6 м через 0.5 м, далі через 1 м |
СНпр 30.30 СН 90.30 |
В25… В35 |
45 Вр ІI до 205 Вр ІI 410 А-400С до 412 A-500С |
225 |
1100 |
200…800 5…15 | |
350х350 |
8…20 |
1.0 |
СНпр 80.25 до СНпр 150.35 СН 100.35 |
В25… В35 |
45 Вр ІI до 205 Вр ІI 410 А-400С до 418 A-500С |
306 |
1900 |
350…1400 15…50 | |
400х400 |
13…20 |
1.0 |
СН 130.35 |
В 35 |
412 A-400С до 418 A-500С |
400 |
2100 |
600…1500 20…65 |
Примітки:
позначення “пр” в марці паль вказують на використання дроту в якості арматури;
в позначенні паль (стовп. 4) приведено як приклад мінімальну довжину паль вказаної марки;
в стовпцях 4 і 6 для паль з попередньо напруженою арматурою вказано: в чисельнику – палі з дротовою арматурою, в знаменнику – з арматурними стержнями;
в стовпці 9 приведено розрахункову несучу здатність, допустиму для одиночної палі на стиск (в чисельнику) та горизонтальне навантаження ( в знаменнику).
Використовують забивні палі й іншої конструкції. Сьогодні все більше поширення набувають буронабивні та буроін’єкційні палі. Найчастіше їх діаметр складає 400 мм або з урахуванням технологічних особливостей – 420 мм, 500 (520) мм, 600 (620) мм і 800 (820) мм. На відміну від забивних вони влаштовуються без динамічного навантаження на основу, а тому їх використовують на ділянках, що вже забудовані, або на майданчиках, що розташовані в межах схилів, де можливий розвиток гравітаційних процесів (зсувів та ін.). Їх довжина звичайно досягає 16 м, а в разі необхідності може бути доведена до 24 м і навіть більше.
У тих випадках, коли несуча здатність бурових паль є недостатньою, в нижньому кінці палі влаштовують підширення, діаметр якого знаходиться в межах 2 D / d 3.5 (тут D – діаметр підширення, d – діаметр стовбура палі).
Загальна характеристика бурових паль приведена в табл. 37. Ці дані можна з певним наближенням приймати і для буроін’єкційних паль великого діаметру.
Таблиця 37