- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
у підвальній частині будинку
Для підвальної частини будинку позначка верху фундаменту залишається 131.30 м. Підлога підвалу при заданій висоті підвалу відповідає позначці: 131.60 – 2.50 = 129.10 м. Тоді підошва фундаменту в безпідвальній частині повинна закладатися на глибині не менше, ніж: 129.10 – 0.50 = 128.60 м (див. побудову перерізу стрічкового фундаменту на рис.13,а). Порівняємо цю конструктивну вимогу з величиною dmin. Для цього розглядаємо найнижчу точку в межах підвалу – це точка на перетині осей “В”-“1”: 130.00 м. Глибина, що відповідає dmin, має таку позначку: 130.00 – 2.00 = 128.00 м. Порівнюючи з конструктивною глибиною 128.60 м, бачимо, що необхідно враховувати 128.00 м. Конструкція фундаменту в цій точці приведена на рис. 13,б.
Для найвищої точки (перетин осей “В”-“7”) маємо глибину dmin з позначкою 130.80–2.00=128.80 м. Це показує, що на цій ділянці можна зняти один ряд стінових блоків до позначки 128.60 м. Загальна картина рядності блоків по осі „В” показана на рис. 14.
Рис.13. Глибина закладання фундаментів в підвальній частині будівлі:
а – для найвищого рівня поверхні; б – для найнижчого рівня поверхні
Це конструюємо для всіх точок, тому по кожній осі буде свій перехід. Бачимо, що “посадка” будинку на геологічний переріз справа досить складна і повинна бути з усіх сторін проаналізована.
Рис. 14. Розміщення стінових блоків та фундаментних плит по осі “В”
3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
поверхня якого не має нахилу
При горизонтальній поверхні задача по „прив’язці” будівлі значно спрощується. Наприклад, абсолютна позначка поверхні майданчика складає 130.40 м. Геологічна будова майданчика, як і мінімальна глибина закладання фундаментів, відповідають умовам, що наведені вище. Розміри будівлі зберігаються, висота підвалу hп = 2.5 м.
Тоді:
а) для безпідвальної частини в осях „7” – „12”. Мінімальна глибина закладання має позначку 130.40 - dmin = 130.40 – 2.00 = 128.40 м. Позначка 0.000 визначається як і раніше: 130.40 + 0.40 = 130.80 м. Верх фундаментної стінки при товщині конструкції перекриття 0.30 м: 130.80 – 0.30 = 130.50 м.
Конструюємо переріз фундаменту. Загальна висота фундаменту повинна бути не менше 130.50 – 128.40 = 2.10 м. Для цього приймаємо 3 ряди блоків по 0.60 м та фундаментну плиту висотою 0.30 м. Загальна висота фундаменту дорівнює 2.10 м, що співпадає з величиною мінімальної глибини закладання (d = dmin). В межах всієї безпідвальної частини в осях „7” – „12” при витриманому (горизонтальному) заляганні шарів ґрунту це рішення залишається. Покажемо це графічно на схемі (рис. 15);
Рис. 15. Глибина закладання фундаментів будівлі:
а – план-схема будівлі в осях; б – розкладка рядів збірних блоків
б) для підвальної частини в осях „1” – „7”. При висоті підвалу 2.50 м позначка підлоги підвалу: 130.80–hпідв=130.8 – 2.50 = 128.30 м. Глибина закладання підошви фундаменту: 128.30 – hконстр = 128.30 – 0.50 = 127.80 м. Порівнюючи цю позначку з позначкою dmin = 128.40 м, підтверджуємо, що підошва фундаменту і в цьому випадку спирається на пісок ІГЕ-3 (виконується умова d > dmin).
Конструюємо переріз фундаменту, враховуючи, що висота фундаменту в підвальній частині: 130.50 – 127.80 = 2.70 м. Для цього використаємо 4 ряди стінових блоків (40.6 = 2.4 м) та фундаментну плиту товщиною 0.5 м. Загальна висота – 2.70 м. Заносимо це до схеми (рис. 15).
Перехід від позначок підвальної та безпідвальної частини тут не розглядаємо. Це питання конструювання, що виконується при складанні плану фундаментів, де перехід виконується фундаментними плитами більшої ширини (тут додаткові розрахунки не потрібні). Тільки після цього можна переходити до розрахунку фундаментів для окремих перерізів у підвальній та безпідвальній частині будинку. При конструюванні плану фундаментів та розгорток фундаментів по осях необхідно пам’ятати, що фундаменти з більшою глибиною мають більше поширення, ніж показано на схемах, а перехід виконують фундаментними плитами більшої ширини.
Зауваження.
Положення переходу по глибині для всіх осей (стрічкових фундаментів) можна уніфікувати для зручності виконання робіт.
На практиці при більших перепадах позначок поверхні кількість переходів по висоті може бути більшою.