Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Механіка грунтів.doc
Скачиваний:
709
Добавлен:
05.02.2016
Размер:
3.98 Mб
Скачать

Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту

Практична професійна підготовка майбутніх фахівців з будівництва є важливим доповненням до теоретичних знань, які вони отримують у вищих навчальних закладах. Роль курсового проектування за сучасних умов є особливо важливою, так як інші форми практичних робіт звужені. Досвід підтверджує, що таке проектування повинно, з одного боку, закріплювати основні положення проектування основ і фундаментів без широкого варіювання типами фундаментів та умов будівництва, а з іншого – наближати роботу студента до вимог реального проектування, що і створює базу для самостійної роботи молодих фахівців на виробництві.

Оскільки послідовність виконання розрахунків, оцінки проектних ситуацій, конструювання фундаментів, відповідно до вимог діючих в Україні норм, є важливим для уявлення студента про завдання, яке ставиться перед ним не тільки при курсовому чи дипломному проектуванні, а й при реальній роботі, то в даному розділі посібника розглянуто як загальні положення навчального проектування, так і особливості формування завдання, об’єми необхідних розрахунків та розроблюваних креслень. Фактично, на початку розробки проекту в усіх випадках потрібно глибоко вивчити наявні вихідні дані (в даному випадку завдання) з тим, щоб прийняті рішення були об’єктивними і надійними.

1.1. Загальні положення

Проектування основ та фундаментів є одним з етапів складання проекту будівлі чи споруди в цілому [1]. Він, з одного боку, нерозривно пов’язаний з розробкою архітектурно-планувального та конструктивного рішення будівлі або споруди, де враховується їх конкретне призначення та загальні умови будівництва, а з іншого – є, для більшості випадків, самостійною конструктивною частиною загального проекту. Якщо на практиці інженер-будівельник може використати типовий проект будівлі чи споруди або прийняти рішення про повторне використання розробленого раніше проекту, коли архітектурно-планувальні роботи, розрахунок та складання робочих креслень несучих конструкцій їх надземної частини навіть можуть не виконуватися, то проектування основ і фундаментів виконують кожного разу, коли йдеться про новий будівельний майданчик. Умовно цей процес будівельники називають “прив’язкою” будівлі (споруди) до місцевих умов.

При проектуванні будівель і споруд, складання розрахунків і робочих креслень для фундаментів є завжди необхідним. При цьому враховуються не тільки дані про будівлю (споруду), а й результати інженерно-геологічних та геодезичних вишукувань, дані про планове положення її в місці забудови, комунікації, що тут прокладені чи будуть прокладатися. Також необхідно мати загальну характеристику сусідніх будівель і споруд, що існують чи проектуються. Ця характеристика повинна давати повну уяву про конструктивні рішення та стан сусідніх будівель (споруд), особливості влаштування їх підземної частини і використані фундаменти, що може значно впливати на прийняття рішень з основ і фундаментів для об’єкта, що проектується.

Вибір методів підготовки основи, конструктивного рішення та способу влаштування фундаментів залежить від можливості впливу на місце забудови інженерно-геологічних процесів: підробки території, розвитку карсту та суфозії, зсування, поверхневої ерозії, просідання чи набухання ґрунтів основи та ін. Проте, ці питання виходять за рамки звичайного курсу основ і фундаментів, що вивчають студенти будівельного напрямку і детально розглядаються при спеціалізації студентів в цій області. Тому, при виконанні курсового проекту вплив інженерно-геологічних процесів не розглядається (не задається).

Таким чином, підготовка майбутнього інженера-будівельника до виконання робіт по проектуванню основ і фундаментів є обов’язковою. Тому, згідно з навчальною програмою курсу “Основи та фундаменти”, студент не тільки теоретично на лекціях вивчає матеріал, необхідний для проектування фундаментів, а й закріплює його практичне використання при проведенні практичних занять та самостійному виконанні курсового проекту.

Курсовий проект включає:

а) складання розрахункової пояснювальної записки на листах формату А 4 (210297 мм), в якій приводиться аналіз ґрунтових умов майданчика забудови, обґрунтовуються рішення, що приймаються, наводяться розрахункові схеми та необхідні розрахунки основ і фундаментів, ескізи до робочих креслень фундаментів в двох варіантах та допоміжні дані про особливості їх влаштування;

б) розробку робочих креслень двох варіантів фундаментів із необхідними поясненнями на двох листах формату А2 (420594 мм).

У першу чергу складається записка. Вона може бути рукописною або набраною на комп’ютері. Розрахункові схеми та ескізи можуть виконуватися в тексті чи на окремих аркушах, в тому числі і з використанням міліметрового паперу. Оформлення записки в цілому повинно відповідати вимогам Державних стандартів України. Після перевірки розрахунків та погодження прийнятих рішень із викладачем студент переходить до складання робочих креслень, про що робиться пояснення в тексті пояснювальної записки. Виконана записка доповнюється переліком використаної літератури та підписом студента, що її виконав. Посилання в тексті на приведені літературні джерела чи методичні вказівки обов’язкові.

Переходячи до виконання робочих креслень фундаментів, необхідно продумати їх об’єм, а розташування на листах попередньо погодити з викладачем. На листах повинні бути наведені плани фундаментів, робочі креслення фундаментів та специфікації. На робочих кресленнях приводять також схему завантаження фундаментів і необхідні пояснення щодо їх конструкції та вимог до їх влаштування. Креслення складають відповідно до вимог діючих стандартів [13].

Для допуску до захисту проекту розрахунково-пояснювальна записка та листи креслень підписуються викладачем – керівником курсового проектування. Порядок та термін захисту розробленого проекту встановлюється кафедрою додатково. Студент повинен вміти дати пояснення в межах виконаних розрахунків і прийнятих рішень у проекті та довести обґрунтованість складених робочих креслень. При цьому виставляється оцінка за виконану роботу, що враховує її повноту та якість, а також глибину знань при відповіді на поставлені питання або питання тестування.