- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
Практична професійна підготовка майбутніх фахівців з будівництва є важливим доповненням до теоретичних знань, які вони отримують у вищих навчальних закладах. Роль курсового проектування за сучасних умов є особливо важливою, так як інші форми практичних робіт звужені. Досвід підтверджує, що таке проектування повинно, з одного боку, закріплювати основні положення проектування основ і фундаментів без широкого варіювання типами фундаментів та умов будівництва, а з іншого – наближати роботу студента до вимог реального проектування, що і створює базу для самостійної роботи молодих фахівців на виробництві.
Оскільки послідовність виконання розрахунків, оцінки проектних ситуацій, конструювання фундаментів, відповідно до вимог діючих в Україні норм, є важливим для уявлення студента про завдання, яке ставиться перед ним не тільки при курсовому чи дипломному проектуванні, а й при реальній роботі, то в даному розділі посібника розглянуто як загальні положення навчального проектування, так і особливості формування завдання, об’єми необхідних розрахунків та розроблюваних креслень. Фактично, на початку розробки проекту в усіх випадках потрібно глибоко вивчити наявні вихідні дані (в даному випадку завдання) з тим, щоб прийняті рішення були об’єктивними і надійними.
1.1. Загальні положення
Проектування основ та фундаментів є одним з етапів складання проекту будівлі чи споруди в цілому [1]. Він, з одного боку, нерозривно пов’язаний з розробкою архітектурно-планувального та конструктивного рішення будівлі або споруди, де враховується їх конкретне призначення та загальні умови будівництва, а з іншого – є, для більшості випадків, самостійною конструктивною частиною загального проекту. Якщо на практиці інженер-будівельник може використати типовий проект будівлі чи споруди або прийняти рішення про повторне використання розробленого раніше проекту, коли архітектурно-планувальні роботи, розрахунок та складання робочих креслень несучих конструкцій їх надземної частини навіть можуть не виконуватися, то проектування основ і фундаментів виконують кожного разу, коли йдеться про новий будівельний майданчик. Умовно цей процес будівельники називають “прив’язкою” будівлі (споруди) до місцевих умов.
При проектуванні будівель і споруд, складання розрахунків і робочих креслень для фундаментів є завжди необхідним. При цьому враховуються не тільки дані про будівлю (споруду), а й результати інженерно-геологічних та геодезичних вишукувань, дані про планове положення її в місці забудови, комунікації, що тут прокладені чи будуть прокладатися. Також необхідно мати загальну характеристику сусідніх будівель і споруд, що існують чи проектуються. Ця характеристика повинна давати повну уяву про конструктивні рішення та стан сусідніх будівель (споруд), особливості влаштування їх підземної частини і використані фундаменти, що може значно впливати на прийняття рішень з основ і фундаментів для об’єкта, що проектується.
Вибір методів підготовки основи, конструктивного рішення та способу влаштування фундаментів залежить від можливості впливу на місце забудови інженерно-геологічних процесів: підробки території, розвитку карсту та суфозії, зсування, поверхневої ерозії, просідання чи набухання ґрунтів основи та ін. Проте, ці питання виходять за рамки звичайного курсу основ і фундаментів, що вивчають студенти будівельного напрямку і детально розглядаються при спеціалізації студентів в цій області. Тому, при виконанні курсового проекту вплив інженерно-геологічних процесів не розглядається (не задається).
Таким чином, підготовка майбутнього інженера-будівельника до виконання робіт по проектуванню основ і фундаментів є обов’язковою. Тому, згідно з навчальною програмою курсу “Основи та фундаменти”, студент не тільки теоретично на лекціях вивчає матеріал, необхідний для проектування фундаментів, а й закріплює його практичне використання при проведенні практичних занять та самостійному виконанні курсового проекту.
Курсовий проект включає:
а) складання розрахункової пояснювальної записки на листах формату А 4 (210297 мм), в якій приводиться аналіз ґрунтових умов майданчика забудови, обґрунтовуються рішення, що приймаються, наводяться розрахункові схеми та необхідні розрахунки основ і фундаментів, ескізи до робочих креслень фундаментів в двох варіантах та допоміжні дані про особливості їх влаштування;
б) розробку робочих креслень двох варіантів фундаментів із необхідними поясненнями на двох листах формату А2 (420594 мм).
У першу чергу складається записка. Вона може бути рукописною або набраною на комп’ютері. Розрахункові схеми та ескізи можуть виконуватися в тексті чи на окремих аркушах, в тому числі і з використанням міліметрового паперу. Оформлення записки в цілому повинно відповідати вимогам Державних стандартів України. Після перевірки розрахунків та погодження прийнятих рішень із викладачем студент переходить до складання робочих креслень, про що робиться пояснення в тексті пояснювальної записки. Виконана записка доповнюється переліком використаної літератури та підписом студента, що її виконав. Посилання в тексті на приведені літературні джерела чи методичні вказівки обов’язкові.
Переходячи до виконання робочих креслень фундаментів, необхідно продумати їх об’єм, а розташування на листах попередньо погодити з викладачем. На листах повинні бути наведені плани фундаментів, робочі креслення фундаментів та специфікації. На робочих кресленнях приводять також схему завантаження фундаментів і необхідні пояснення щодо їх конструкції та вимог до їх влаштування. Креслення складають відповідно до вимог діючих стандартів [13].
Для допуску до захисту проекту розрахунково-пояснювальна записка та листи креслень підписуються викладачем – керівником курсового проектування. Порядок та термін захисту розробленого проекту встановлюється кафедрою додатково. Студент повинен вміти дати пояснення в межах виконаних розрахунків і прийнятих рішень у проекті та довести обґрунтованість складених робочих креслень. При цьому виставляється оцінка за виконану роботу, що враховує її повноту та якість, а також глибину знань при відповіді на поставлені питання або питання тестування.