- •М.В. Корнієнко основи і фундаменти
- •Передмова
- •Розділ 1. Основні вимоги до виконання курсового проекту
- •1.1. Загальні положення
- •1.2. Завдання на виконання курсового проекту
- •1.3. Література, що рекомендується для використання при розробці проекту
- •1.4. Зміст розрахунково-пояснювальної записки
- •1.5. Склад креслень фундаментів
- •Розділ 2. Ґрунтові умови майданчика та призначення типу фундаментів будівлі
- •2.1. Коротка характеристика будівлі, майданчика та його геологічної будови
- •Основні дані про ґрунти майданчика
- •Гранулометричний склад пісків
- •2.2. Оцінка ґрунтових умов будівельного майданчика
- •Оцінка гранулометричного складу пісків
- •Різновид піщаних ґрунтів за гранулометричним складом
- •Назва пісків за щільністю будови
- •17.5 КН/м3. Точність визначення – 0.1 кН/м3.
- •Класифікація пісків за ступенем водонасичення
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, кута внутрішнього тертя n, град., модуля деформації е, мПа, пісків кварцевих четвертинного віку
- •Розрахунковий опір r0, кПа, піщаних ґрунтів
- •Назва різновидів глинистого ґрунту за величиною числа пластичності
- •Додаткова назва глинистих ґрунтів із урахуванням їх гранулометричного складу
- •Додаткова назва різновидів глинистих ґрунтів із урахуванням їх консистенції
- •Нормативні величини питомого зчеплення сn, кПа, та кута внутрішнього тертя n, град, глинистих непросідаючих нелесових четвертинних ґрунтів
- •Нормативні величини модуля деформації, е, мПа, четвертинних глинистих нелесових ґрунтів
- •Розрахунковий опір r0, кПа, глинистих непросідаючих ґрунтів
- •Зведена таблиця нормативних значень фізико-механічних показників ґрунтів будівельного майданчика
- •Величини розрахункових показників окремих іге будівельного майданчика
- •2.3. Вибір типу фундаментів
- •Попередня оцінка типів фундаментів
- •Розділ 3. Розрахунок збірних фундаментів неглибокого закладання (малозаглиблених та мілкого закладання за класифікацією норм [2])
- •3.1. Визначення мінімальної глибини закладання фундаменту
- •Величина коефіцієнта Kh, що враховує тепловий режим будівлі (споруди)
- •Глибина закладання фундаментів залежно від глибини промерзання df та глибини до рівня підземних вод dw
- •До визначення глибини закладання фундаменту
- •3.2. Загальні положення та порядок розрахунку стрічкових і стовпчастих фундаментів
- •3.3. Призначення проектної глибини закладання стрічкових та стовпчастих фундаментів
- •3.3.1. Загальні положення
- •3.3.2. Підготовчі роботи до прив’язки будівлі на стрічкових фундаментах
- •3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
- •3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
- •3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.6. Призначення глибини закладання фундаментів
- •3.3.7. Призначення глибини закладання фундаментів будівлі на майданчику,
- •3.4. Визначення співвідношення товщини стін будинку та фундаментної стінки стрічкових фундаментів
- •3.5. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для безпідвальної частини будинку
- •Значення коефіцієнтів с1 , с2
- •Коефіцієнти м, Мg, Мс, для визначення розрахункового опору ґрунту основи
- •Розрахунок до визначення навантажень
- •Збір навантажень після збільшення ширини фундаментної плити
- •Найбільший допустимий тиск, , кПа, на підошві фундаментних плит за умовами їх армування
- •Класи важкого бетону залізобетонних плит серії фл згідно з гост 13580-85
- •3.6. Розрахунок стрічкового фундаменту із збірних блоків для підвальної частини будинку
- •Збір вертикальних навантажень для перерізу фундаменту в підвальній частині
- •Розділ 4. Особливості розрахунку стрічкових монолітних фундаментів неглибокого закладання
- •Граничні значення , що приймаються при конструюванні жорстких фундаментів
- •4.1. Розрахунок жорсткого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний фундаменту
- •Збір навантажень на 1 м погонний на рівні верхнього обрізу плитної частини фундаменту
- •4.2. Розрахунок гнучкого стрічкового фундаменту
- •Збір навантажень на рівні підошви фундаменту
- •Розрахунковий опір арматури для розрахунків за і-м граничним станом
- •Розділ 5. Розрахунок стовпчастих залізобетонних фундаментів неглибокого закладання
- •5.1. Загальна характеристика стовпчастих фундаментів
- •5.2. Визначення основних розмірів стовпчастих фундаментів
- •5.3. Розрахунок монолітного стовпчастого фундаменту під збірну колону
- •Збір вертикальних навантажень в рівні підошви стовпчастого фундаменту
- •Розміри підколонників фундаментів під колони для одноповерхових виробничих будівель за серією 1.412-1/77
- •Розділ 6. Розрахунок пальових фундаментів
- •6.1. Загальні вимоги до розрахунку пальових фундаментів
- •6.2. Порядок розрахунку пальових фундаментів
- •6.3. Глибина закладання підошви ростверку
- •6.4. Дослідження зміни несучої здатності паль в залежності від їх параметрів
- •6.4.1. Загальні дані
- •6.4.2. Вихідні дані та розрахункова схема для визначення
- •6.4.3. Вибір типу та розмірів паль
- •Характеристика забивних паль суцільного перерізу
- •Характеристика бурових (буронабивних) паль
- •6.4.4. Розрахунок несучої здатності одиночної палі по ґрунту основи
- •Коефіцієнти умов роботи cR і cf для забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів під нижнім кінцем забивних паль
- •Розрахунковий опір ґрунтів по бічній поверхні паль
- •Коефіцієнт умов роботи сf для буронабивних і буроін’єкційних паль
- •Розрахунковий опір глинистих ґрунтів під нижнім кінцем буронабивних, буроін’єкційних та паль–оболонок
- •Величини коефіцієнтів до визначення розрахункового опору піщаних ґрунтів для бурових паль
- •6.4.5. Дослідження зміни несучої здатності паль залежно від глибини
- •Розрахунок несучої здатності палі з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 300х300 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •Розрахунок несучої здатності забивної палі перерізом 350х350 мм з глибиною за спрощеною схемою
- •6.4.6. Висновки та рекомендації по вибору раціональних параметрів паль
- •6.5. Розрахунок стрічкових пальових фундаментів
- •6.5.1. Розрахунок несучої здатності палі за ґрунтом та матеріалом
- •Коефіцієнт пропорційності для розрахунку паль
- •Величини коефіцієнта φ
- •6.5.2. Визначення необхідної кількості паль у пальовому фундаменті
- •Збір навантажень на 1 пог. М стрічкового фундаменту
- •6.6. Розрахунок стовпчастих пальових фундаментів
- •Збір навантажень на рівні підошви ростверку
- •Розріз 1-1
- •Розділ 7. Розрахунок осідання основи
- •7.1. Загальні умови розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.2. Порядок розрахунку осідання основи методом пошарового підсумовування
- •7.3. Розрахунок осідання основи стрічкового фундаменту
- •Характеристики ґрунтів майданчика
- •Розрахунок осідання основи фундаменту
- •7.4. Особливості розрахунку осідання основи пальового фундаменту
- •7.5. Розрахунок осідання основи при підвищенні рівня ґрунтових вод (підтопленні основи)
- •Розрахунок осідання основи фундаменту за умови підтоплення
- •Післямова
- •Список літератури
- •Блоки бетонні для стін підвалів за гост 13579-78
- •Плити залізобетонні стрічкових фундаментів за гост 13580-85
- •Залізобетонні забивні палі суцільного квадратного перерізу із звичайною поздовжньою арматурою за гост 19804.1-79*
- •Значення коефіцієнтів
- •Граничні осідання і крени споруди з основою
- •Основи і фундаменти
3.3.3. Призначення позначки 0.000 м
Спочатку необхідно призначити позначку чистої підлоги першого поверху будівлі. В реальному проектуванні вона задається замовником. В межах курсового проекту її необхідно прийняти самостійно, враховуючи, що позначка 0.000 м повинна бути мінімально на 0.35…0.50 м вище найбільш високої точки поверхні в межах плями забудови (при конструктивній товщині перекриття над підвалом 250...300 мм). Для нашого випадку це позначка кута будинку на перетині осей “В”-“12”: 131.20 м. Приймаємо попередньо нульову позначку, потім вона може бути відкоригована, виходячи з конструктивних особливостей будинку: 131.20 + 0.40= = 131.60 м. Наносимо горизонтальну лінію, що їй відповідає, та позначаємо 0.000 (див. рис. 11,б). В примітках до проекту вказуємо, що за 0.000 прийнято позначку чистої підлоги першого поверху, що відповідає абсолютній позначці 131.60 м (це обов'язкова вимога до робочих креслень фундаментів).
Зауваження.
На практиці рішення про позначку 0.000 м для конкретної будівлі приймають на основі її архітектурно-планувальних рішень і уточнюють із урахуванням вертикального планування майданчика.
Як правило, проектувальник може приступати до розробки проекту фундаментів тільки після того, як він отримав від замовника технічне завдання на проектування, що включає в себе: повний комплект архітектурно-будівельних креслень, схему технологічного обладнання (за необхідності), збір навантажень від надземних конструкцій, узгоджений у відповідних інстанціях топоплан ділянки масштабу М 1:500, схему планової прив’язки будівлі на майданчику, топоплан (генплан) ділянки після завершення будівництва, на якому і вказується величина позначки 0.000 м у абсолютних позначках.
Вказаний шлях прив’язки до місцевих умов показує, що ґрунтові умови майданчика також потрібно приймати до уваги при остаточному прийнятті позначок.
3.3.4. Призначення позначки верху фундаментів
Для визначення верху фундаменту (фундаментної стінки) необхідно прийняти конструкцію перекриття над підвалом. Приймемо загальну товщину плити перекриття та конструкцію підлоги 0.30 м. Тоді верх фундаменту буде на позначці: 131.60 – 0.30 = 131.30 м.
Наносимо цю горизонтальну лінію в межах плями будинку (див. рис. 11,б).
3.3.5. Призначення глибини закладання фундаментів
у безпідвальній частині будівлі
Для цього розглядаємо найнижчу позначку поверхні в межах безпідвальної частини будівлі. Для нашого прикладу це позначка в точці на перетині осей “А”-“7”: 130.60 м. Враховуючи, що dmin = 2.0 м, маємо мінімальну позначку закладання підошви фундаментів в цій точці для будинку: 130.60 – 2.00 = 128.60 м.
Проаналізуємо можливість прийняття такого заглиблення фундаменту в даній точці. Для цього від позначки верху фундаменту послідовно відкладаємо висоти блоків по 0.6 (0.3) м та висоту плити 0.3 м (бо перейти, в разі потреби, до висоти плити 0.5 м із відповідним заглибленням не складно; навпаки від 0.5 м до 0.3 м зробити на практиці набагато складніше). Щоб досягти позначки 128.60 м, необхідно використати 4 ряди основних стінових блоків та плиту товщиною 0.3 м. Тоді підошва фундаменту буде на рівні мінімальної глибини закладання (d = dmin). Ця розбивка на ряди буде зберігатись і для всієї будівлі. Вказану побудову перерізу стрічкового фундаменту із збірних блоків виконують окремо (див. рис.12,а).
Проаналізуємо необхідність зміни встановленої позначки підошви фундаменту у безпідвальній частині будинку. Для цього беремо найвищу точку поверхні на цій ділянці будівлі 131.20 м (перетин осей “В”-“12”). Тут з урахуванням dmin = 2.0 м глибина закладання складе: 131.20 – 2.00 = 129.20 м.
Порівняємо цю величину з визначеною позначкою: 129.20 – 128.60 = 0.60 м. Це означає, що по осі “12” можна глибину закладання понизити на 1 ряд блоків (0.6 м) до рівня: 128.60 + 0.60 = 129.20 м (див. переріз на рис.12,б).
Рис. 12. Глибина закладання фундаментів в безпідвальній частині будівлі:
а – для найбільшого заглиблення; б – для найменшого заглиблення
Побудувавши ці точки та лінію мінімальної глибини закладання dmin, визначаємо ділянки, де буде глибина закладання 128.60 м, а де 129.20 м. При конструюванні цих ділянок уточнюють положення межі (тому на схемі рис.11,б це положення межі проставлено як умовне). Також при цьому необхідно розглядати розміщення переходу по кожній осі окремо.