Лубський В.І., Лубська М.В.

Словацька Католицька Церква

Релігійна історія греко католиків у Словаччині тісно по в’язана з історією русинів (див. IV.D.3. Русинська Католицька Церква). Дійсно, віками їхні історії перепліталися, оскільки Ужгородська унія 1646 року була майже одностайно прийня та на території сучасної східної Словаччини.

Після Першої світової війни більшість греко католиків русинів і словаків опинились на території нової Чехословаць кої Республіки, у Мукачевській і Прешовській єпархіях. Між двома війнами серед греко католиків виник рух за повернен ня до православ’я. В 1937 році візантійсько католицька Пре шовська єпархія, створена 22 вересня 1818 року, була переда на з юрисдикції угорського примасу в безпосереднє підпоряд кування Риму.

Наприкінці Другої світової війни Закарпаття з Мукачев ською єпархією було анексовано Радянським Союзом. Прешо вская єпархія вміщувала в собі в той час усіх греко католиків Чехословаччини.

У квітні 1950 року, незабаром після комуністичного пе ревороту в Чехословаччині був скликаний так званий «синод» у Прешові, на якому 5 священиків і кілька мирян підписали документ про розірвання унії з Римом і повернення під юрис дикцію Московського патріархату (пізніше в Православну Церкву Чехословаччини). Греко католицький єпископ Пре шовський Гойдич і його помічники були арештовані. У 1960 році єпископ Гойдич помер у в’язниці.

Такий стан зберігся до 1968 року, коли на хвилі Празької весни, проведеної Олександром Дубчеком, колишнім греко католицьким приходам була надана можливість повертатися в католицизм. З 292 приходів, що брали участь у цьому про цесі, 205 проголосували за відновлення єдності з Римом. Це була одна з небагатьох реформ Дубчека, що вижили після ра дянського вторгнення в 1968 році. Проте, більшість церков них будинків, що належали греко католикам залишились у

576

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

православних, і тільки після 1993 року при новому некомуніс тичному словацькому уряді багато хто з них були повернуті Словацькій Греко католицькій Церкві. У 1997 році папа Іоанн Павло II створив апостоличний екзархат у Кошиці (Словач чина), частково на території Прешовської єпархії.

У 1880 році в Прешові був заснований греко католиць кий богословський коледж, переданий у 1950 році правосла вним. У 1990 році після падіння комунізму греко католиць кий богословський коледж відродився і приєднався до уні верситету ім. Шафарика в Кошиці. 1 січня 1997 року факуль тети університету ім. Шафарика, що знаходились в Прешові, у тому числі і греко католицький богословський факультет, відокремилися й утворили новий Прешовський університет. Греко католицький богословський факультет навчає свяще ників для двох візантійсько католицьких юрисдикцій Сло ваччини, а також мирян візантійсько католицького і латин ського обрядів.

Прешовська єпархія містить чимало карпаторосів. В останні роки вони помітно асимілювалися в словацькій ку льтурі, оскільки літературу рідною мовою дістати важко, а лі тургія правиться або на церковно слов’янській, або на слова цькій мовах. Згідно перепису населення 1990 року, у Словач чині проживає 17 000 карпаторосів.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: СЛОВАЧЧИНА, КАНАДА ГОЛОВА: ЄПИСКОП ЯН ГИРКА (НАРОДИВСЯ В 1923 РОЦІ, ПРИ

ЗНАЧЕНИЙ В 1989 РОЦІ)

ТИТУЛ: ЄПИСКОП КАТОЛИКІВ ВІЗАНТІЙСЬКОГО ОБРЯДУ ПРЕШОВА

РЕЗИДЕНЦІЯ: ПРЕШОВ (СЛОВАЧЧИНА) ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 222 000

Угорська Католицька Церква

У Середні віки в Угорщині існувала досить велика за чи сельністю візантійсько католицька Церква. У XI–XII століт тях у неї було кілька монастирів, але усі вони були зруйновані в XIII столітті під час татаро монгольської навали.

577

Лубський В.І., Лубська М.В.

УXV–XVI століттях через турецьке вторгнення, що обу мовило переселення народів, сюди переселилось чимало пра вославних сербів, русинів, словаків і греків. Багато хто з них згодом стали католиками, зберігши візантійські обряди.

УXVIII столітті деякі угорці протестанти прийняли католиц тво і візантійський обряд, поповнивши ряди візантійських ка толиків і опинившись під юрисдикцією візантійських єписко пів не угорців.

Уміру того як греко католики інтегрувалися в угорське суспільство, дехто став наполягати на застосуванні в літургії угорської мови, хоча церковна влада подібним нововведенням не суперечила. Перший угорський переклад літургії Іоанна Златоуста був виданий особисто лише в 1795 році. У XIX сто літті в Угорщині з’явилось декілька богослужбових книг угор ською мовою, але церковна влада їх не схвалила.

Важливим рубежем в історії цієї Церкви став 1900 рік, коли велика група угорських греко католиків, відзначаючи юві лейний рік, відправилась з паломництвом у Рим. Вони подали петицію папі Леву XIII, випрошуючи благословення на вико ристання в літургії угорської мови і створення для них особ ливого диоцезу. Це питання довго обговорювалось в Римі і Будапешті, і нарешті 18 червня 1912 року папа Пій X створив Хайдудорогський диоцез для 162 угоромовних греко католи цьких приходів. Застосування угорської мови дозволялося лише поза літургією: літургія проходила грецькою мовою, і свя щеникам було дано 3 роки, щоб вивчити її. Однак вибухнула Перша світова війна, і вимога про грецьку мову вже не повто рювалась. У 1930 х роках необхідні літургічні книги вийшли у світ угорською мовою.

4 червня 1924 року в Мишкольці був заснований апосто личний екзархат для 21 русинської громади, що дотепер пере бували в Прешовському диоцезі і залишилися після виник нення Чехословаччини на території Угорщини. Їх виділили в особливу організацію, оскільки вони використовували на ліг гургії церковно слов’янську мову. Однак уже до 1940 го року

578

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

вони перейшли на угорську мову, і апостоличним екзархатом став з цього часу керувати єпископ Хайдудорогський.

Хайдудорогський диоцез спочатку поширювався на схід ну Угорщину і Будапешт. У 1980 х роках під його юрисдикці єю опинились всі греко католики Угорщини. У Церкви є ду ховна семінарія в Ньіредьхазі.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: УГОРЩИНА ГОЛОВА: ЄПИСКОП СЦІЛАРД КЕРЕШТЕС (НАРОДИВСЯ В 1932

РОЦІ,ПРИЗНАЧЕНИЙ В 1988 РОЦІ)

ТИТУЛ: ЄПИСКОП ХАЙДУДОРГСЬКИЙ, АПОСТОЛЬСЬКИЙ АДМІНІСТРАТОР МИШКОЛЬЦЬКИЙ

РЕЗИДЕНЦІЯ: НЬІРЕДЬХАЗА (УГОРЩИНА) ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 279 000

Східно9католицькі громади, які не мають ієрархії

а) Росіяни.

З початку ХIХ століття до 1905 року греко католицизм в Російській імперії був поза законом, але після того як цар Ми кола II оприлюднив маніфест про віротерпимість, виникли не великі громади греко католиків. У 1917 році для них був за снований апостоличний екзархат. Однак, незабаром відбула ся комуністична революція, після якої ця група практично зни кла. 28 травня 1928 року в Харбіні (Китай) був заснований другий апостоличний екзархат (див. III.В.4. Китайська Пра вославна Церква), крихітна громада, члени якої нині живуть у різних місцях. У 1929 році в Римі під керівництвом єзуїтів був заснований коледж “Руссікум”, що готує священиків для ро боти з російськими емігрантами і в Росії. Апостоличні екзар хати в Росії і Китаї до цих пір формально існують; до середини 1998 року вони практично не діяли. Є дві російські візантійсь ко католицькі громади в США, одна в Монреалі (Канада) і одна в Мельбурні (Австралія).

б) Білоруси

Подібно своїм сусідам українцям (див. IV.D.2. Українська Католицька Церква), білоруські католики з’явилися після ук ладення Брестської унії (1595—1596), але в ХIХ столітті Біло

579

Лубський В.І., Лубська М.В.

руська Греко католицька Церква разом з Українською Греко католицькою Церквою були придушені російським урядом. Після Першої світової війни громада білоруських греко като ликів, що налічує 30 000 чоловік, емігрувала в ту частину Біло русії, що нині належить Польщі. У 1931 році для них був приз начений католицький візитатор, у 1940 році — екзарх. Після Другої світової війни і приєднання до Радянського Союзу цієї території Церква була знову придушена і приєднана до Росій ської Православної Церкви.

Після розпаду комуністичної системи і здобуття Білору сією у 1991 році незалежності білоруські греко католики ви йшли з підпілля. У1992 році діяли 3 священики і 2 диякона, які, на відміну від своїх римо католицьких і православних ко лег, проводять літургію білоруською мовою. Незважаючи на те що офіційно зареєструватися дуже непросто, не менш як десять громад подали заяву про реєстрацію. Дослідження ре лігійної належності, проведене в 1992 році Білоруським Дер жавним університетом, показало, що майже 100 000 білорусів вважають себе греко католиками.

Близько 5 000 білоруських греко католиків живуть у діас порі. У них є свої приходи в Чикаго, штат Іллінойс (США) і культурний центр в Лондоні (Англія).

в) Грузини.

Католицькі місіонери вже в XIII столітті почали діяти в Грузинському царстві, де їм вдалося створити невелику латин ську громаду. Латинська єпархія існувала в Тбілісі з 1329 до 1507 року. У 1626 році місіонери почали особливу роботу з православними грузинами (див. ІІІ.А.9). У1845 році російсь кий уряд, що керує з 1801 року Грузією, вигнав католицьких місіонерів, але в 1848 році цар Микола I погодився на створен ня латинської єпархії в Тирасполі, під юрисдикцією якої зна ходилися католики, що проживали на півдні Російської імперії, включаючи Грузію.

Невелика група вірменів католиків існувала в Грузії з XVIII століття. Оскільки російські царі забороняли католи

580

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

кам використовувати візантійську літургію, а Рим не сприяв її поширенню серед грузинів, організованої грузинської ка толицької Церкви так і не виникло. У 1920 х роках в Грузії нараховувалось близько 40 000 католиків, 32 000 з яких ла тиняни, а інші дотримувались вірменського обряду. Разом з тим, у Стамбулі здавна існувала візантійсько католицька гру зинська громада (у даний час без священика). У1861 році в громаді виникло два чернечих ордени (чоловічий і жіночий) в ім’я Непорочного зачаття Божої Матері, які зараз практич но зникли.

Після того як Грузія здобула в 1991 році незалежність, ка толицька Церква змогла діяти вільно, а численна вірменська католицька громада повернулась до нормального церковного життя.

г) Албанці.

Першою громадою албанських візантійських католиків була невелика місія на березі Епіра, що проіснував з 1628 по 1765 рік. Другу громаду заснував у 1900 році колишній албан ський православний священик батько Георг Германос. У 1912 році його громада, що налічувала 120 чоловік, посели лася в селі Эльбазан. У1938 році їй на поміч прийшли ченці з італо албанського монастиря Гроттаферата, у 1939 році був призначений апостоличний адміністратор, і громада була пе редана в окормлення апостоличному делегату в Албанії архіє пископові Леону Джованні Нигрису. У 1945 в громаді було 400 членів, але в тому ж році архієпископа Нигриса вигнали з країни. Група припинила своє існування після 1967 року, коли Албанія оголосила себе атеїстичною країною. У1996 році пер шим після 1945 року єпископом апостоличної адміністрації став Хил Кабаши. Віруючих цієї громади нараховують понад 2 000 чоловік і майже цілком вони належать до латинського обряду. У 1998 році в Албанії не було жодного приходу і жод ного священика візанто католицького обряду.

581

Лубський В.І., Лубська М.В.

Запитання і завдання для закріплення знань

1.Які основні причини розриву між латинською і візан тійською Церквами?

2.Як обирається головний архієпископ?

3.Які церкви відносяться до східних православних церков?

4.Коли і де була утворена церква Християн Апостола Фоми?

5.На якому соборі виник розкол внаслідок чого відійш ла Вірменська Апостольська церква від Вселенського право слав’я?

6.Хто є засновником Коптської Церкви?

7.Де і коли була заснована Єфіопська церква?

8.Основні догмати Сирійської церкви?

Теми для рефератів

1.Маланкарська Сирійська Церкав: історія та сучасність.

2.Релігійне вчення Еритрейської Церкви.

3.Історичні причини виникнення Македонської Правос лавонї Церкви.

4.Старостильні Правослвні Церкви.

5.Загальна характеристика східно католицьких церков.

6.Маронітська Католицька Церква.

7.Соціально історичні причини виникнення Італо Албан ської Католицької церкви.

8.Церкви, що відокремились від Ассірійської Церкви Схо ду. (Халдейська католицька церква).

9.Сіро Малабарська католицька церква: історія і сучас

ність.

10.Виникнення Вірменської Католицької церкви.

11.Загальна характеристика коптської, ефіопської, сірій скої католичних церков.

12.Основні соціально політичні та історичні причини ві докремлення від православної церкви.

13.Східно католицькі громади, які не мають ієрархії.

582

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

Література

Религиоведение. / Эницклопедический словарь. – М.: Академический Проспект, 2006. – 1256 с.

Кучер О.Н. Христианство. История и современность. – Ростов Н/Д. 2004. – 320 с.

Кубланов М.М. Возникновение христианства. Эпохи. Идеи. Искания. – М. 1968.

Христианство: навч. посібник. За редакцією проф. Лубсь кого В.І. – Київ. Фітосоціоцентр. 2006. – 524 с.

Лубський В.І., Лубська М.В. Історія релігій. К. – 2004. – 694 с.

Яблоков И.Н. История религии.В 2 х т. М. 2002.

583