ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

Кандидати у священики одержують утворення в патріар шій семінарії Св. Лева в Мааді, біля Каїра. Крім того, є невеликі семінарії в Мааді, Тахті й Олександрії. Понад 100 копто като личних приходи мають при собі початкові, а деякі й середні школи. Церква містить лікарню в Асьюте, кілька медичних диспансерів і поліклінік і сирітських будинків.

У копто католиків немає монастирів, здатних суперни чати із древньої коптською чернечою традицією, але є релігійні ордена, які влаштовані за зразком західних апостоличних гро мад і займаються освітньою, медичною й добродійною діяль ністю.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ЄГИПЕТ

ГЛАВА: ПАТРІАРХ СТЕФАН II ГХАТТАС (НАРОДИВСЯ В 1920 РОЦІ, ОБРАНИЙ В 1986 РОКУ)

ТИТУЛ: ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ПАТРІАРХ КОПТІВ РЕЗИДЕНЦІЯ: КАЇР (ЄГИПЕТ)

ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 197 000

Ефіопська Католицька Церква

Католицькі місіонери добралися до Ефіопії в XIV столітті, а 28 серпня 1439 року папа Євгеній IV у посланні імператорові Ефіопії запропонував йому укласти унію з Католицькою Цер квою, однак унія укладена не була. В XVI столітті через мусу льманське вторгнення, пік якого довівся на 1531 рік, було пос тавлено під питання саме існування християнської Ефіопії. Імператор звернувся по допомогу до португальців, які посла ли підкріплення з Гоа, що дозволило йому в 1543 році розбити мусульманську армію.

Разом з португальцями в Ефіопію прибутли місіонери єзуїти, які стали схиляти Ефіопську Церкву до унії з Римом. Їхня активність була спрямована в першу чергу на політичну верхівку країни, включаючи імператора. Багато в чому завдя ки зусиллям батька Педро Паєса імператор Сусеній звернув ся в 1622 році в католицтво і оголосив католицизм державною релігією. У наступному році папа Григорій XV призначив пор

551

Лубський В.І., Лубська М.В.

тугальця єзуїта Аффонсо Мендеса патріархом Ефіопської Церкви. Формально унія була укладена в 1626 році, коли Мен дес прибув в Ефіопію, але тривала вона всього 10 років. Мен дес намагався латинізувати ефіопську літургію, звичаї й цер ковний устав, а Сусеній насаджував зміни в Церкві шляхом насильства й кровопролиття, що викликало з боку народу від повідне насильство. В 1632 році Сусеній загинув. В 1636 році його спадкоємець вигнав Мендеса, розірвав унію, стратив ба гатьох католицьких місіонерів. 200 років Ефіопія була закрита для католицьких місіонерів.

В 1839 році лазаріти й капуцини спробували віднови ти місіонерську діяльність, але народний опір був занадто сильним. Тільки після коронації в 1889 році пануючи Мене лика II католицькі місіонери змогли вільно працювати в країні. Їхня діяльність активізувалася в період італійської окупації Ефіопії з 1935 по 1941 роки, як уже раніше трапи лося в Эритрее, опинившимся з 1889 року під італійським контролем.

Нинішня ієрархічна структура Ефіопської Католицької Церкви сходить до 1961 року, коли був заснований митропо личий престол в Аддис Абебі й вікарні єпархії в Асмері й Ади граті. Найбільше ефіопо католиків проживає в Аддис Абебі й Асмері. Після встановлення 24 травня 1993 року незалежності Еритреі біля половини віруючі Церкви виявилося в новій кра їні. В 1995 році в Керані і Баренту були засновані дві нових єпархії, що відокремилися від діоцеза в Асмері.

Ефіопська Католицька Церква має семінарії в Аддис Абебі й Адиграті (Ефіопія), в Асмері й Керені (Ерітрея). В 1919 році папа Бенедикт XV відкрив у Ватикані Ефіопський Коледж, відновивши для нього церква Св. Стефана, розташо вану безпосередньо за собором Св. Петра.

Кардинал Павло Цадуа, що як архієпископ Аддис Абеби з 1977 року очолював Церкву, 11 вересня 1998 року залишив своє служіння. У той же день папа Іоанн Павло II призначив єпископа Берхане Йезус Демереу Сурафаіла апостоличним

552

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

адміністратором на той час, поки буде обраний новий архіє пископ.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ЕФІОПІЯ Й ЭРИТРЕЯ ГЛАВА: БЕРХАНЕ ЙЕЗУС ДЕМЕРЕУ СУРАФАІЛ, АПОСТОЛИЧ

НИЙ АДМІНІСТРАТОР ТИТУЛ: ЕФІОПСЬКИЙ АРХІЄПИСКОП АДДИС АБЕБИ ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 203 000

Сірійська Католицька Церква

В епоху хрестових походів між католицькими й сірійсь кими єпископами нерідко встановлювалися теплі відноси ни. Деякі сірійські єпископи, схоже, прихильно ставилися до ідеї унії з Римом, хоча нічого конкретного тут досягнуто не було.

Відомий декрет про унії між Сірійською Церквою й Ри мом (Multa et Armirablia), підписаний 30 листопада 1444 року на Флорентійському соборі, але й він залишився на папері.

Місіонери єзуїти й капуцини почали свою діяльність се ред сирійців в Алеппо в 1626 році. При цьому в католицтво перейшло так багато сирійців, що в 1662 році католицька пар тія зуміла обрати патріархом свого представника Андрія Ахи джяна. Це привело до розколу громади, і після кончини Ахи джяна в 1677 році було обрано два патріархи (дядько й пле мінник), що представляли дві конкуруючі групи. Однак в 1702 році, після кончини католицького патріарха, лінія сірій ських католицьких патріархів перервалася.

Турецький уряд підтримувало східних християн проти католиків, і протягом XVIII століття сіро католики перетерпі ли чимало гонінь і страждань. Відомі часи, коли жодного дію чого сіро католичного єпископа не залишалося, і громада існу вала підпільно.

В 1782 році Сірійський Священний Синод обрав патріар хом митрополита Алеппського Михайла Джарвиха. Незаба ром після цього він оголосив себе католиком, біг у Ліван і по будував (і нині існуючий) монастир Богородиці в Шарфі. Піс

553

Лубський В.І., Лубська М.В.

ля Джарвіха лінія сіро католичних патріархів вже не перери валася.

В 1829 році турецький уряд офіційно визнав Сіро Като личну Церкву, в 1831 році резиденцією патріарха стало Але ппо. Відновилася католицька місіонерська діяльність. Через жорстокі гоніння на християнську громаду в Алеппо патріа рхат перебрався в 1850 році в Мардин (нині Південна Туреч чина).

Постійний приріст чисельності сіро католиків за рахунок нехалкідонітів припинився в результаті гонінь і різанини під час Першої світової війни. На початку 1920 х років резиден цію патріарха перенесли в Бейрут, куди перебралися й багато сіро католиків.

Сіро католичні патріархи завжди додають до свого імені ім’я Ігнатій. На Синоді 1888 року в Шарфі була прийнята пос танова про безшлюбність духовенства, однак у цей час у Церкві було чимало одружених священиків. Патріарша семінарія й видавництво розташовані у Шарфейському монастирі (Лі ван).

Найбільше сіро католиків проживає в Сирії, Лівані й Іраку. Їхня загальна мова – арабська, хоча подекуди в східній Сирії й північному Іраку дотепер говорять сірійською.

МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ЛІВАН, СИРІЯ, ІРАК

ГЛАВА: ПАТРІАРХ ІГНАТІЄВІ МУСУ I ДАУД (НАРОДИВСЯ В 1930 РОЦІ, ОБРАНИЙ В 1998 РОЦІ)

ТИТУЛ: СІРІЙСЬКИЙ ПАТРІАРХ АНТІОХІЇ РЕЗИДЕНЦІЯ: БЕЙРУТ (ЛІВАН) ЧИСЕЛЬНІСТЬ: 129 000

Сіро9Маланкарська Католицька Церква

В XVIII столітті відомо не менш чотирьох спроб возз’єд нання Католицької й Маланкарської Сірійських Церков (див. И.Е), але всі вони провалилися.

В1926 році група з п’яти сіро маланкарських єпископів, що стали в опозицію до сірійського патріарха в Індії, уповно важила одного зі своїх членів, Map Іванія, почати переговори

554

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

з Римом про возз’єднання. Вони лише наполягали на збере женні літургії й на тім, щоб за єпископами залишилися їхні єпархії.

Рим завважав достатнім, щоб єпископи сповідали като лицьку віру, а їхнє хрещення й священний сан за ними збері гався.

В остаточному підсумку, нові відносини з Римом прийн яли тільки двоє з 5 єпископів, включаючи Map Іванія, що ос новали перші чернечі громади в Маланкарській Сірійській Церкві. Ці два єпископи, священик, диякон й один мирянин були прийняті 20 вересня 1930 року в Католицьку Церкву. В 1930 х роках ще два єпископи, які спочатку віддали перева гу юрисдикції Сірійського патріарха в Індії, були прийняті в спілкування з Римом.

У результаті виник помітний приплив віруючих до ново го Сіро Маланкарської Католицької Церкви. До 1950 року в ній налічувалося 65 588, в 1960 році – 112 478, а в 1970 – 183 490 віруючим. Нині в Церкві 3 єпархії й більше 325 000 вірних у штаті Керала (Індія).

Сіро Маланкарська Католицька Церква грає в штаті Ке рала помітну роль у галузі освіти: крім коледжу Map Іванія

вТривандрумі, Церква управляє 270 школами й 6 коледжа ми. Крім того, вона містить 13 лікарень. Головна духовна семінарія Церкви в ім’я Св. Марії була заснована в Триван друмі в 1983 році. Перший камінь будинку семінарії благос ловив папа Іоанн Павло II в 1986 році, будинок було побу довано в 1989 році, а богословські курси відкрилися

в1992 році. У семінарії вчиться 160 студентів, викладає 30 викладачів.

Церква веде в Індії різноманітну екуменічну діяльність. Єпархії Тирувалла належить Екуменічній дослідницький інститут Св. Єфрема в Каттаямі. В інституті працюють като лики й християни Св. Фоми, що вивчають спільне літургічну спадщину й національну традицію. Map Василь, новий глава Сіро Маланкарської Католицької Церкви з 1988 року, є чле

555