- •ВСТУП
- •Розділ І. ВИНИКНЕННЯ РЕЛІГІЇ
- •Теологічні теорії походження релігії
- •Перші спроби наукового пояснення походження релігії
- •Наукові теорії походження релігії
- •Історичний характер релігії
- •Поява релігії
- •Чому виникла релігія
- •Первісні вірування
- •Форми первісних вірувань
- •Методи дослідження в релігієзнавстві
- •Методологічні принципи релігієзнавства
- •Структура релігії
- •Головні функції релігії
- •Класифікація релігій
- •Загальні зауваження щодо історії релігії в стародавньому світі
- •Початок цивілізації в Дворіччі
- •Релігійний культ у Дворіччі
- •Релігія Вавилону
- •Ассирійська релігія
- •Релігія нововавилонського царства
- •Історичні умови виникнення і розвитку давньоєгипетської релігії
- •Давньоєгипетські боги
- •Душа. Поховальний культ
- •Храми і жрецтво
- •Хетська релігія
- •Фригійська релігія
- •Халдейська релігія
- •Розділ VІ. ЗОРОАСТРИЗМ
- •Виникнення зороастризму
- •Заратуштра
- •Авеста
- •Віровчення зороастризму
- •Зороастрійська мораль
- •Зороастрійський культ
- •Культ Мітри
- •Розквіт зороастризму
- •Маніхейство
- •Маздакізм
- •Доля і заслуги зороастризму
- •Розділ VІІ. ІУДАЇЗМ
- •Біблійний іудаїзм
- •Іудейська Біблія
- •Іудейське віровчення
- •Елліністичний іудаїзм
- •Іудейські обряди
- •Єврейські свята
- •Рабиністичний іудаїзм. Талмуд
- •Хасидизм
- •Сучасний іудаїзм
- •Ведична релігія
- •Веди – священні книги давньоіндійських релігій
- •Головні особливості ведичної релігії
- •Віровчення брахманізму
- •Брахманістський культ
- •Розділ ІХ. ІНДУЇЗМ
- •Віровчення та основні напрями індуїзму
- •Шиваїзм
- •Індуїстський культ
- •Реформізм і індуїзм
- •Джайнізм
- •Сикхізм
- •Еволюція сикхізму
- •Сикхський фактор у суспільно9політичному житті
- •Розділ Х. БУДДИЗМ
- •Будда – засновник нової релігії
- •Історичні умови буддизму
- •Махаяна і хінаяна. Тантризм
- •Філософська концепція буддизму
- •Вчення Будди
- •Етичний аспект буддизму
- •Буддійський культ
- •Поширення буддизму
- •Стародавня китайська релігія
- •Конфуцій
- •Філософські концепції конфуціанства та даосизму
- •Даосизм
- •Буддизм у Китаї
- •Релігія в історії Китаю
- •Розділ XII. РЕЛІГІЯ В ЯПОНІЇ
- •Синтоїстський культ
- •Буддизм у Японії
- •Дзен9буддизм
- •Релігійний синкретизм у Японії
- •Релігія крито9мікенської культури
- •Релігія грецького полісу
- •Стародавньогрецька міфологія
- •Релігійний культ стародавніх греків
- •Релігія аттичної Греції
- •Релігія в епоху еллінізму
- •Започаткування римської релігії
- •Релігія в республіканському Римі
- •Стародавня римська релігія в імперії
- •Час і місце виникнення християнства
- •Історичні умови виникнення християнства
- •Релігійні попередники
- •Філософська підготовка
- •Проблема особи Ісуса. Євангельська концепція
- •Міфологічна концепція
- •Історична концепція
- •Ісус Христос, його біографія
- •Апостол Павло
- •Еволюція християнства в процесі його формування
- •Новий Завіт
- •Євангелія
- •Дії апостолів
- •Послання
- •Утворення християнської церкви
- •Перші віки християнства Християнство в Римі
- •Апологетика
- •Впорядкування християнського віровчення
- •Ранні єресі
- •Монтанізм
- •Гностицизм
- •Антитринітаризм
- •Маніхейство
- •Новатіанство
- •Аріанство
- •Отці церкви
- •Розбудова християнського культу
- •Таїнства і обряди
- •Свята і пости
- •Храми
- •Виникнення чернецтва
- •Християнська церква – державна
- •Остаточне утвердження християнства
- •Несторіанство
- •Монофізитство
- •Християнство в часи розпаду імперії
- •Утворення сучасних напрямів християнства
- •Розкол у християнстві
- •Особливості календаря християнських свят
- •Християнське віровчення
- •Християнський культ
- •Християнські таїнства
- •Християнські свята
- •Храмові свята
- •Розділ ХV. ПРАВОСЛАВ’Я
- •Церкви Вселенського православ’я
- •Давні вірування та християнство в Україні Дохристиянські вірування українського народу
- •Головні дохристиянські боги
- •Початок християнства на українських землях. Хрещення Київської Русі
- •Митрополія Київська і всієї Русі
- •Українська автокефальна православна церква (УАПЦ)
- •Українська греко9католицька церква
- •Розділ ХVІ. КАТОЛИЦИЗМ
- •Розділ ХVІІ. ПРОТЕСТАНТИЗМ
- •Асирійська церква сходу
- •Християни Апостола Хоми
- •Вірменська Апостольська Церква
- •Коптська Церква
- •Ефіопська Церква
- •Сірійська Церква
- •Маланкарська Сірійська Церква
- •Еритрейська Церква
- •Білоруська Автокефальна Православна Церква
- •Македонська Православна Церква
- •Старостильні Православні Церкви
- •Східно9католицькі церкви
- •ЦЕРКВИ, ЩО НЕ МАЮТЬ ПАРАЛЕЛЕЙ У ПРАВОСЛАВ’Ї
- •Маронітськая Католицька Церква
- •ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЯ ВІД АССІРІЙСЬКОЇ ЦЕРКВИ СХОДУ
- •Халдейська Католицька Церква
- •Вірменська Католицька Церква
- •Коптська Католицька Церква
- •Ефіопська Католицька Церква
- •Сірійська Католицька Церква
- •ЦЕРКВИ, ЩО ВІДОКРЕМИЛИСЬ ВІД ПРАВОСЛАВНОЇ
- •Мелькитська Католицька Церква
- •Українська Католицька Церква
- •Русинська Католицька Церква
- •Румунська Католицька Церква
- •Грецька католицька Церква
- •Греко9католики в колишній Югославії
- •Болгарська Католицька Церква
- •Словацька Католицька Церква
- •Угорська Католицька Церква
- •Виникнення і поширення ісламу
- •Україна і мусульманські країни. Їхній зв’язок
- •Кримське ханство
- •Сучасний релігійний стан ісламу в незалежній Україні
- •Коран – священна книга мусульман
- •Історія світу та людства за Кораном
- •Есхатологія ісламу
- •Соціальна етика ісламу
- •Віровчення ісламу
- •Ісламські обряди
- •Свята в ісламі
- •Іслам про неминучість
- •Сунітське богослів’я (калам)
- •Школи ісламського права (мазхаби)
- •Приписи і заборони ісламу
- •Мечеті і школи
- •Напрями, течії ісламу
- •Розділ ХХ. НЕТРАДИЦІЙНІ РЕЛІГІЇ
- •Бум "нових релігій”
- •Неохристиянство
- •Релігії орієнтального напряму
- •Синтетичні релігії
- •Езотеричні об’єднання і течії
- •Неоязичництво
- •Саєнтологічні рухи
- •Агностицизм
- •Індиферентизм
- •Фаталізм
- •Індивідуалізм
- •Імперіалізм
- •Релігія людства і космізм
- •Християнський соціалізм
- •Ніцшеанство
- •Нерелігійні вірування
- •ЛІТЕРАТУРА
- •СЛОВНИК НАЙУЖИВАНІШИХ ТЕРМІНІВ
- •СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ
Коптська Церква
Появу Церкви в Єгипті пов’язують зі Св. Євангелістом Марком, що прийняв, як говорить переказ, мученицьку смерть в Олександрії в 63 році. Згодом Єгипет став християнським, а Олександрія – найважливішим центром християнського бо гослов’я й науки. Єгипетські ченці під керівництвом древніх «отців пустельників» першими заклали основи християнсь кого чернечого життя.
Проте, христологіне вчення Халкідонського Собору 451 року в якомусь ступені через протистояння пануванню Візантії було відкинуто більшістю єгипетських ієрархій і віру ючих. Спроби насильно нав’язати рішення Собору тільки під силили опір. В остаточному підсумку виникла особлива Ко птська Церква («коптами» араби й греки називали єгиптян) зі своєї літургічною і богословською традицією. З V по ІХ століт тя резиденція грецьких патріархів перебувала в Олександрії, а коптських – у монастирі Св. Макарія.
Після арабського вторгнення в 641 році копти повільно зменшувалися в числі й до середини ІХ століття виявилися в Єгипті меншостями. В VIII столітті офіційною мовою країни замість арабського стала коптська. Ісламське панування супро воджувалося нерідкими переслідуваннями коптів, але бували й періоди відносної волі, і тоді Церква знову розцвітала й ство рювала видатні богословські й духовні здобутки арабською мовою.
Копти – сама численна християнська громада на Близь кому Сході, помітна й активна меншість у Єгипті. Не виклю чено, що чисельність коптів, що наведена нижче, сильно зани жена: папа Шенуда ІІІ заявив у лютому 1995 року, що Коптсь ка Церква нараховує вісім мільйонів віруючих.
У Єгипті є чимало коптських шкіл, шириться рух неділь них шкіл. У цей час відбувається явне відродження чернецт ва, і чимало молодих ченців, що займаються сільським госпо дарством і видавничою діяльністю, знову заселяють древні
515
Лубський В.І., Лубська М.В.
монастирі. У Церкві є дванадцять чоловічих монастирів з 600 ченцями й шість жіночих монастирів з 300 черницями. Найбільше монастирів зосереджено у Ваді ен Натруне, в 60 милях до північно заходу від Каїра.
Головна духовна семінарія Коптської Церкви розташова на в Каїрі неподалік від собору Св. Марка. Майже половина священиків закінчило цю семінарію.
Багато хто вивчає тут на вечірніх курсах Священне Пи сання й богослов’я. Заснований в 1954 році Коптський інсти тут вищих досліджень розташований на території патріархату і є важливим екуменічним центром по вивченню коптської християнської традиціі.
Ріст мусульманського фундаменталізму в Єгипті створює для Коптської Церкви нові проблеми. Слідом за антикопськи ми виступами фундаменталістів наприкінці 1970 х років пре зидент Садат в 1981 році уклав папу Шенуда ІІІ під домашній арешт в одному з монастирів і не випускав до 1985 року.
Вважається, що уряд пішов на цю міру, щоб продемонст рувати свою неупередженість стосовно конфліктуючих сто рін. Проте, такого роду втручання в справи Коптської Церкви стурбувало багатьох християн у Єгипті. В 1997 році почасті шали напади ісламських збройних груп на коптів.
Коптська літургія походить від грецького олександрій ського чину й уже в ІУ столітті почала здобувати свої хара ктерні риси. Цей процес відбувався, в основному, у монас тирях, коптська літургія дотепер має чимало особливостей монастирської служби. Її служать на коптській й арабській мовах.
19 липня 1994 року Коптський православний патріархат прийняв невелику Православну Церкву Британських остро вів під свою юрисдикцію як окрема єпархія, що поширюється на Великобританію й Ірландію. цю Церкву перейменували в Британську Православну Церкву, а ії предстоятель, митропо лит Серафім Гластонберійський, одержав нове ім’я авва Сера фім Ель Сурнані.
516
ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ
МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ: ЄГИПЕТ, ДІАСПОРА В ЄВРОШ, АФ РИЦІ, АВСТРАЛІЇ Й АМЕРИЦІ
ГЛАВА: ПАПА ШЕНУДА III (НАРОДИВСЯ В 1923 РОЦІ, ОБРА НИЙ В 1971 РОЦІ)
ТИТУЛ: ПАПА ОЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ, ПАТРІАРХ ПРЕСТОЛУ СВ. МАРКА
РЕЗИДЕНЦІЯ: КАЇР (ЄГИПЕТ) ЧИСЕЛЬНІСТЪ: 3 900 000 (7)
Ефіопська Церква
Відповідно до древнього переказу, першим великим хри стиянським просвітителем ефіопів був Св. Фрументій, римсь кий громадянин з Тиру, що зазнав корабельної аварії на афри канському узбережжі Червоного моря. Він отримав довіру імператора Аксума і незабаром привернув до християнства його сина, майбутнього імператора Езану, що й оголосив у 330 році християнство державною релігією. Фрументій був зго дом посвячений у єпископи Св. Панасом Александрійським і повернувся в Ефіопію, де продовжив євангелізацію країни.
Близько 480 року в Ефіопію прибуло «Дев’ять Святих» і почали тут свою місіонерську діяльність. Відповідно до пере казу, вони були з Рима, Константинополя й Сирії, яким через опозицію христології Халкідона довелося покинути. Якийсь час вони перебували в монастирі Св. Пахомія в Єгипті. Їхній вплив (поряд із традиційним зв’язком з коптами в Єгипті), пояснює чому Ефіопська Церква відкинула Халкідон. «Дев’ять Святих», як думають, остаточно покінчили із залишками язи чництва в Ефіопії, прищепили монастирську традицію й внес ли величезний вклад у розвиток релігійної літератури: вони перевели Біблію й інші релігійні твори на класичну ефіопську мову. По всій країні поширилися монастирі, які швидко стали важливими духовними й інтелектуальними центрами.
Ефіопська Церква досягла розквіту в ХV столітті, коли з’явилося багато талановитої богословської й духовної літера тури, а Церква активно займалася місіонерською діяльністю.
517
Лубський В.І., Лубська М.В.
Край негативний досвід контактів з католиками португа льцями в ХVІ столітті (див. Ефіопська Католицька Церква, Г/. С. 3) привів до багатовікової ізоляції, з якої Ефіопська Цер ква тільки недавно почала виходити.
Ця Церква унікальна тим, що вона зберегла деякі іудейські обряди, такі як обрізання й дотримання біблійних законів про вкушання їжі, а також святкування, поряд з Воскресінням Суботи. Імовірно, це пов’язане з тим, що християнство при йшло в Ефіопію прямо з Палестини через Південну Аравію.
Існує думка, що іудаїзм був відомий в Ефіопії ще до при ходу християнства. В Ефіопії існували й незвичайні христо логічні теорії, включаючи вчення про те, що з’єднання Божес твенної й людської природи в Христі відбулося тільки після Його помазання при Водохрещенні. Ці навчання ніколи офі ційно не визнавалися й здебільшого зникли.0
Ефіопська літургія має олександрійське (коптське) похо дження, але вона піддалася впливу сірійської традиції. Доне давна літургію служили древньою мовою гєез. Нині в прихо дах все частіше використають сучасну амхарську мову. Збері гся потужний чернечий рух.
Із давніх часів всі єпископи в Ефіопії були єгиптянами коптами, призначеними Коптським патріархатом. Більше того, протягом багатьох століть єдиним єпископом в Ефіопії був митрополит копт. З початку хх століття Ефіопська Цер ква стала вимагати більшої автономії й обрання місцевих єпи скопів. В 1929 році були посвячені чотири місцевих єписко пи ефіопи в допомогу коптському митрополитові. У 1948 році за допомогою імператора Хайле Селайсі (правив з 1930 року по 1974 рік) було досягнуто згоди з коптами про обрання після смерті митрополита Кирила, місцевого митро полита. Коли в 1951 році він умер, збори кліриків і мирян обрало митрополитом ефіопа Василя. Так була встановлена автономія Ефіопської Церкви. В 1959 році Коптський патрі архат затвердив митрополита Василя першим патріархом Ефіопської Православної Церкви.
518
ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ
В університеті в Аддис Абебі існував ефіопський правос лавний факультет богослов’я (Коледж Св. Трійці), однак
в1974 році уряд його закрив. У тому ж році Церква заснувала
вАддис Абебі Коледж Св. Павла для навчання богослов’ю май бутніх священиків. Бажання стати священиком серед право славних ефіопів – справа звичайна; в 1988 році в країні налі чувалося 250000 священнослужителів. Щоб дати їм належне утворення, недавно в різнихрайонах Ефіопії було відкрито шість «Центрів навчання священиків». Майже в кожному при ході є недільна школа.
Після падіння в травні 1991 року комуністичного уряду патріарх Меркурії (обраний в 1988 році) був обвинувачений у співробітництві з режимом Менгісту й був змушений зняти із себе повноваження патріарха. 5 липня 1992 року Святійший Синод обрав п’ятим патріархом Ефіопської Православної Це ркви Абуна Павла. При марксистському режимі він сім років провів у в’язниці після того, як патріарх Феофіл (зміщений в 1976 році, убитий у в’язниці в 1979 році) посвятив його
в1975 році в єпископи без дозволу держави. В 1983 році Пав ло був випущений з в’язниці й кілька років провів у США. Патріарх Меркурій, що емігрував у Кенію, відмовився визна ти обрання Павла. Архієпископ Ієзехак, ефіопський архієпис коп США, також не визнав це обрання й в 1992 році перервав літургічне спілкування з патріархатом. як відповідна міра Ефі опський Священний Синод позбавив його повноважень і при значив архієпископом США й Канади Абуна Маттпаса. Оскі льки архієпископ Ієзехак користується підтримкою багатьох православних ефіопів в Америці, в ефіопській громаді цієї кра їни відбувся розкол.
Ужовтні 1994 р. у присутності патріарха Павла був зано во відкритий Богословський Коледж Св. Трійці в Аддис Абебі. 50 студентів, що навчаються в цьому коледжі, одержать бого словський ступінь, а 100 — дипломи.
Відомості, що наведені нижче, про чисельність віруючих дані Всесвітньою Радою Церков, ефіопськими джерелами, що
519
