Лубський В.І., Лубська М.В.

кремилися протестантські церкви. Так у християнстві виникли три основні течії: православ’я, католицизм і протестантизм.

Багато священнослужителів і мирян вважають ці розколи історичною недоречністю. Саме на цих засадах на початку ХХ ст. виник екуменічний рух (від грец. oikumene – заселена земля, світ), метою якого є об’єднання християнських церков, він має багато своїх прихильників серед протестантів, правос лавних і католиків. У 1995 р. його підтримав і Папа Іоанн Пав ло ІІ. Екуменізм є метою діяльності Всесвітньої Ради Церков, штаб квартира якої знаходиться в Женеві (Швейцарія). До її складу входить понад 320 християнських об’єднань.

Водночас існує і сильна антиекуменістична течія в Русь кій православній церкві.

Особливості календаря християнських свят

Календар християнських свят пов’язаний з християнсь ким літочисленням, яке бере свій початок від народження Хри ста, дату якого (приблизно 525 р.) обчислив римський чернець Діонісій Малий. Воно запроваджене більшістю європейських країн у XVI ст. замість літочислення від “створення світу”.

Християнське літочислення тривалий час велося за юлі анським календарем (старий стиль). Він був запроваджений у 46 р. до н.е. римським полководцем, державним діячем Юлієм Цезарем, а в 325 р. затверджений на Нікейському соборі. В ос нову його було покладено сонячний рік тривалістю 365,25 доби. Для зручності люди лічать у році 365 днів рівно. Тому із зай вих 0,25 год набігає ціла доба. Ця доба додається до кожного четвертого (високосного) року – в лютому додають 29 й день. Таке літочислення виявилося не зовсім точним, бо Земля обе ртається навколо осі за 365,25 доби, на 11 хв 14 с швидше. Впродовж століть така різниця в астрономічному часі стано вила до 10 діб. З огляду на це Папа Римський Григорій XIII наказав скоригувати календарне числення на 10 днів наперед. А для компенсації майбутніх відхилень кожний сотий рік, на віть якщо він і високосний, повинен мати 365 днів. Тому кож

392

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

них 100 років юліанський календар відстає від григоріансько го на 1 день. Натепер їх набігло 13.

Більшість православних церков календарі свят складає за юліанським календарем, католики – за григоріанським. Донині дискутується проблема єдиного календаря.

Християнське віровчення

Основні догмати – положення християнського віро вчення, які складалися протягом багатьох століть, сформу льовані у Біблії та постановах християнських вселенських со борів, їхня сутність викладена у 12 пунктах Символу віри, при йнятого на Нікейському (325 р.) та Антіохійському (381 р.) Вселенських соборах.

Символ віри – стислий виклад головних догматів релігій ного напряму церкви, які обов’язково повинні визнаватися віруючими.

Згідно із Символом віри християни повинні вірити в єди ного Бога, який виступає у трьох іпостасях (Свята Трійця): Бога Отця, Бога Сина і Бога Духа Святого. Бог Отець є твор цем світу видимого (природа і людина) та невидимого (анге ли). Богом Сином є Ісус Христос. Бог Дух Святий походить від Бога Отця, у католицизмі – і від Бога Сина. Християнська “трійця” має в собі елементи політеїзму.

Найважливіше положення християнства – догмат богов' тілення, згідно з яким Ісус Христос, бувши Богом, став люди ною, народившись від Діви Марії. Цей догмат покликаний на дати всім євангельським повчанням статусу “божественних істин”, представити християнство як “боговстановлену релігію”.

Значну роль відведено догмату спокутування, згідно з яким своїми стражданнями і смертю на хресті Ісус Христос приніс себе у жертву Богу Отцюза гріхи людей і спокутував їх. Цим він відкрив людству шлях до “спасіння від влади грі ха”. Одне з центральних місць посідає догмат воскресіння Ісуса Христа, яке проголошується запорукою майбутнього загаль ного воскресіння всіх людей. Догмат вознесіння зобов’язує

393

Лубський В.І., Лубська М.В.

християн вірити, що після свого воскресіння Ісус Христос ті лесно вознісся на небо – до Бога Отця, підкресливши цим ні кчемність земного буття порівняно з вічністю, яка чекає на людину в потойбічному світі.

Подібними є й інші положення християнства, багато з яких інтерпретують дохристиянські вірування, запозичені з давніх східних релігій. Серед них – віра в безсмертя душі, уяв лення про потойбічні пекло та рай, ідея небесного вшануван ня та боговгодного життя на землі тощо.

Символ віри зобов’язує вірувати в “єдину святу соборну та апостольську церкву”, визнавати необхідність хрещення, покладати надію на майбутнє воскресіння мертвих, настання після цього вічного блаженства для праведників та вічних мук для грішників. Ці ідеї не є породженням християнства, а запо зичені від дохристиянських вірувань і пристосовані до культу Ісуса Христа. Основи віровчення становлять настанови Біблії. Розглянемо їх.

Десять заповідей Божих

1.Я Господь, Бог твій, не будеш мати інших богів, крім

Мене.

2.Не роби собі ідола або чогось подібного до того, що на небі вгорі, або на землі долі, або у водах під землею, і не вкло няйся їм, і не служи їм.

3.Не взивай даремно імені Господа Бога твого.

4.Пам’ятай день святий святкувати: шість днів працюй і роби в них усі діла свої, а день сьомий – свято Господу Богу твоєму.

5.Шануй отця свого і матір свою, – добре тобі буде і довго житимеш на землі.

6.Не вбивай.

7.Не чини прелюбу.

8.Не кради.

9.Не свідчи ложно на свого ближнього.

10.Не жадай жони приятеля свого, не жадай дому бли жнього свого, ані поля його, ані слуги його, ані вола його, ані

394

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

осла його, ані всякої скотини його, ні чогось іншого, що є в бли жнього твого.

Дві головні заповіді Божі

1.Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всею мислію твоєю.

2.Возлюби ближнього твого, як самого себе (Мт. 22, 37, 39).

Обов’язки християнина

1.Неділі і свята святкувати.

2.У неділю і свята відвідувати церкву і побожно брати участь у службі Божій та інших церковних богослужіннях.

3.Установлених святою Церквою постів додержувати.

4.Принаймні один раз на рік, у св. Великий піст, спо відатися і причащатися св. Тайн.

5.Весілля в заборонений св. Церквою час не справляти.

Сім святих таїнств, які визначають повноту і досконалість благодаті Божої

1.Хрещення.

2.Миропомазання.

3.Сповідь.

4.Євхаристія.

5.Священство.

6.Шлюб.

7.Єлеосвячення.

Основи віри, які кожний християнин повинен знати

ів них вірувати

1.Є один Бог, Який з любові Своєї все створив і всім керує.

2.Бог є справедливий Суддя, що за добро нагороджує, а за зло карає.

3.Бог – Один у трьох Особах: Бог Отець, Бог Син і Бог Дух Святий, або Пресвята Трійця.

4.Син Божий став чоловіком, страждав, вмер на хресті і воскрес для нашого спасіння.

5.Господь Ісус Христос заснував Єдину Соборну і Апо стольську Церкву, в якій здійснюється спасіння людини.

395

Лубський В.І., Лубська М.В.

7.Благодать Божа конче потрібна для нашого спасіння.

8.Є вічне життя і воскресіння мертвих.

Плоди Духа Святого

1.Любов.

2.Радість.

3.Мир.

4.Довготерпіння.

5.Благодать.

6.Милосердя.

7.Віра.

8.Смиренність.

9.Стриманість.

Три головні християнські чесноти

1.Віра.

2.Надія.

3.Любов.

Сім дарів Духа Святого, якими духовно квітне і благоприкрашається церква Христова

1.Дух страху Божого (синівське благоговіння перед Богом).

2.Дух пізнання (дар пророчий і пастирський).

3.Дух сили (дар сили духовної, кріпость душі і сила волі).

4.Дух поради (дар духовного водительства, настав ництва).

5.Дух розуміння (чуйність душі до всього доброго й свя

того).

6.Дух мудрості (уміння жити за заповідями Божими).

7.Дух Господній (дар благочестя й праведності).

Дари Духа Святого належить здобувати молитвою, вірою та добрими ділами.

Гріхи смертні з протилежними їм чеснотами

1.Гордість – Смиренність.

2.Жадібність – Щедрість.

3.Нечистота – Чистота.

396