ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

льтійській стоянці, тут знайдено численні жіночі статуетки культового призначення.

Беручи до уваги час існування цих та інших пам’яток кро маньйонської культури, можна вважати, що цілком виразні релігійні уявлення виникли десь вже 50–30 тис. років тому. Ми вказуємо дві дати тому, що було б неприпустимим спро щенням вважати виникнення релігії одномоментним актом. Очевидно, цей процес тривав близько 20 тис. років, він охо пив останній період епохи розкладу первіснообщинного ладу і початковий період становлення класового суспільства.

Чому виникла релігія

Релігія – дуже складне явище духовного життя суспіль ства, вона виникала в непростих умовах становлення людст ва, створення ним цивілізації. Відбувалось це внаслідок дії різних причин, а не якоїсь однієї, до того ж у складних, змінних умовах. Насамперед слід звернути увагу на те, що релігія – соці альна за своєю природою, пов’язана із соціальним життям суспільства, з його соціальними умовами, з їх змінами. Жит тя наших далеких предків проходило в умовах первісного ви робництва матеріальних благ. Знаряддя праці були недоско налі, виробничі технології елементарні, продуктивність праці мізерна. У важких умовах люди здобували таку кількість за собів до життя, якої ледве вистачало на животіння. Кожної миті вони відчували свою залежність від природи. Але перві сна людина була пригнічена не тільки силами природи, а й таємними для неї силами суспільного життя. Суспільне жит тя весь час ускладнювалось, воно дедалі більше зв’язувало людину силами традицій та звичаїв, невпинно зростала за лежність від суспільства.

Залежність людини від явищ природи і суспільства в умо вах її слабкості зумовлювала відчуття безсилля. Пошуки при чин цього безсилля, своєї залежності від навколишнього світу породжували в людині явлення про світ як реальні, так і пере кручені, фантастичні. Серед них були й релігійні уявлення, про

23

Лубський В.І., Лубська М.В.

щось надприродне. У релігієзнавстві цю причину виникнен ня релігії вбачають у соціальниому підґрунті.

Але чому релігійна свідомість стала притаманна лише “лю дині мислячій”? Адже в первісному стаді “людей умілих”, пі текантропів чи синантропів рівень розвитку виробництва був ще нижчий, залежність від природи ще більшою?

На це питання ми відповімо, розглянувши процес сприй няття людиною навколишнього світу в ті далекі часи дитин ства людства, коли пітекантроп тільки починав мислити. Його трудові дії з фізіологічної точки зору мало відрізнялися від інстинктивних дій тварин, його свідомість ще мала стадний характер, мислення було вкрай обмежене, а мозок нерозвине ний. Немає жодних сумнівів, що нерозвинений мозок і елеме нтарне мислення такої істоти не надавались до абстракцій у їх широкому розумінні. Первісна людина мислила логічними категоріями, але в межах конкретних понять. Але згодом у не андертальця і тим більше у кроманьйонця у мисленні з’явили ся абстрактні поняття. Поява таких понять зумовила можли вість відриву від конкретності, дійсності, виникнення уявлень, не відповідних їй. Пізнання роздвоюється, однак це не є нега тивом, оскільки помилки збагачують досвід, допомагають у пошуках істини. Але ці самі помилки породжують перекру чені, фантастичні уявлення. Так створюються умови виник нення релігії, які мають гносеологічний (теоретико пізнаваль ний) характер. Інакше кажучи, її гносеологічні причини.

Однією із внутрішніх закономірностей розвитку людської свідомості є прагнення осягнути сенс і суть світу, природи, самої себе. Це глибокі філософські питання, над розв’язанням яких і тепер б’ється людська думка. Не слід думати, що первісна люди на була така вже й примітивна, що її свідомість ніколи не вихо дила за межі їжі, тепла, продовження роду. Ні, коли складались більш менш сприятливі умови життя, людина не могла не від чувати світ у його складності, гармонії і суперечностях. Людсь ка свідомість уже тоді намагалася знайти відповідь на карди нальні питання свого існування, які в узагальненому вигляді

24

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

зводяться до основного питання філософії. Звісно, в первісно му суспільстві філософів ще не було, суспільна свідомість ще не включала в себе філософську свідомість, але вже й в аморфній міфологічній свідомості були всі зародки майбутньої складної структурної свідомості цивілізованого суспільства. Майбутнє онтологічне питання філософії зароджувалося, започатковува лося в міфологічній суспільній свідомості. Відтак релігійна сві домість стала задовольняти духовну потребу людства. Так ви никла онтологічна потреба в релігії.

На виникнення релігійної картини дійсності у первісної людини величезний вплив справили обставини психологічно го характеру. Безвладність людей над силами природи і суспі льства спричиняло постійне психологічне напруження. Голов ною емоцією був страх, він загострював увагу, тримав у мобілі заційній готовності весь організм, і цим добре служив людині. Але одночасно він штовхав на перебільшення, викликав у сві домості фантастичні картини, які ототожнювалися з дійсністю. Маємо на увазі також і те, що постійні життєві труднощі, пос тійна небезпека вели до того, що життя первісної людини май же цілком складалося з афектів, під час яких втрачався конт роль над діями і думками. Це ще одна причина ослаблення еле ментів істинного відображення світу. Фантастичне починає панувати над реальним. Так складалися психологічні причини виникнення релігійного відображення дійсності.

Усі названі нами причини виникнення релігії діяли в ком плексі, зумовлюючи одна одну, взаємопідсилюючи, доміную чи в певних умовах, але переважали завжди соціальні.

Первісні вірування

У сучасній етнографічній, історичній, філософській та іншій літературі часто вживається термін “первісна релігія”. Він до сить точно визначає час існування явища, яке ми розглядаємо. Але він не зовсім точний у своєму буквальному змісті, бо в пер вісному суспільстві релігійні уявлення та ідеї ще не набрали системного вигляду, їх форма та зміст тільки усталювалися. Це

25

Лубський В.І., Лубська М.В.

був розпливчастий комплекс розрізнених поглядів і почуттів, хоч і пройнятих єдиною ідеєю про наявність надприродного, і який доповнювався діями, спрямованими на нього. У первіс ному суспільстві ще не було релігії в повному розумінні цього слова, як не було “первісної” держави, суду, війська, церкви. Тому слід пам’ятати про умовність терміну “первісна релігія”; дореч нішим буде термін “первісні вірування”.

Первісні вірування досить повно відображали розуміння первісними людьми навколишнього їх світу. Вони виконува ли певні суспільні функції: регулювали відносини між людь ми в первісній общині, сприяли організації колективного ви робничого процесу, регулювали розподіл здобутого продук ту, утверджували первісну мораль, задовольняли духовні пот реби суспільства. Окремої релігійної общини не існувало, вона була тотожна родовій общині. Демократичний характер роду відбивався на демократичному характері релігійного культу, він здійснювався всіма членами общини спільно. Духовенст ва як окремої соціальної групи не було, природний авторитет старійшин включав у себе й авторитет керівника релігійного культу, якщо в ньому була потреба.

Первісні релігійні вірування і релігійний культ насампе ред започатковувалися на анімістичних уявленнях про нема теріальні, духовні сутності, про душу і духів. Ці уявлення спо чатку були дуже конкретними. Душу ототожнювали з дихан ням, кров’ю, вважали, що вона міститься в серці, очах. Згодом почали вважати, що вона розчинена в усій людині, вона є, але може існувати без тіла. Так виник первісний анімізм.

Свої уявлення про надприродне люди образно виклада ли в своєрідних розповідях – міфах, які передавалися усно з покоління в покоління. Предметом міфів були практичні дії людей у реальному світі, і тут міфи відігравали роль хранителя інформації. У міфах формулювались і усталювались моральні принципи та норми. Міфи мали й світоглядний зміст, вони в художній формі викладали погляди на світ, його походження, суть, порядок. Так, у гвінейців йоруба існує міф про ориша –

26

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

предків, які спустилися з неба і, перетворившись на каміння, пішли під землю. Серед ориша були і божества: Обатала та його дружина Одудава – уособлення неба і землі. Згідно з міфом, Одудава народила п’ятнадцять дітей, які керують світом: Ору гун відає повітрям, Олокун – сонцем, Ому – місяцем, Шаног – блискавкою і громом і т. ін. Отакою була первісна міфологія.

Буйно розквітла в первісних релігійних віруваннях ма гія. Первісні люди вважали, що перш ніж братись до роботи, обов’язково треба вплинути на надприродні сили магічними засобами: заклинанням, особливими співами і танцями, жер твоприношенням. Це мало вблагати чи примусити діяти ці сили на користь людям. З таких специфічних дій виникли перші релігійні обряди, релігійний культ.

Жодна магія не може існувати без системи заборон і об межень, так званих табу, які поширювалися на їжу, відносини з чужинцями, проживання на певній території, на певні пред мети, особливо знаряддя праці і зброю, на певних осіб (вож дів, царів, воїнів, породіль тощо). Багатьом з них можна знай ти раціональне пояснення, інші несуть соціальні функції. З первісних табу виросли сучасні культові обмеження багатьох релігій: пости, харчові обмеження, специфічні культові забо рони і правила та ін.

У первісних віруваннях широко практикувався фети шизм – наділення надприродними властивостями матеріальних предметів, обожнення їх. Фетиші – важливі учасники магічних церемоній, їм надається неабияке надприродне значення, вони наявні в міфологічних розповідях. Фетиш супроводжує мислив ця чи рибалку на його промислі, без фетиша неможлива щаслива подорож, фетиші присутні на будь якій події в житті общини, родини чи окремої особи. Це настільки важливий атрибут релігії, що деякі дослідники пов’язують з ним її виникнення. Численні фетиші наявні і в сучасному релігійному культі.

Усі ці елементи первісних вірувань – анімізм, міфологія, магія, фетишизм – ніколи не існували поодинці, вони завжди були в комплексі.

27