ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

чів чоловіків молитви Кадіш і здійсненням обряду кріа – роз ривання скорботними одягу. Після поховання проходить се миденна жалоба в хаті покійного – шива. На тридцятий день по смерті влаштовується поминання. Це кінець жалоби. По батькові і матері жалоба триває рік.

Єврейські свята

Згідно з іудейською традицією, субота як святковий день була встановлена ще в єгипетському полоні за ініціативою Мойсея. В Десяти Заповідях сказано: “Пам’ятай день суботній, щоб святити його. Шість днів працюй і роби всю працю свою, а день сьомий – субота для Господа”. Субота – це універсальна національна цінність євреїв, вона проголошує рівність усіх, закликає до піднесення духу, до зміцнення родинних зв’язків.

Святкування суботи в іудействі – це цілий процес. Зви чайний віруючий без духовного кваліфікованого керівника мало що в цьому зрозуміє.

Субота починається із заходу сонця в п’ятницю. Тоді хтось із жінок запалює суботні свічки: дві чи за числом членів роди ни. Після цього чоловіки йдуть до синагоги на молитву, а по вернувшись додому, всі сідають за суботню трапезу, бо субота вже почалася. На стіл кладуть дві хали на згадку про два омара (це міра ваги) манни, що їх Бог давав євреям у пустелі Сінаю, читають молитву і з’їдають найкращу їжу, що є в домі. А потім знову читають молитви і Тору.

Уесь суботній день віруючий не може нічого робити, що привело б до створення чогось нового, запалювати вогонь, го тувати їжу, користуватися транспортом і т. ін. Весь день має бути присвячений читанню молитов і Тори. А увечері відбу ваються проводи суботи – читання особливих молитов і Тори.

На початку кожного місяця євреї відзначають свято Рош ходеш – день новомісяччя. У цей день влаштовують пишну трапезу, читають відповідні місця Тори. Це день прохання про щення за всі вчинки, зроблені в минулому місяці, врахування висновків і прийняття рішень напередодні нового місяця.

155

Лубський В.І., Лубська М.В.

Головне свято річного кола – Песах (Пасха). У давнині це було свято скотарів, відзначалося воно в період приплоду ху доби, потім стало святом початку збирання хліба, тепер воно присвячене виходу стародавніх євреїв з Єгипту. Свято триває 7 днів, з них перший і останній – неробочі; за межами Палес тини святкують 8 днів. Пасха святкується після першого пов ного місяця, що настає після весняного рівнодення.

На п’ятдесятий день після другого дня Пасхи відзнача ється Шавуот. У давнину це було свято урожаю – “День пер ших плодів”. У діаспорі євреї втратили зв’язок із землеробст вом. Тоді Шавуот став святом на честь знаходження Мойсеєм Тори на горі Сінай. Песах і Шавуот символізують початок і кінець шляху – від виходу євреїв з Єгипту до дарування їм Тори. У ці свята працювати не можна.

У вересні іудеї святкують Рошрашана (Новий рік), він триває 2 дні. Під час цього свята сурмлять у баранячий рік, шафар, звідки ще одна назва свята – “свято сурм”. Звучання сурм проголошує владу Бога, дарування людям Тори, суд над людством, свідчить про майбутнього Месію і є символом му чеництва. Це накладає на свято характер смутку. У другій по ловині першого дня свята віруючі йдуть до якогось водойми ща і здійснюють обряд “Ташлих” – струшують над водою поли одягу і цим скидають гріхи у воду. Під час Рош Гашана Бог оцінює життя кожного віруючого за минулий рік, а Судного Дня (Йом Кіпур) – “прикладає печать”, виносить рішення про долю кожної людини на майбутній рік: чи вона помре в цьому році, чи буде ще жити. У ці дні віруюча людина обов’язково має покаятися, помиритися з усіма, кого вона, можливо, скри вдила, офірують гроші на бідних. У день Йом Кіпура триває піст. Завершується Йом Кіпур сурмлінням у шофар. Оскільки Йом Кіпур дуже відповідальний день у році, в цей день вірую ча людина обов’язково має бути в синагозі – на очах у Бога.

Суккот (кущі, кучки) раніше був святом збирання плодів наприкінці року. Нині він знаменує мандри стародавніх євре їв у пустелі після виходу з Єгипту.

156

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

Святкується Суккот у кінці вересня – на початку жовтня, триває сім днів. Для святкування будується “куща” – халабу да, яку вкривають хвойними гілками, через які видно зірки. У цій кущі і треба прожити все свято на згадку про життя старо давніх євреїв у пустелі після виходу з Єгипту. І, безумовно, відвідувати синагогу. Працювати в Суккот не можна.

Ханука (“Оновлення”) святкується в листопаді–грудні і триває 8 днів. Це свято встановлено вже після утвердження Тори і в ній немає про нього згадки. А святкується воно на честь перемоги євреїв над царем Антіохом IV Єпіфаном з Се левкидів, який заборонив іудаїзм. Євреї під керівництвом Ієгуди Маккавея (Маккабі) повстали, звільнили Єрусалим, відновили діяльність храму, спорудили новий жертовник. На свято Ханука запалюють свічки чи лампади від особливої сві чки “шамаш”. Від неї запалюють щоденно одну свічку чи лам паду в дев’ятисвічному (разом із шамаш) світильнику, на во сьмий день горять усі дев’ять свічок. Існують особливі прави ла запалювання ханукальних вогнів.

Пурім святкується у лютому–березні, це найвеселіше свя то на честь перемоги євреїв над їх гнобителем Аманом.

Про це розповідається в біблійній книзі “Естер”. Могут ній перський цар Ахашвероша, відомий в історії під ім’ям Ксе ркса (пом. 465 р. до н.е.), що перетворив Вавилонське царство у свою сатрапію, вів дуже невдалі для нього війни з греками і навіть у розпачі наказав відшмагати море. З ним відбулася істо рія, про яку розповідає біблійна книга Естер.

Цариця Вашті, дружина Ахашвероша, проявила неповагу до нього, і за це він вигнав її, а собі обрав нову дружину, якою стала єврейка Естер. Вона була настільки розумна і красива, що швидко домоглася любові і поваги царя. Естер була сиро тою, її виховував дядько Мордехай. Через Естер він доніс ца реві про замах, що готувався на нього, і цар був врятований, за що наблизив Мордехая до двору. Але Мордехай, бувши на ближеним до царського трону, не бажав коритися першому міністру Гаману, і той зненавидів Мордехая.

157

Лубський В.І., Лубська М.В.

Гаман звернув увагу царя на те, що серед його народів є один, який не бажає коритись царським законам, а живе за сво їми законами – іудейськими, і умовив царя дати розпоряджен ня про скасування їх.

Мордехай звернувся до Естер по допомогу. Естер кину лася до царя, порушуючи дворові порядки, за що загрожувала кара на горло, і запросила царя і Амана до себе на бенкет. Пове ртаючись з бенкету додому, Аман побачив Мордехея і знову запалився злістю на нього, наказав приготувати шибеницю, щоб наступним ранком повісити його на ній.

Але цар, страждаючи безсонням, наказав читати книгу пам’яток Хроніки, і там було записано про донос Мордехая, що врятував цареві життя. Цар згадав, що не нагородив його. Коли ж уранці прийшов Аман просити царя повісити Морде хая, започаткувавши цим страту іудеїв, цар спитав його, що треба зробити з чоловіком, якому цар хоче честі? Гаман, дума ючи, що йому хочуть честі, докладно описав церемонію ша нування. Цар погодився з ним і наказав зробити це іудеєві Мордехаю. Так і було зроблено.

На другий день Аман знову прийшов на бенкет до Естер і царя Ахашвероша. Цар спитав, яке бажання має Естер. Він го товий виконати його. Естер почала просити царя врятувати іудеїв від їх ненависника і ворога – злого Гамана. Царя це збе нтежило, треба було обирати між Естер і Гаманом, він навіть вийшов до палацового саду подумати. Гаман у цей час кинув ся до Естер з благанням за життя своє. Цар, повертаючись, по бачив це і звинуватив Гамана у намірі збезчестити царицю.

Гаман був повішений на шибениці, що готувалася для Мо рдехая. Накази Гамана про знищення іудеїв були скасовані, усі іудейські вороги покарані, на згадку про ці події встановлено свято Пурім – свято гостини і радості в пам’ять про те, як сум обернувся їм на радість, жалоба – на свято, (Див. Естер, 1–10).

Свята і пам’ятні дні потребують від віруючого цілого ряду дій, які дуже важко виконати, не порушивши їх. Якщо в Песах, Шавуот і Сукот особливо заборонено геть усе робити, то лю

158