ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

загальнолюдські моральні встановлення. Релігія, таким чином, ставала чинником моралі, сприяла зміцненню моральності. Це був значний внесок у розвиток стародавньої цивілізації.

Але повернемося до поховального культу.

У стародавніх єгиптян особлива увага приділялася похо ванню обожнюваного фараона. Адже і в потойбічному світі він залишався фараоном і тому при похованні мав бути забезпе чений всім необхідним для царського потойбічного життя.

Поховання фараонів здійснювалось у грандіозних спору дах – пірамідах.

Перша піраміда була споруджена першим фараоном ІІІ ди настії Джосером. Збудував її математик, архітектор і медик Імхотеп. Вона має 60 м заввишки. При розкопках біля пірамі ди виявилося ціле місто мертвих – гробниці царської родини і наближених фараона, а також спеціальний храм для похова льних церемоній.

Найбільша із давньоєгипетських пірамід –піраміда фа раона Хеопса (Хуфу). Збудована зодчим Хеміуном на почат ку XXVII ст. до н. е. Вона має висоту 146,6 м, кожна із сторін при основі – 233 м. До кінця XIX ст. це була найвища споруда на нашій планеті. Підраховано, що вона складена з 2,3 млн брил вапняку, кожна вагою понад 2 т, а були й по 18 т. І все це роби лося вручну, залізних знарядь тоді ще не було. Для муміфі кації трупа його бальзамували. Після розміщення трупа в ка мері піраміди всі ходи замуровували. І тим не менше всі піра міди були пограбовані.

Храми і жрецтво

Ось тут настав час розповісти ще про один внесок давніх єгиптян в історію релігії: вони винайшли специфічну форму релігійної організації, церкви – храмову.

Релігія як цілком сформоване соціальне явище набирає свого повного значення в суспільстві лише тоді, коли утворю ється духовенство і церква. Цей процес відбувався і в розвит ку релігії в Стародавньому Єгипті.

83

Лубський В.І., Лубська М.В.

В архаїчний період, та і в часи Стародавнього і Середньо го царства, жрецтво ще не було міцною корпорацією, функції жерця виконували світські володарі, правителі номів. Але жре цтво храмів головних богів столиць номів уже мали певну по літичну вагу, а ці храми – свою власність.

Під час завоювання Єгипту гіксосами (1700–1570 рр. до н. е.) послаблення, а іноді тимчасове зникнення влади фарао нів, підсилювало вплив духовенства. З часів XVIII династії (XVI–XVIII ст. до н. е.) привілеї і посади жерців стають спад ковими, корпоративність жрецтва посилюється, жерці наби рають ваги в політичній ієрархії.

У період Нового царства влада жрецтва під час володарю вання ХІХ і ХХ династій (сер. XIV– сер. XI ст. до н.е.) настіль ки зросла, що вони вже конкурують зі світською аристократі єю, храми нагромаджують колосальні багатства, їм належить майже 15% орної землі, десятки тисяч рабів.

Фараони ХХ династії в усьому підкорялися жерцям. Жрець Харіхор близько 1050 р. до н. е. у Фівах став главою світської влади, фіванська ієрархія проіснувала до часів асси рійського вторгнення до Єгипту (671 р. до н. е.).

Жрецтво гуртувалось у храмах, які були місцем культо вих церемоній і хранилищем культових цінностей. Жерці мали монопольне право на відправлення культу і тлумачення волі богів. Їм належало також проведення поховальних церемоній, вони здійснювали муміфікацію трупів і вели нагляд за похо вальними спорудами. Усе це надавало їм особливого станови ща в суспільстві і робило фактичними власниками колосаль ного храмового майна. Жерці брали участь у керівництві дер жавою, становили почет фараона, перебирали на себе тлума чення всього на світі. Це була велика суспільна сила.

Жрецтво чимало зробило для розвитку і розквіту давньо єгипетської цивілізації. Вони будували величні храмові і ку льтові споруди, під їх впливом складалася давньоєгипетська література і мистецтво. Безумовно, живопис, скульптура, ар хітектура значною мірою мали культове призначення, тому

84

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

застійний і консервативний характер давньоєгипетської ре лігії накладав свій глибокий негативний відбиток на їх розви ток. Але все ж вони існували і розвивалися.

Археологічні дослідження свідчать про давньоєги петські храми, зведені в епоху XVIII династії. Храм розмі щувався на ділянці землі, обнесеної кам’яним муром. Від Нілу до храму вів шлях, обабіч якого стояли статуї сфінксів. Вхід до храму охоронявся двома вежами. Двір храму був обнесений колонадою, а в глибині знаходилась молитовна зала, де стояла статуя головного божества храму. Навколо зали з другорядними божествами – бібліотека, кімнати для різних ритуалів, господарські приміщення. Це був, як пра вило, гігантський архітектурний комплекс. Найбільш знач ними, впливовими і багатими були в ті часи Карнаський і Луксорський храми. Карнаський храм називають кам’яним архівом історії Єгипту, над ним працювали найвидатніші архітектори, скульптори і митці. Будувався він кілька сто літь. Його головна зала мала такі розміри, що могла вмісти ти в собі Паризький собор Нотр Дам.

Керівниками і населенням храмів було численне жрецт во. Це вони становили своєрідний департамент фараонської адміністративної системи, були невід’ємною частиною дав ньоєгипетської державної машини.

У кожного єгипетського бога, уособленого в кам’яній статуї, був свій клір, який очолював верховний жрець, призначений фараоном. Він мав пишний титул, носив особливі знаки відзна ки, вів особливий спосіб життя і посідав особливе суспільне ста новище. Йому підкорялися всі інші жерці різного рангу.

Жрець носив білий одяг з льняної тканини (вовняний був категорично заборонений) дуже простого крою. Взуттям пра вили шкіряні білі сандалії (прості люди взуття не носили). Ва жливою умовою було суворе дотримання чистоти, все волос ся на тілі мало бути старанно виголене, жерця пізнавали по голеній голові. Жрицями були й жінки, до того ж на досить високих посадах.

85

Лубський В.І., Лубська М.В.

Жерці мали різноманітні функції: одні виконували важ ливі культові ролі, інші були читцями і знавцями священних текстів, писарями, співцями і музиками, рахівниками, нагля дачами, виконували інші господарські та адміністративні обо в’язки аж до таких, що були пов’язані із застосуванням фізич ної праці.

Одночасно з релігійними функціями жерці здійснювали і світські, були, по суті, чиновниками фараонового державного апарату і дуже часто відігравали впливову роль у його діяль ності.

Важливим позитивним внеском давньоєгипетської релігії в становленні цивілізації була участь жерців у започаткуванні і розвитку наукових знань.

Необхідність вимірювання земельних ділянок після роз ливів Нілу зумовило розвиток геометрії, передбачення розли вів – астрономії, обчислення часу. Єгиптяни створили літочи слення і календар. Будівничі роботи стимулювали розвиток інженерних знань.

Єгиптяни, перші після шумерів, самостійно винайшли письмо. Перші письмові пам’ятки були написані ієрогліфіч ним (“священною різьбою”) письмом, потім виникло ієратич не (“жрецьке”), і вже в VII ст. до н. е. з’явилося демотичне (“на родне”), спрощене курсивне письмо. З ієрогліфів розвинуло ся синайське (XVI ст. до н.е.), фінікійське (XIV – XIII ст. до н.е.) письмо, грецький алфавіт (IX ст. до н. е.), з якого вини кли латинський і слов’янський алфавіти.

Щоправда, високу оцінку внеску давньоєгипетського жрецтва в розвиток зачатків науки поділяють не всі дослідни ки, серед них і вже згадуваний О.Нейгебауер, і С.А.Токарев.

***

Давньоєгипетська релігія багато чого дала людству, була значним внеском у розвиток людської цивілізації. Безумовно, вона відіграла певну роль і в суспільному розвитку єгипетсь кого народу, сприяла зміцненню державного ладу, становлен

86

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

ню національної свідомості єгиптян. Виконала вона і свою со ціальну функцію: сприяла захисту інтересів панівних класів суспільства, зміцненню їх влади над народом. Вже в історії да вньоєгипетської релігії виявилися всі риси релігії як особли вого соціального феномену.

Єгипет увійшов в епоху феодального розвитку вже втра тивши свою стародавню релігію, але її духовні досягнення збе реглися в національному менталітеті єгиптян.

Запитання для закріплення знань

1.У чому причина зміни уявлень стародавніх єгиптян про головного бога в системі їхніх анімістичних уявлень?

2.У чому особливість давньоєгипетської міфології?

3.Що нового в ідею потойбічного існування внесли ста родавні єгиптяни?

Теми для рефератів, курсових, дипломних і конкурсних робіт

1.Давньоєгипетські боги.

2.Монотеїстичні тенденції в давньоєгипетському ані

мізмі.

3.Давньоєгипетський міф.

4.Піраміди Єгипту.

5.Роль давньоєгипетського жрецтва в розвитку науки і мистецтва країни.

Література

Заморовський В. Їх величності піраміди. – К.: Веселка, 1988. – 373 с.

Тураев В.А. История Древнего Востока. Т. 1. – Л., 1936. Кацнельсон И.С. Тутанхамон и сокровища его гробницы.

Изд. 2 е. – М.: Наука, 1979. – 152 с.

Картер Г. Гробница Тутанхамона. – М.: Изд во восточ. л ры, 1959. – 261 с.

87

Лубський В.І., Лубська М.В.

Лауэр Ж.Ф. Загадки египетских пирамид. – М.: Наука, 1966. – 223 с.

Лирика Древнего Египта. – М.: Худож. литература, 1965. – 158 с.

Дем’янчук І. Перекази старинного світа. – Львів, 1908. –

44 с.

Хрестоматія з історії стародавнього світу. Т. 1. Стародав ній Схід / Пер. з рос. – К.: Рад. школа, 1953. – С. 24–125.

88