Лубський В.І., Лубська М.В.

ву особистість, відхиляють риси надлюдини, яка пізнає, що робить їхній ідеал не цілком прийнятним і навіть страхітли вим. Супермен – це не істота, що бачить глибше за людину, а істота, якій завжди таланить.

Надлюдина Ніцше – це гармонійний ідеал, який поєднує у собі розуміння незбагненного сенсу життя і досягнення не досяжних для людини результатів. Проте ця гармонія веде до розриву особистості людини. Тому людина має вибирати.

Утакий спосіб це віровчення зводиться до двох формул:

1)людині не дано знати, чим визначається її життя, тому вона має прагнути стати основою життя того, хто здатен на більше, ніж звичайна людина; 2) людське життя визначається панів ним у світі законом причинності або світових стихій, тому людина має намагатися стати основою життя того, чиї можли вості пізнання більші, ніж можливості самої людини.

Нерелігійні вірування

Існує ціла група вірувань, які не становлять цілісного ре лігійного вчення, але окремі елементи яких наявні у багатьох релігіях. До цієї групи можуть бути віднесені астрологія, мар новірство, хіромантія, спіритизм, окультизм тощо.

Марновірство полягає в тому, що незалежним фактам при писують причинно наслідковий зв’язок. Здавалося б, абсурд но думати, наприклад, що розбите люстерко, чорний кіт, три надцять осіб за столом можуть спричинити усілякі неприєм ності людині. Однак забобони і марновірство живі: деякі за хідні авіакомпанії обминають число 13 у нумерації крісел в лі таку, а японці намагаються обійти цифру 4, яка згідно з їхніми уявленнями, символізує смерть.

Астрологія. Це стародавня система символів, що основа на на інтерпретації планетарних і зіркових конфігурацій. Єги петська, індуїська, грецька, римська та інші міфології донесли до нас добре розроблені пласти астрологічних уявлень. В аст рології вбачали як засіб пояснення небесного впливу на земні події, так і засіб пізнання людини. Вона будується на системі

726

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

планетарних аналогій. Зодіакальний пояс, яким рухаються Со нце, Місяць та інші планети відносно зірок, був поділений на 12 арок, кожна у 30° відносно певного знаку зодіаку. Ще в гли боку давнину було виявлено, що характери і долі людей керу ються зірками і сузір’ями, що діяли у період народження лю дини. Так виникла ідея гороскопів, за якими доля людини ви значається за днем і часом її народження, а також за іншими чинниками, і ця фаталістична ідея впливова й дотепер.

Згідно з Оленою Блаватською, астрологія – це наука, що розкриває дію небесних тіл на земні справи. Вона була складо вою частиною містерій зі складною системою трансцендент ної метафізики. З астрологією тісно пов’язані алхімія, магія, фізіогноміка, хіромантія і, насамперед, мистецтво визначення за зірками долі людини, що зветься апостелізматикою. Астро логія часто використовувалась як інструмент династичного прогнозу. Багато важливих політичних рішень навіть у сучас ному світі грунтуються на астрологічних розрахунках і передбаченнях.

Деякі люди вірять у гороскопи. Будемо об’єктивними: ніщо не може завадити людині думати про те, що різні явища, які не мають нічого спільного з енергетичною спадковістю, вплива ють на деякі якості особистості. Можливо, народження у во логій або зарядженій електричною енергією атмосфері поліп шує або погіршує таку надзвичайно вразливу і складну систе му, якою є наш мозок. Можна припустити, що періоди соняч них спалахів і магнітні явища справляють певний, ще не пояс нений вплив на людину. Можна припустити також, що зимою невловимо змінюються деякі хімічні показники сперми та яй цеклітини. Можна прийняти все це як гіпотезу, але точно ці зв’язки не встановлені. Прихильники ж астрології гадають, що особливості характеру пов’язані з розташуванням зірок і пла нет у момент народження людини і є визначальними у форму ванні особистості, її спадковості, вихованні, випробовуваннях, що їх людина зазнає в житті, і т.ін. Безумовно, можна виявити в людей одного й того самого знаку якісь спільні риси, але ж

727

Лубський В.І., Лубська М.В.

наївно вірити в газетні гороскопи, які мають сміливість проро кувати всім читачам одного й того самого астрологічного зна ку однаково сприятливі або несприятливі прогнози щодо гро шей і кохання.

Хіромантія. Іншим популярним дуже живучим віруван ням є читання долі за лініями руки – хіромантія. Тут також легко визначити, що є серйозним, а що – ні. Не можна запе речувати, що деякі люди мають надзвичайні здібності ясно видіння. Вони говорять, що для виявлення свого дару, щоб сконцентрувати увагу, їм потрібна опора – колода карт, кри шталева куля, кавова гуща або лінії руки. Якщо припустити, що такий дар не шахрайство, то лінії руки служать лише опо рою для пророкування. Було б абсурдним, проте, автоматич но зробити висновок про залежність між формою цих ліній і долею людини неможливо. Легше всього було б сфотографу вати лінії рук значної кількості людей, якщо не всього насе лення, і порівняти після їхньої смерті те, що скажуть “експер ти” за лініями руки, з тим, що було в житті людини. Якщо, приміром, усі люди, померлі в молодому віці в результаті до рожньої пригоди, мали б дуже коротку лінію життя, це було б відомо, і можна було б легко перевірити. Якщо таке дослі дження не здійснювалося, то тільки тому, що є великий ри зик виявити, що доля не пов’язана з лініями руки. Повторю ємо, цей висновок не відкидає категорично здібність ясно видіння завдяки опорі на лінії руки, однак сприймати це тре ба з великою обережністю.

Ясновидіння, або видіння майбутнього, цілком несумісне з нашим звичайним уявленням про час. Мозок людини наді лений пам’яттю і може згадувати минуле. В усякому разі мож на уявити, що між двома індивідуумами, пов’язаними надзви чайною взаємною чутливістю, може існувати дуже сильне від чуття і сприйняття (якот біль або смерть), що передаються на відстані. Неможливо уявити, як можна побачити те, що ще не відбулося і що, відповідно, може не відбутися, якщо зміняться причини цієї майбутньої події.

728

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

Якщо визнати, що Бог – Творець Всесвіту, то можна не погодитися з тим, що Бог не може бути заручником Свого Тво ріння. Він – поза часом і не бере участі в еволюції істот. Якщо Він дає їм свободу, Він також здатен знати, в якому напрямі може бути зроблений їхній вибір.

Отже, несумісності між нашою свободою і тим, що Бог знає майбутнє, не існує. В цьому розумінні можна твердити, що наше майбутнє визначене: ми вільні, але наш вибір, яким би він не був, уже відомий. Якщо Бог знає майбутнє, не буде по милковим вважати, що не один Він його знає: достатньо, щоб Бог наділив цими знаннями інших. Ця суто абстрактна побу дова є, однак, єдиним способом пояснити явища ясновидіння, якщо вони існують.

У всякому разі, ясновидіння залишається дуже рідкісним явищем. Воно властиве лише небагатьом людям, здібності яких виявляються не завжди, їхній дар, якщо він існує, швидше ку рйоз природи, аніж засіб впливу на світ... Чому можуть служи ти ці здібності? Найчастіше вони дають засоби для життя яс новидцям або шахраям, які наслідують їх. Це, зрозуміло, не є причиною того, що Бог дає деяким людям дар ясновидіння. Якщо існує частка реальності в цих явищах, то імовірніше всьо го, що Бог відкриває таємницю надприродного, щоб ми не обме жували наш Всесвіт межами видимого і відчутного. Це лише одна інтерпретація, але можливі й інші. Бентежить те, наскіль ки переконані й переконливі люди, які володіють даром ясно видіння; а те, що вони стають “професіоналами” ясновидіння, завжди викликає певну підозру.

Передчуття. Передчуття, очевидно, трапляється частіше, ніж ясновидіння. Йдеться про більш менш виражену інтуїцію щодо майбутньої події, яка виявляється або усвідомлюється лише після її здійснення. Це свого роду недосконале яснови діння.

Приміром, людина відмовляється в останній момент леті ти літаком, який розіб’ється через декілька годин; відчуває біль у певному місці, яке відповідає хворобі іншої знайомої люди

729

Лубський В.І., Лубська М.В.

ни. Іноді жінка передчуває близьку смерть чоловіка внаслідок нещасного випадку, і ця драма відбувається. Усі ці явища мо жна як відкидати, так і визнавати. У першому випадку зникає необхідність шукати пояснення: нічого надприродного тут немає; існують же люди з розвинутою уявою. Що ж до другого випадку, то припустимим є твердження, що не можна бути впевненим у тому, що все це – лише уява або ошуканство, але необхідно залишатися відкритим для природних і надпри родних пояснень, не втрачаючи при цьому обережності.

Спіритизм і окультизм. Релігійне світосприйняття припу скає, що є життя після смерті, але водночас виявляє обереж ність, визначаючи недоступність потойбічного світу.

Спіритизм же претендує на спілкування з духами мерт вих. Галузь окультизму, яка охоплює й спіритизм, ще більш широка, вона стосується прихованих знань, які можна отри мати завдяки посвяченню й особливим прийомам. Ця течія споріднена з усіма “гностичними” напрямами, які мають місце в усі епохи і поза межами всіх релігій.

Існує різноманітна література з цих питань, яка збуджує уяву: у ній повідомляється про столи, що крутяться; надзви чайні здібності медіумів, які пояснюють транс своїх підлеглих; існування аури, що сяє навколо нашого тіла, як ореол; явище автоматичного письма; неземні послання.

Що таємничіші явища і більша кількість “герметичних” термінів використовується, то більше число тих, хто захоплю ється їх “пошуком” і “прилученням” до них. Ці галузі по суті погано піддаються суворому науковому експериментуванню. Мова може йти лише про суб’єктивні погляди, і в будь який момент можна стикнутися з обдурюванням і шахрайством. Деякі секти або організації з невизначеними кінцевими ціля ми використовують ці вірування. Очевидно, важко визначи ти межу між безпідставною грою уяви і справжніми аномаль ними явищами.

Інтерес до надприродного, викликаний спіритизмом і оку льтизмом, не має заступати те, що докорінно відрізняє ці на

730

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

прями від релігії: перші претендують на володіння певними прийомами, дозволяючи отримати доступ до прихованих знань (і це ріднить їх із магією); що ж до релігії, то головним її праг ненням є передусім залучення людей до Бога зміною їхньої поведінки, що вимагає їхніх зусиль і волі.

Одержимість. Явища одержимості в різних формах хара ктерні для численних релігій, зазвичай (але не обов’язково) пов’язаних з анімізмом. Це – культи зар в Етиопії, хамадша в Мароко, борі в Нігерії, дургакалі в Індії, хаубанг у В’єтнамі, а також одержимість, що її викликають шамани Індонезії або Сибіру. У Європі також відомі випадки одержимості, як у давні часи, так і в Середні віки, однак вони стали дуже рідкісними з появою індустріального суспільства.

Як відбуваються ці явища і в чому вони полягають? Одер жимість – не випадковість, вона не стихійна, а викликається певним ритуалом, у якому ритм і танець відіграють велику роль. Інші ритуали також іноді використовуються: пожертву вання їжі, принесення в жертву тварин, особливе татуювання; екзальтованість присутніх, які вбачають у цьому якесь свято, часто підтримується алкоголем або – рідше – галюциногенни ми рослинами. Мета цих ритуалів – викликати духів, богів або демонів, щоб вони оволоділи учасником церемонії.

Одержимий може стати таким раптово. Стан одержимості виявляється у таких ознаках, як непритомний погляд, трем тіння, потіння, важке дихання, і може тривати – залежно від випадку й сповідуваної релігії – від декількох хвилин до декі лькох днів. Протягом цього часу людина втрачає контроль над собою і сприймає особистість божества, якого визнають слу жителі й посвячені. Це супроводжується змінами виразу об личчя і поведінки. Якщо божество має подобу старця, то голос одержимого буде ледь чутним, тіло – зігнуте, він строїтиме міни. Якщо ж це божество – воїн, то одержимий – грізний і гучного лосий. Іноді це бог тварина, і тоді одержимий передає міміку тварини краще за професійного актора: людина, яка перетво рилася на видру з волі індонезійського шамана, занурюється в

731

Лубський В.І., Лубська М.В.

каламутну воду і зубами ловить живу рибу; той, хто перетво рився на мавпу; злітає на гілки дерева з такою легкістю, на яку він від природи не здатен і т.ін.

Такі приклади заганяють раціоналістів у глухий кут. Чис ленні випадки й достовірні факти виключають систематичне шахрайство і примушують визнати реальність явища, однак гіпотези щодо природи цих явищ чекають на своє пояснення. За гіпотезою, яку наука допускає, медіум оволодіває волею лю дини. Одержимість могла б мати ту саму природу. Питання полягає в тому, щоб дізнатися, чи є медіум у стані одержимості надприродною істотою. (Наприклад позиція Католицької це ркви є категоричною: це явище – дія демонів).

Видіння та надприродні явища. Ще одним із різновидів вірувань є видіння та надприродні явища. Йдеться, власне, про одне й те саме явище: видіння – це сприйняття надприродно го явища. Тим більше, що видіння може бути суто внутрішнім

– у цьому разі скоріше треба вести мову про відчуття присут ності, оскільки такі відчуття, наприклад, як зір, не відіграють тут ніякої ролі.

Цей вид надприродного трапляється досить рідко або про нього мало говорять, оскільки він залишається цариною осо бистого життя. Тим, хто відчув це на собі, важко передати свій досвід або навіть змусити повірити в його реальність. Так, го лос, що його почула Жана д’Арк, був настільки переконливим, що вплинув на її долю, зробивши з цієї селянки національну героїню.

Удеяких, ще більш виняткових випадках надприродне менш приховане: воно виявляється одночасно для декількох людей або набуває видимих, помітних форм.

Улітературі описані різноманітні видіння. Так, у Боснії, в селі Меджугор’ї, в районі поблизу великого хреста, поставле ного 1933 р. на честь 1900 ліття розп’яття Христа, з 1981 р. п’я ти особам з’являється Богородиця. В певний час вони одноча сно падають на коліна, і під час їхньої розмови з Богородицею

уних рухаються губи, проте жоден звук не сприймається при

732

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

сутніми. Надприродне послання, передане таким чином, від повідає християнській традиції: спонукання до молитви та звертання до сердець вірних. З описами свідків, Богородиця носить сіру осяяну сукню і білу вуаль. Понад 2 мільйони лю дей взяли участь у прощі до Меджугор’я.

Уперше в Африці спостерігалась ціла серія видінь, яка по чалася 1981 р. Христос і Свята Діва з’являлися через однакові проміжки часу перед декількома дітьми села Кібехо, у півден ній частині Руанди. Десятки тисяч людей уже стали свідками цих незвичайних явищ.

На відміну від того, що спостерігалось у Меджугор’ї, в Кі бехо молоді люди іноді після своїх видінь раптово падають на землю і декілька хвилин залишаються непритомними.

Зцілення і численні випадки навернення до християнсь кої віри були зафіксовані після цих випадків.

873 р. у Парей ле Мон’яль, у Франції, був збудований мо настир, який належав абатству Клюні, згодом у XII ст. – собор. Але саме в XVII ст. Парей ле Мон’яль став відомим: черниці Маргариті – Марії Алакок явилося близько 30 видінь Христа. Найважливішим з видінь було те, на якому їй рекомендува лось у червні 1675 р. заснувати свято Святого Серця. Покло ніння Серцю Христову існувало ще в Середні віки. Послання черниці, підтримане єзуїтом, було прийняте Церквою, і культ Святого Серця Христового одразу поширився. Сестра Марга рита Марія Алакок була канонізована Католицькою церквою 1920 р.

1830 р. в Парижі монастир сестер ордена Милосердя став місцем явлення Богородиці. Черниця Катерина Лябуре поба чила Діву Марію у каплиці. Через чотири місяці Богородиця знову постала перед нею. Вона отримала наказ виготовити об разок. Цей образок швидко набув популярності, був розмно жений у декількох мільйонах копій і викликав ряд чудес.

Що стосується Катерини Лябуре, то вона, зберігаючи цю таємницю про видіння, продовжувала своє життя як звичай на черниця. У момент беатифікації 1933 р. її могилу відкрили і

733

Лубський В.І., Лубська М.В.

з’ясували, що тіло її незмінне, немовби вона тільки но помер ла. Вона була канонізована 1947 року.

Дозуле – маленьке село в Нормандії, стало місцем видінь

унедалекому минулому. 36 разів у період з 1972 по 1982 рр. Христос являвся матері п’яти дітей Мадлен Омон. Послання, передані Христом, викладені латиною, є ніби продовженням Апокаліпсису. Вони пророкували великі страждання перед кінцем світу, появу знаку Хреста в небі, що чудом зупинить третю світову війну. Христос ніби просив поставити у Дозуле хреста висотою 738 м, що відповідає висоті пагорбу з хрестом

уЄрусалимі. Багато інших свідків з інших місць не раз бачили, як несподівано небеса утворювали хрест над місцями видінь.

Можна висунути гіпотезу, що видіння є лише видимою частиною айсберга, який складається з “комплексу” надпри родних виявів, призначених окремим особам. Серед різнома нітних форм цих виявів, зазвичай персоналізованих, деякі охо плюють одразу групу осіб і включають феномени, які спостері гались і третіми особами.

Багато явищ природи випадають з нашого поля зору з тієї простої причини, що наше сприйняття не є досконалим. Інак ше кажучи, незважаючи на те, що деякі результати вже сьо годні досягнуті, а деякі фантастичні гіпотези відкинуті, можна твердити, що наука ще не вичерпала своїх можливостей.

Виходячи з цього зазначимо, що різні релігії відносять ве лику кількість таємничих фактів до розряду чудес. У чому по лягають ці явищі і чи дійсно вони не піддаються науковому по ясненню? Перелік чудес – реальних і припустимих – вражає:

—здатність висловлюватися невідомими мовами;

—левітація (здатність підніматися у повітря всупереч за кону всесвітнього тяжіння);

—здатність жити, не приймаючи їжу;

—нетлінність деяких мощей;

—мироточіння (виділення приємних запахів);

—стигмати (кровоточиві рани, що з’являються на руках і ногах деяких святих на місці ран розп’ятого Христа);

734

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

—білокація (здатність появи одночасно у двох місцях);

—чудесні зцілення.

Природно, кожен може вірити чи не вірити у достовір ність цих надприродних феноменів. За наявності сумніву єдине розумне ставлення до чудес полягає в тому, щоб переві рити факти, якщо це є можливим, тим більше що у наш час вчені краще оснащені засобами дослідження таких явищ ніж у Середні віки.

Запитання і завдання для закріплення знань

1.Які соціально політичні, психологічні чинники навер тають людей до нетрадиційних релігій, неорухів тощо?

2.Проаналізуйте спільні і відмінні риси таких феноменів, як нетрадиційні релігії, неорухи, релігії Нового віку.

3.Які спільні та відмінні риси втілені в трактуваннях постатей засновників монотеїстичних релігій і неорухів?

4.Схарактеризуйте спільні й відмінні риси неоязич ницьких напрямів.

5.Як вплинув науково технічний прогрес на релігійну картину сучасного світу?

6.Схарактеризуйте загальні особливості релігійних учень секулярного спрямування.

7.Як різні секулярні вчення релігійного спрямування розглядають проблему людського буття, ролі особистості у пізнанні й удосконаленні світу?

8.Схарактеризуйте спільні риси індивідуалізму, ніцшеан ства та імперіалізму.

9.Наведіть приклади того, як окремі принципи конкрет них віросповідальних систем секулярного спрямування знаходили своє втілення в соціально політичній практиці різних народів і держав.

10.Які соціальні категорії населення найбільш схильні до сповідування секулярних учень релігійного спрямування? Твердження обґрунтуйте.

735

Лубський В.І., Лубська М.В.

Теми рефератів

1.Релігійний фанатизм: сутність та вияви.

2.Особливості релігійної свідомості тоталітарних сект.

3.Неорелігії в Україні у контексті свободи віровизнання.

4.Основні тенденції виникнення і розвитку нетрадицій них релігій.

5.Книга Р.Хаббарда «Діанетика: сучасна наука розумового здоров’я».

6.Особливості функціонування новітніх релігій у сучас ному світі.

7.Соціально політичні, психологічні корені секулярних учень релігійного спрямування.

8.Вплив секулярних учень релігійного спрямування на історичний розвиток людства.

9.Проблема закономірності й випадковості в секулярних ученнях релігійного спрямування.

10.Особистість у секулярних релігійних системах.

11.Проблема сенсу життя в секулярних ученнях релігій

ного спрямування.

736