ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

Розділ ІІІ.

РЕЛІГІЇ НАРОДІВ ДВОРІЧЧЯ

Загальні зауваження щодо історії релігії в стародавньому світі

Сучасна історична наука має в своєму розпорядженні пе реконливі докази того, що починаючи з кінця IV тис. до н.е. відбувався перехід від первісного суспільства і утворення ран ніх форм цивілізації. Цей перехід тривав десь до кінця ІІ – поч. І тис. до н.е., закінчившись у різних народів у різні строки. Тоді й почалась історія стародавнього світу. Поступове вдоскона лення виробництва і ускладнення суспільних відносин приз вело до утворення і розквіту рабства. А потім почався занепад стародавнього світу, на зміну якому в І тис. н.е. прийшов фео далізм. Це загальна схема історії людства, в межах якої відбу валося виникнення, розквіт і падіння окремих держав і циві лізацій. Жодна з них не загинула безслідно, кожна з них пев ною мірою є внеском в основи сучасної цивілізації.

Саме в межах цивілізації стародавнього світу, як її складо ва і невід’ємна частина, формувалися й розвивались релігії цього світу. Усі вони своєю початковою базою мали первісні релігійні вірування народів, які їх створювали, широко запо зичували одна в одної віровчительний та культовий багаж і передавали його своїм наступникам; деякі зовсім зійшли з істо ричної сцени, інші існують і мають певне значення і тепер.

В історії стародавніх релігій, як і в історії стародавніх на родів, є спільні риси. Але кожна з них зробила свій крок упе ред в історії людського духу.

Визначення історії стародавніх релігій має велике значен ня. Без знання історії цих релігій неможливо зрозуміти життя стародавніх людей. Вона висвітлює багато чого і в сучасності, зокрема допомагає багато чого зрозуміти в сучасних релігіях.

61

Лубський В.І., Лубська М.В.

А найголовніше – вона розкриває невпинний прогрес духов ного життя суспільства від однієї епохи загально людської цивілізації до іншої, прагнення людського духу збагнути світ і самого себе.

Початок цивілізації в Дворіччі

У Передній Азії є країна Дворіччя (інакше – Межиріччя, Месопотамія). Тепер більша її частина перебуває у складі Іраку, а також Сирії та Туреччини. Ця країна відокремлена від іншого світу пустелями, які нелегко було подолати. Але все ж торговельні інтереси, в міру розвитку людства, примушували людей вступати в змагання з пустелею, і Дворіччя незабаром стало на перетині важливих торговельних шляхів з Європи в Азію. Найбільшої ж ваги ця країна набрала як район стародав нього інтенсивного землеробства. Тут, у басейнах великих ба гатоводних річок, склалися дуже сприятливі умови для земле робства: багате природне зрошування внаслідок розливів утво рювало родючі грунти, теплий клімат дозволяв збирати рясні врожаї, та ще й не раз на рік. Це дало змогу перейти від кочово го на осіле скотарство. Внаслідок цього значно зріс добробут племен, що оселилися на цій території, створилися умови для утвердження рабовласництва, на базі якого поряд з господар ствами дрібних вільних виробників виникли великі рабовла сницькі господарства. Так, на Стародавньому Сході відбувся розпад первісного суспільства, утвердилася приватна влас ність, виникла держава. Тут було винайдено писемність, сис тему числення, покладено початок математики, астрономії, медицини, архітектури і мистецтва. З початкових невиразних релігійних уявлень виникли досить стрункі релігійні системи.

Тривалий час європейська культура своїм початком вва жала античність і Біблію. Щоб пересвідчитись у цьому, досить окинути оком мистецьку спадщину Європи, включаючи ХІХ ст. – уся вона побудована на античній і біблійній міфології. Але починаючи з ХІХ й особливо в ХХ ст. наукові відкриття перевернули наші уявлення про наше минуле. Перед нами

62

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

постав у всій своїй культурно релігійній різноманітності ста родавній Схід. Відомий історик стародавнього світу Сесюель Н. Крамер так сформулював висновок, що виходив з аналізу цих відкриттів: “Історія починається у Шумері”. Він доводить, що в Шумері вперше в історії людства були відкриті школи, вперше утворилися системні політичні установи, вперше за писані закони й утворені судові органи, вперше з’явилася ста ла медицина, а сільське господарство набуло впорядкованого вигляду, вперше висловлено положення натурфілософії та етики, з’явилися прислів’я, байки та елегії, вперше було сфор мульовано релігійні положення, які відрізняють релігію циві лізованого суспільства від первісних релігійних уявлень.

Виникнення шумеро9аккадської релігії

Заселення території Дворіччя відбувалося ще в IV тис. до н.е.: зі сходу йшли шумери, із заходу і північного заходу – семі ти. Вони швидко злилися з нечисленними аборигенами і утво рили два різних народи: шумерський і аккадський.

У цих племен уже руйнувався родовий лад, складалася община з общинною власністю на землю, утворилась племін на знать, а потім дрібні шумерсько аккадські міста держави.

Таке місто утворювалося з кількох сільських общин, які жили в кварталах міста. Вони мали самоврядування. У кожної общини був свій храм місцевого бога покровителя. На чолі міста стояв правитель – енсі, патесі, що був воєначальником і верховним жерцем одночасно. Коли він підкоряв інші міста, то вже отримував титул царя.

Релігія шумерів і аккадців була звичайною племінною ре лігією. Існував справжній політеїзм, крім бога покровителя племені у кожній общині було багато інших богів. Характерно, що слідів тотемізму у шумерів майже немає, про його залишки свідчить невелика кількість знахідок зображень людино голо вого бика, крилатих левів, орлів з лев’ячою головою. У містах державах аккадців кількість богів була значно більшою за ра хунок семітського пантеону. Дослідники налічують 2500–3300

63

Лубський В.І., Лубська М.В.

імен шумеро аккадських богів, причому серед них завжди існу вала певна ієрархія.

Між містами державами відносини переважно були воро жими, всі вони домагалися підкорення один одного. У XXV ст. до н.е. панівного становища досягла держава Лагаш у нижній течії р. Тигру, згодом вона стала основним ядром держави Шу мер. У середній течії Тигру, де він найбільше зближується з р. Євфратом, утворилась держава Аккад. Саме в цій державі з’яв илися загальнодержавні боги: Ан (Ану) – бог неба Енліль – бог повітря, Енкі (Еа) – бог мудрості. В цих антропоморфних богах особлювались уявлення людей того часу про деспотичну владу земних царів. Особливо зміцніли ці анімістичні уявлення з ро звитком шумеро аккадської державності, коли в кінці XXIV ст. до н.е. цар Саргон об’єднав Північне і Південне Дворіччя, тобто Аккад і Шумер, в єдину державу, яка проіснувала близько 120 років.

Характеризуючи шумеро аккадський анімізм, слід відзна чити, що в ньому ще не було розроблено вчення про душу, її посмертне життя. Душі мертвих потрапляли в підземне царс тво, де вели невиразне, пасивне життя, ніякої потойбічної від плати ще не було. Це значно обмежувало психологічні можли вості цієї релігії, вона не давала навіть ілюзорної втіхи і надії на майбутнє посмертне блаженство гнобленим і поневоленим.

Шумеро9аккадська міфологія

УIII тис. до н. е. у шумеро аккадців склалася багата міфо логія, коріння якої беруть початок у міфологічному світогляді дорелігійної епохи.

Ушумерів виникли космогонічні міфи. За цими міфами, створення світу відбувалося так: спочатку існував первісний океан, водний хаос, що мав вигляд велетенської жінки. У ній зародилася твердь у вигляді гори, на вершині якої був бог неба Ан (аккадці звали його Ану), а з підніжжя гори утворилась бо гиня землі Кі. Це було шлюбне подружжя, яке між собою поро дило бога повітря Енліля. Енліль швидко виріс і вирішив звіль

64