Лубський В.І., Лубська М.В.

турно, побутово, ментальне не укорінені, але набувають популя рності внаслідок місіонерства. Нетрадиційними для України вва жаються релігії переважно східного (індуїського, буддійського та ін.) напряму

До нових релігійних рухів належать і так звані неорелігії, які оформилися порівняно недавно – у другій половині XX ст. Поя ва їх зумовлена змінами світоглядних парадигм, кризою тради ційних релігій, взаємовпливами різних культурних світів. Вод ночас неорелігії постають як результат релігійної ініціативи окре мих осіб, котрі, базуючись на певній віросповідній традиції або синкретизмі декількох, творять нове віровчення, культ, органі зацію. Остання вважається самодостатньою і незалежною від будь якого релігійного центру, а її засновник і керівник – обра ним Богом. Серед численних неорелігій, які зазвичай є частиною молодіжних рухів, що виникають у середовищі інтелектуалізо ваних верств населення, виділяються неохристиянські, неооріє нталіські, неоязичницькі та ін. Сьогодні в Україні налічуються майже всі відомі в світі напрями неорелігій. Новітня нетради ційна релігійність в Україні представлена групами.

Неохристиянство

До неохристиянства належать релігійні течії, що виникають у межах традиційного християнства з метою приведення його у відповідність з вимогами часу. Ще в минулому, а особливо в се редині нинішнього століття християнські Європа й Америка сти кнулися з появою численних відгалужень від протестанських церков загальнохристиянського, євангеліського характеру. Но воутворені Церкви базуються на Біблії як основному віроспові дному джерелі та на особі Ісуса Христа як центральній постаті своїх релігійних доктрин. Характерною для неохристиянських груп є критика ортодоксального християнства за відхід від пер вісних традицій: оголошення своєї Церкви, секти справді істин ним, відроджувальним рухом євангельського християнства, на віть месіянським у спасінні Христової віри; досконале знання Біблії з дозволом вільного прочитання її і власними інтерпрета

682

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

ціями; піднесення останніх до рангу віросповідних джерел (до даткові писання, об’явлення), авторитетніших часом за Біблію; визнання Ісуса Христа поряд зі своїм лідером – керівником цер кви, який вважається пророком, посланцем Бога. Неохристиян ство відрізняється від історичного християнства своїм розумін ням Трійці, природи Ісуса Христа, сутності Святого Духа, пекла

йраю тощо.

ВУкраїні до неохристиянських рухів належать, по перше, привнесені з за кордону місії, секти, новітні Церкви (Хрис тиянська місія, “Емануїл”, “Армія спасіння”, мормони), Церква повного Євангелія, Церква Христа, Київський християнський центр “Нове життя”, Християнська церква “Хвала і поклонін ня”, проросійське неохристиянське утворення Церква воскре саючої Богородиці, церква маріїнської орієнтації “Альфа і Оме га” тощо; по друге – християнські об’єднання українського по ходження, як от Спілка християнської міжконфесійної згоди “Лігіс” і Собор євангельських церков.

Богородична церква – неохристиянська конфесія, що розг

лядає себе як спадкоємицю “Российского самодержавного пра вославия” та його наступниці – Істинноправославної церкви. Богородична церква організаційно сформувалася в Росії у 80 х роках. Офіційно була зареєстрована 1992 р. як Церква Божої Матері, що преображається. В Україні громади Богородичної церкви з’явилися 1992 року. Богородична церква проголосила себе Церквою Царства Божого, яке Божа Мати за дорученням Святої Трійці має збудувати на Землі, підготувавши другий при хід Ісуса Христа. Своєрідне витлумачення в Богородичній церкві знаходять православне віровчення, обряди. Так, євхаристія розуміється тут як таїнство втілення в людину Христа через Ма рію. Атрибути храму, одяг священнослужителів у Богородичній церкві символізують вшанування Діви Марії. У культ і літургію запроваджено багато нових елементів. Священики сповідують ся перед братами і сестрами. Велика увага приділяється “пласти чній молитві”, медитації: обов’язково тричі на день твориться Розарій – вінок молитов із роздумами про важливі події земно

683

Лубський В.І., Лубська М.В.

го життя Господа і Богородиці. Російську православну церкву Богородична церква розглядає як “притулок Сатани”, а її патри арха – як “червоного дракона”. Визнаючи необхідність покаяння Росії перед Всевишнім, перед усім світом за спробу утверджен ня “диявольської цивілізації”—комунізму, вбивство “богороди чного імператора Миколи II”. Богородична церква утверджує водночас ідею месіянської ролі Росії у світі, побудови через по середництво Пресвятої Богородиці саме на її території цивілі зації, тотожної апостольському буттю. “Духовним Ізраїлем III Заповіту є Свята Русь” – твердять ідеологи цієї Церкви. Появу Богородичної церкви її керівництво розглядає як вияв Божого Провидіння, а тому закликає інші християнські конфесії до здо лання своїх відмінних рис і входження в лоно новоутворення. Богородична церква шанує святих східного і західного христи янства. Вона входить до Міжнародної ради громадських церков, визнається Вселенською Маріїнською церквою. Богородична церква має своє суспільно просвітницьке утворення “Фонд Новой Святой Руси”.

Мормони – члени Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, що її заснував у США 1830 р. Джозеф Сміт. За твердженням останнього, ангел, що явився йому, вказав місце, де лежали до щечки з давніми письменами книги ізраїльського пророка Мор мона. Перекладена і видана, “Книга Мормона” подає життєпис двох давніх народів, які залишили Ізраїль і переселилися в Аме рику. Разом з писаннями самого Сміта, у мормонський канон включені також: “Вчення і заповіти”, “Коштовна перлина”, анг лійський переклад “Біблії” короля Джекоба. Віровчення церкви характеризується синкретичністю: воно увібрало в себе поло ження з християнських, ісламських, буддійських, давньогрець ких та давньоримських релігій, трактування Сміта. У статтях, де викладені основи віри мормонів, своєрідно витлумачуються Трійця, викупна жертва Христа, спасіння, месія. Мормони вва жають себе обраними Богом людьми і сподіваються на щасли вий кінець свого життя. Вони вірять у дар “іномовлення” та його тлумачення, божественне об’явлення, можливість побудови “Сі

684

ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ

ону” на американському континенті. Мормони визнають обряд хрещення через занурення у воду, покаяння. Церква мормонів має струнку ієрархічну організацію. На чолі її стоїть президент, який вважається пророком. Він керує громадами за допомогою 12 апостолів. Кворуму семидесяти, “Керівного єпископату” та Патриарха Церкви. Вся влада перебуває в руках священників мормонів, які поділяються на Ааронове (молодше) та Мелхи седекове (старше) коліно. Основний центр мормонів – місто Солт Лейк Ситі, штат Юта (США). Крім того, члени Церкви Ісуса Христа святих останніх днів є у Великій Британії, Сканди навії, Німеччині, а також в Україні, де діє 23 громади.

Новоапостольська церква виникла в Англії 1832 р. як ре зультат релігійного руху за відродження первісного вчення Христа. В наші дні центр Церкви маститься в Цюриху, очолю ється первоапостолом, рішення якого з церковних питань є обо в’язковими для членів організацій. Церковні священнослужи телі – єпископ, староста, пастор і проповідник – правлять слу жбу відповідно до своєї професійної діяльності, безкоштовно. У Церкві здійснюються три таїнства: хрещення водою, закар бування Духом Святим і причастя. Громади Новоапостольсь кої церкви діють у більшості областей України. Видається жур нал “Наша сім’я”.

Церква Христа – новітній для України релігійний рух, поя ва якого ініційована американськими місіонерами. Церква про голошує Біблію основою свого віросповідання і діяльності, ви магає від кожного вірного дотримуватися постулатів віри, ви кладених у Святому Письмі, втілювати у своєму житті первісні християнські ідеали. Церква протестує проти бюрократичних організаційних пут, тому не має вищих та місцевих органів управ ління або якогось керівного центру. За кожною громадою визна ється право автономії. Громада керується за місцем реєстрації обраним старшиною, богослужіння веде місцевий диякон, відп рави у Церкві складаються із п’яти ритуалів, що відповідає текс ту Святого Письма: спів, молитва, проповідь, складання дарів, переломлення хліба та причастя вином. У Церкві не існує обо

685