Лубський В.І., Лубська М.В.
пресій. Так, у списках з 50 тис. репресованих у Донецькій об ласті чималу частину становили прізвища татар, яких репресу вали саме як “агентів шкідливих націоналістичних і релігійних організацій”. Важко повністю оцінити масштаби антимусуль манського терору за роки радянської влади в Україні. Але під сумок його загальновідомий – до півстолітнього ювілею радян ської влади жодної мусульманської групи або навіть громади в Україні не лишилося.
Тоталітарна держава в 30 ті роки саме Україну зробила міс цем адміністративної депортації активних учасників му сульманського руху в Середній Азії. Спецпереселенців (перева жно з Ферганської долини) селили переважно в південних об ластях – Херсонській, Миколаївській, Запорізькій. Планувало ся організувати з них (із збереженням спецкомендатур) декіль ка радгоспів по вирощуванню південноукраїнської бавовни. Уз беки мусульмани, віднесені до категорії феодально байських елементів, жили, трудилися, страждали, вмирали в Україні. Лише небагато кому вдалося повернутися на батьківщину. Багато хто з них був знищений у 1937 р.
Таким чином, протягом майже 40 років, аж до кінця 80 х ХХ ст., релігійне життя мусульман в Україні було повністю при гнічене. Згідно із звітами уповноважених у справах релігії, в цей період в УРСР не було жодної мусульманської громади. В Укра їні ж практика дискримінації мусульман як релігійної меншини зберігалася і в часи “перебудови”.
Сучасний релігійний стан ісламу в незалежній Україні
Нормалізація життя мусульманських громад почалася в Україні тільки з проголошенням незалежності, на початку 90 х років ХХ ст. громади отримали змогу поновити свою діяльність.
Нині іслам в Україні репрезентований трьома Духовними управліннями: ДУМ Криму, ДЦНМГУ, ДУМУ.
Кадіат (Духовне управління) мусульман Криму був ство рений у 1991 р. й отримав статус Мухтасибату, тобто каноніч
624
ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ
но самостійної адміністративної одиниці, яку очолює імам му хтасиб.
Першим муфтієм Криму було обрано хаджи Сеїджаліль Ібрагімова. Кадіат об’єднує віруючих переважно з числа кримсь ких татар сунітського напряму.
У релігійному відношенні ДУМК визнає авторитет муф тія, воно вільно здійснює міжнародні зв’язки, вступає в безпосе редні контакти з єдиновірцями за кордоном. Своєю головною метою ДУМК вважає втілення в життя вимог Корану, поширен ня вчення пророка Мухаммеда, створення умов для виконання мусульманами їхнього обов’язку перед Аллахом. ДУМК благо дійницьки допомагає людям, бере участь у відродженні мусуль манської культури в Криму, сприяє утвердженню морального і здорового способу життя, відтворенню мусульманських громад. Нині ДУМК прагне до організації мусульманських навчальних закладів, ісламського культурного центру, мечетей, благодійни цьких установ, відродження старовинних звичаїв. Внаслідок цього вже на середину 90 х років ХХ ст. у Криму вдалося відно вити діяльність 98 мусульманських громад і відродити найтісні ше співробітництво з братами по вірі в Туреччині (адже там ме шкає близько 5 млн кримських татар).
Однак жорстокі гоніння на мусульман не минули безслід но для релігійного життя кримських татар. Ще й досі не виста чає молитовних приміщень, підготовлених імамів. Відчуваєть ся болісна реакція на насильницьке зросійщення, буває, що в мечетях засуджується спілкування російською мовою навіть з мусульманами українського та російського походження. На сьогодні більша частина громад мусульман Криму складається переважно з віруючих однієї національності – кримських та тар – основного мусульманського етносу України. Тут, приро дно, існує тенденція до заснування громад за національно мо вною ознакою.
Духовне управління мусульман України (ДУМУ) – було створене 9 вересня 1992 р. На чолі став громадянин Лівану шейх Ахмед Тамім.
625
Лубський В.І., Лубська М.В.
ДУМУ видає газету “Мінарет” російською та арабською мо вами, та окремі листки іншими мовами. ДУМУ підготувало до видання також ряд книжок, спрямованих на духовне вихован ня і освіту мусульман.
У1994 р. був заснований Київський ісламський універ ситет, який має п’ять факультетів: основ ісламу та законодавс тва, соціально економічний, архітектурно будівельний, схід них мов, підготовки викладачів. В університеті навчається близько 40 студентів різних національностей, які по закінчен ню отримують диплом бакалавра.
ДУМУ має науково дослідний центр, який підготував 25 брошур та посібників з ісламу російською мовою, а також підручники арабською та англійською мовами для дітей шкі льного віку.
Головна мета організації – об’єднати навколо себе всіх му сульман України, пропагувати поширювати іслам, втілювати в життя вимоги Корану та ін. Як одну з особливих рис цієї органі зації можна відзначити закритість для наукового дослідження.
Третя організація – це Духовний центр незалежних мусу льманських громад України (ДЦНМГУ).
ДЦНМГУ має центр у Донецьку, який очолює Рашид Бра гін, та представництво в Києві – “Ісламський культурний центр”.
УКиєві виходить газета Ісламського культурного центру “Аль Баян”, яка, крім суто мусульманської тематики, має розді ли, що висвітлюють етноісторичні питання життя татар.
Головними напрямами діяльності ДЦНМГУ є:
1. Розроблення та реалізація програми поширення достові рної інформації про вчення і досягнення ісламу в середовищі мусульман, особливо немусульманських народів України. Про паганда ідей ісламу з використанням технічних можливостей радіо і телебачення, організація міжконфесійних зустрічей, ко локвіумів, молодіжних таборів, виставок та конкурсів, створен ня телерадіостудії для підготовки і трансляції навчальних та інфо рмаційних програм з ісламу, п’ятничних намазів, новин з життя мусульман України та їхніх братів за кордоном.
626
ІСТОРІЯ РЕЛІГІЙ
2.Будування мечетей.
3.Надання методологічної допомоги мусульманським гро мадам, створення постійно діючої комісії (Шури) спільно з пред ставниками Духовних управлінь мусульманських республік.
4.Залучення матеріальної та фінансової допомоги збоку між народних мусульманських організацій для створення мусульман ської інфраструктури на даному етапі розвитку ісламу в Україні.
5.Створення виробничих підприємств та сфери послуг із залученням праці мусульман.
Нині в Україні проживає, за деякими даними, близько 2 млн мусульман, що, без сумніву, приведе до бажання самовияву в сфері релігії, культури і політики. Згідно з мусульманською тра дицією, “Іслам є релігія плюс держава”. Сьогоденна політизація ісламу – це закономірна частина його відродження.
Ось чому 27 вересня 1997 р. в Донецьку на установчій кон ференції було проголошено про створення Партії мусульман України (ПМУ). 70 делегатів з областей і регіонів (Криму) в при сутності 50 гостей обрали головою партії Р.Є. Брагіна, який очо лює Духовний Центр незалежних мусульманських громад Укра їни. У день проголошення партії було прийнято Статут, Програ му та обрано керівний орган партії.
Вищим органом Партії мусульман України є з’їзд, який скли кається раз на чотири роки, а в період між з’їздами керівним ор ганом є Політична рада з 10 чоловік.
Створивши свою партію, мусульмани активно заявили про себе. Але, як показали результати березневих виборів 1998 р. в Україні, ще немає єдності між трьома духовними організаціями (ДУМК, ДУМУ, ДЦНМГУ). Як наслідок цього, Партія мусуль ман України не перейшла бар’єру чотирьох відсотків і не пройш ла до Верховної Ради України.
За деякими даними, за Партію мусульман України голосу вали здебільшого члени громад, підпорядковані ДЦНМГУ. Гро мади, підпорядковані ДУМК, голосували за своїх представни ків, проведених через РУХ, що свідчить про конфронтацію та розкол між мусульманами України.
627