1.3.Методичні основи державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм

Дослідження під час проведення аудиту може здійснюватись за допомогою різних методів. Загалом слово „метод” походить від грецького „methodos” і означає, спосіб пізнання, дослідження явищ природи і суспільного життя, прийом або систему прийомів, що використовуються в будь-якій діяльності [50].

Аудит ефективності виконання бюджетних програм за своєю суттю відноситься до перевірок діяльності а отже представляє контрольний

захід. Метод контролю більшість із науковців за результатами систематизації В. Ф. Максімової представляють як сукупність способів процедур прийомів форм. У деяких роботах метод контролю зводиться до елементів системи та функцій управління до характеристичних властивостей до задач або цілей контролю.

Метод аудиту ефективності виконання бюджетних програм як науки, це впорядкована сукупність знань про способи прийоми і підходи мислення суб’єктів аудиту ефективності при дослідженні інформації щодо

виконання бюджетної програми з метою отримання свідоцтв достовірності й об’єктивної оцінки ефективності використання бюджетних коштів для можливості прийняття ефективних рішень.

Основним елементом методу є його науковий інструментарій (апарат)- сукупність загальнонаукових і специфічних способів і прийомів

дослідження як минулих так і поточних і майбутніх подій та явищ. Відокремити прийоми і способи що належать лише конкретній економічній науці практично неможливо - науковий інструментарій різних наук певним чином взаємопов’язаний. Тому структура методу

аудиту ефективності виконання бюджетної програми носить дискутивний

характер серед закордонних й вітчизняних науковців [50].

У науковій літературі згадуються такі прийоми і способи при проведенні аудиту ефективності дескриптивна статистика у тому числі розрахунок середньостатистичного значення,медіани, моди, варіації, стандартного відхилення, розмаху варіації часток та експертиза моделювання прогнозування регресивні й кореляційні методи,інвентаризація, перерахунки, дослідження документів, огляд, інтерв’ю, спостереження, вивчення документів, аналіз методів організації й результатів роботи підконтрольних суб’єктів конкретних ситуацій, наявних даних,нормативно-правових актів, планів, методичних розробок, показників статистичної фінансової та оперативної звітності,результатів раніше проведених ревізій і перевірок ефективності використання комп’ютерної техніки, опитування,інтерв’ювання,анкетування, обстеження, порівняння планових показників з фактично досягнутими

результатів діяльності минулих періодів і поточного року, до затвердження

програми і після, кращого досвіду і результатів діяльності підконтрольного суб’єкта.

В методології наукових досліджень виділяють 2 рівні методів пізнання:

теоретичний, що полягає у розробці наукових гіпотез і теорій, відкритті законів і закономірностей і базується на логічному аналізі та теоретичних узагальненнях;

емпіричний, що спирається на результати практичних досліджень, як на єдиний засіб достовірного пізнання.

Стосовно головних методичних прийомів аудиту ефективності,то вони діляться на дві основні підгрупи: загальнонаукові і власні таблиця.1.3.

Таблиця.1.3.

Основні методичні прийоми аудиту ефективності

В загальному розумінні аналіз звітних показників в аудиті ефективності має на меті встановити:

– досягнення цілей, визначених паспортом бюджетної програми;

– наявність достатнього бюджетного фінансування;

– який обсяг товарів, робіт, послуг в кількісному та вартісному виразі було створено за рахунок бюджетних коштів;

– яка кількість фізичних чи юридичних осіб отримала необхідні послуги за рахунок бюджетних коштів.

Основні методичні прийоми державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм наведені на рис.1.4.

Рис.1.4.Методичні прийоми державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм

На рівні користувачів результатами бюджетної програми методом опитування (співбесіди, анкетування, інтерв'ювання) з'ясовується:

– стан поінформованості громадян про існування досліджуваної програми;

– стан задоволення попиту громадян у програмі, якістю отриманих соціальних послуг за кошти бюджетної програми;

– доцільність функціонування досліджуваної бюджетної програми;

– недоліки та прорахунки при виконанні програми, бачення шляхів їх усунення.

Також існують загально прийнятті вимоги до складання анкет,які допомагають чітко з`ясувати і лаконічно сформувати питання які виникають під час перевірки (рис.1.5.)

Рис.1.5.Основні вимогу до складання анкет

Другий етап аудиту ефективності виконання бюджетних програм – це проведення самого дослідження, яке складається з таких стадій:

обговорення результатів з учасниками аудиту ефективності

підготовка висновків та пропозицій, реалізація яких підвищила б рівень виконання бюджетної програми;

збір даних, їх узагальнення та аналіз з метою підтвердження або спростування висунутих гіпотез аудиту;

На рівні головного розпорядника бюджетних коштів для спростування чи підтвердження гіпотез аудиту мають бути досліджені такі орієнтовні питання:

оцінити, чи цілі досліджуваної бюджетної програми пов'язані з цілями довгострокової державної програми та відповідають функціям головного розпорядника;

визначити, чи не дублює та суперечить досліджувана програма іншим програмам;

з'ясувати чи визначав головний розпорядник показники, яких необхідно досягнути кожному виконавцю бюджетної програми, чи правильно вони визначені;

дослідити відповідність фактичних одержувачів бюджетних коштів тим, які були визначені на етапі планування, та з'ясувати причини відхилення;

дослідити обґрунтованість розрахунків, наявність проектно-кошторисної документації та затвердженого механізму проходження коштів;

проаналізувати достатність затверджених обсягів бюджетних коштів для задоволення технологічних потреб, можливість залучення альтернативних джерел фінансування;

проаналізувати ефективність запровадженої системи звітності, у т.ч. стосовно її орієнтації на продукт;

визначити, чи звітував головний розпорядник щодо реалізації досліджуваних програм, а також наскільки його звіти є надійними;

визначити, чи аналізував головний розпорядник можливість реалізації програми іншими шляхами чи засобами;

встановити, чи регламентовано порядок проведення контролю за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів, чи дотримуються встановлені вимоги [3;с.312].

На рівні одержувачів бюджетних коштів необхідно проаналізувати:

чи забезпечено єдине трактування існуючої нормативно-методологічної бази щодо цільового та ефективного використання бюджетних коштів, чи зрозумілими були вказівки розпорядника бюджетних коштів (відповідального виконавця) та стан їх виконання;

чи дозволяла матеріально-технічна база, наявні кадри тощо бути виконавцем бюджетної програми;

чи звітність, яка направлялась розпоряднику бюджетних коштів (відповідальному виконавцю), була достовірною;

як вплинула ритмічність фінансування на досягнення запланованих результатів.

На рівні користувачів результатами бюджетної програми методом опитування (співбесіди, анкетування, інтерв'ювання) з'ясовується:

стан поінформованості громадян про існування досліджуваної програми;

стан задоволення попиту громадян у програмі, якістю отриманих соціальних послуг за кошти бюджетної програми;

доцільність функціонування досліджуваної бюджетної програми;

недоліки та прорахунки при виконанні програми, бачення шляхів їх усунення.

На всіх етапах і стадіях аудиту ефективності застосовуються такі методи порівняння:

в динаміці показників діяльності галузі, міністерства, підприємства, установи (до і після затвердження програми);

планових і звітних показників;

відповідних показників у одержувачів бюджетних коштів і суб'єктів господарювання, які не приймали участі у виконанні бюджетної програми;

з кращим з вітчизняним та зарубіжним досвідом у сфері реалізації бюджетної програми, технологічними та іншими нормами тощо.

На всіх етапах та рівнях процесу дослідження може проводитися опитування у формі анкетування.

Основні вимоги до складання анкет:

анкета має містити не більше 12 запитань;

запитання формуються у порядку від простих - до складних;

лаконічність запитань (не більше 15 слів);

однозначність запитань;

охоплення не менше 5% користувачів програми;

опитувані мають бути завірені в тому, що анкети є анонімними і зібрані дані будуть використані в узагальненому вигляді.

Безпосередній керівник аудитора (керівника аудиторської групи) систематично контролює хід проведення аудиту ефективності, виконання його програми, дотримання термінів та обґрунтованість висновків.

Результати аудиторського дослідження відображаються в аудиторському звіті.

При проведенні аудиту ефективності бюджетної програми державного бюджету на регіональному рівні складається інформація про участь в аудиті ефективності, яка є складовою аудиторського звіту.

За результатами аудитів ефективності програм місцевих бюджетів складається аудиторський звіт.

За результатами аудиту ефективності у одержувачів бюджетних коштів складається довідка про участь в аудиті ефективності, один примірник якої залишається в одержувача бюджетних коштів.

Рекомендується підписання довідки посадовою особою, що проводила

збір інформації для аудиторського дослідження за місцезнаходженням одержувача бюджетних коштів, та посадовою особою одержувача

бюджетних коштів.

Аудиторський звіт має бути написаний відповідно до специфіки користувачів, для яких він призначений.

Аудиторський звіт викладається в довільній формі і має виключати можливість двоякого трактування та нечіткість і містити тільки ту інформацію, яка отримана з компетентних джерел, є об'єктивною та забезпечена надійними та достовірними фактами аудиторського дослідження.

Iнформація аудиторського звіту має бути зрозумілою та конструктивною, речення - короткими та чіткими. Кожне слово повинно бути точним і недвозначним. Слід уникати сленгових виразів, специфічних технічних термінів, повторів, літературних цитат. Звіт не повинен містити будь-яких обвинувачень з приводу порушень, помилок або невідповідностей.

Таким чином, запровадження аудиту ефективності в практику державного управління в Україні є явищем перспективним і вимагає додаткового методичного забезпечення, яке конкретизоване у системі контролю якості аудиту ефективності. Вона дозволяє сформувати достатній рівень впевненості у достовірності отриманих результатів аудиту та відповідностей цілей і результатів бюджетних програм.

Розділ 2

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕРЖАВНОЇ ЦІЛЬОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПРОГРАМИ РОЗВИТКУ ВНУТРІШНЬОГО РИНКУ