5.3. Узагальнення та реалізація результатів державного фінансового аудиту виконання державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку

За результатами Державного фінансового аудиту виконання Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року, яку у 2008 році розроблено Міністерством економічного розвитку і торгівлі України, як державним замовником, встановлено низку чинників, які не дали змогу досягнути поставлених цілей та забезпечити максимальну віддачу від використання державних ресурсів. По-перше, декларативність Державної програми, недостатність результативних показників та втрата актуальності деяких завдань і заходів обмежили можливості досягнення поставлених цілей.

Так, 17 із 29 заходів Державної програми передбачали розробку нормативно-правових актів, з них 9 - розробку та супроводження законопроектів у Верховній Раді України без визначення кінцевого результату від їх прийняття. Решта 12 заходів були спрямовані на реформування системи технічного регулювання та захисту прав споживачів згідно з практикою Європейського Союзу, 9 з яких передбачали розробку та затвердження нормативних документів у сфері технічного регулювання. Із 22 шляхів і способів розв’язання проблем  розвитку  вітчизняного внутрішнього ринку,запропонованих Концепцією Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року, враховано лише 10. При цьому, Державною програмою не передбачено низки заходів, спрямованих на вирішення актуальних проблем, а саме: розвиток сільської місцевості; запровадження процедури продажу з аукціону квот на експорт сільськогосподарської сировини та продовольчих товарів; страхування сільськогосподарської діяльності; створення ринкової інфраструктури в агропромисловому комплексі .Також, Державною програмою не визначено низки очікуваних результатів, передбачених Концепцією, як то збільшення інноваційної продукції до 15-20 відсотків; мінімізація негативних тенденцій у зовнішній торгівлі та уповільнення процесу зростання індексу споживчих цін на внутрішньому ринку [32].

Деякі заходи Державної програми, зокрема, стосовно реформування податкової системи з метою активізації підприємницької діяльності, удосконалення механізму регулювання ціноутворення у сфері природних монополій та активізації інноваційно-інвестиційної діяльності підприємств, через зміни у чинному законодавстві втратили свою актуальність [66].

По-друге, в умовах обмеженості ресурсів Мінекономрозвитку не забезпечено належну організацію роботи із своєчасного складання та затвердження паспортів бюджетних програм, прийняття відповідних порядків використання коштів, що, в свою чергу, унеможливило своєчасність та повноту розробки нормативних документів у сфері стандартизації та спричинило невиконання більшості заходів щодо гармонізації національних стандартів з вимогами СОТ та законодавством Європейського Союзу. Фактично прийнято лише 55 із 3724 запланованих для прийняття нормативних документів, що не сприяє впровадженню нових технологій та інновацій і є об’єктом постійної критики з боку торгових партнерів України [52].

Крім того, не створено систему оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик, що збільшує ймовірність масового потрапляння неякісної та небезпечної продукції до кінцевого споживача та обмежує права громадськості на доступ до відповідної інформації.

По-третє, Мінекономрозвитку з березня 2010 року не призначено керівника Державної програми, основними завданнями якого є оперативне управління та контроль за розробленням і виконанням програми.

Через несвоєчасне та незмістовне звітування виконавцями Державної програми про стан виконання заходів, Міністерство не володіло повною та достовірною інформацією про проблеми розвитку внутрішнього ринку, які потребують вирішення, передусім, на законодавчому рівні [53].

Наприклад, Державна програма передбачала заходи із удосконалення механізму регулювання земельних відносин шляхом супроводження  Держземагентством законопроектів про ринок земель та про державний земельний кадастр. Водночас низка інших недоліків та прогалин у чинному земельному законодавстві не дозволяє зміцнювати ресурсну базу бюджетів усіх рівнів від операцій із земельними ресурсами. Як наслідок, загальна сума недоотриманих доходів місцевими бюджетами від недосконалого земельного законодавства, встановлена за результатами державних фінансових аудитів виконання місцевих бюджетів, проведених органами Держфінінспекції у 2011-2012 роках та протягом І півріччя 2013 року, перевищила 500 млн гривень [38].  

Враховуючи результати проведеного аудиту та з метою підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів на здійснення заходів досліджуваних бюджетних програм та розв’язання існуючих проблем розвитку внутрішнього ринку пропонується (додаток З):

на рівні Мінекономрозвитку України

1. З метою забезпечення системного підходу до здійснення  технологічного оновлення промислового виробництва на базі впровадження результатів власних науково-технічних розробок, з врахуванням визначених національних пріоритетів промислово-інноваційного розвитку  активізувати роботи з підготовки Загальнодержавної цільової економічної програми розвитку промисловості на період до 2020 року

2. З метою покращення умов ефективного функціонування товарних ринків сприяти у межах компетенції в підготовці Загальнодержавної програми розвитку конкуренції на 2014 – 2024 роки, зокрема, передбачити включення та подальшу реалізацію заходів спрямованих на:

розвиток інфраструктури товарних ринків (створення мережі інформаційно-маркетингових центрів при оптових ринках);

удосконалення механізму формування цін на товари і послуги у сфері природних монополій, зокрема передбачити розробку проекту Закону України „Про державне регулювання в сфері транспорту” відповідно до пункту 176 проекту Національного плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010-2014 роки;

внесення змін до Закону України „Про захист економічної конкуренції” в частині здійснення контролю за наданням державної допомоги та витрачанням бюджетних коштів;

 передбачити внесення на розгляд у Верховній Раді України проекту Закону України „Про державну допомогу суб’єктам господарювання” відповідно допункту 3.1 Національного Плану дій на 2013 рік щодо впровадження Програми економічних реформ на 2010 - 2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”, затвердженого Указом Президента України від 12.03.2013 № 128 [68].

3. Розробити та затвердити чіткий план реформування системи технічного регулювання для забезпечення послідовного провадження заходів передбачених Програмою економічних реформ на 2010 – 2014 роки „Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава”. З цією метою створити міжвідомчу робочу групу за участю провідних науковців, експертів, вітчизняних товаровиробників, громадських організацій [53].

Основними завданнями які потрібно вирішити повинні бути:

створення Національного органу стандартизації, Національного органу з метрології, Державної метрологічної інспекції, Національного органу з оцінки відповідності, Національного інформаційного центру міжнародної інформаційної мережі ISONET;

забезпечення функціонування системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;

активізація робіт щодо розроблення та прийняття національних стандартів, гармонізованих з міжнародними, зокрема європейськими;

забезпечення своєчасного видання, оприлюднення та розповсюдження стандартів і  класифікаторів, а також змін, доповнень і  поправок  до  них;

перехід  на  систему  державного  ринкового  нагляду  за  безпекою  продукції, розміщеної на ринку, замість державного контролю виробництва продукції;

перехід  на  добровільний  принцип  застосування  національних  і  регіональних стандартів за винятком тих, на які є посилання в технічних регламентах;

прийняти  технічні  регламенти  на  основі  європейських  директив  Нового  й Глобального підходів, а також інших Директив ЄС;

провести  модернізацію  випробних  і  метрологічних  лабораторій  відповідно  до вимог ЄС [54].

Внести зміни та доповнення до Порядку опублікування державних стандартів та класифікаторів техніко-економічної інформації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.02.1995 № 84, в частині  визначення  організацій які здійснюють офіційне видання стандартів та обов’язковості видання стандартів в установлені терміни.

Забезпечити належний контроль за ефективним використанням коштів виділених ЄС для реформування системи технічного регулювання в Україні.

Забезпечити належне планування та ефективне використання коштів державного бюджету за діючими бюджетними програмами КПКВК 1201220, КПКВК 1202060, зокрема:

дотримання Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098, в частині дотримання строків затвердження паспортів;

контроль за використанням коштів державного бюджету, в частині ефективного та своєчасного освоєння бюджетних асигнувань.

на рівні Міністерства фінансів України

 З метою забезпечення дієвого ринкового нагляду та ураховуючи, що ринковий нагляд залежно від виду продукції здійснюють 10 органів державного ринкового нагляду (Держспоживінспекція,  Укрморрічінспекція,НКРЗІ, Держветфітослужба, Держгірпромнагляд, Держлікслужба, Держархбудінспекція, Пробірна служба, Держатомрегулювання, Держсільгоспінспекція) розглянути питання щодо забезпечити кожному із зазначених органів доведення граничних обсягів видатків на проведення незалежної експертизи продукції відповідно до потреби.

 Захистити на законодавчому рівні статтю видатків органів державного ринкового нагляду на здійснення відбору зразків продукції для проведення їхнезалежної експертизи (випробування) на відповідність вимогам законодавства.

При затвердженні паспортів бюджетних програм забезпечити дотримання Правил складання паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання, затверджених наказом Мінфіну від 29.12.2002 № 1098, в частині дотримання строків.

на рівні Держспоживінспекції України

Забезпечити ефективне використання коштів державного бюджету передбачених на здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, зокрема, забезпечення відшкодування у передбачених законодавством випадках, органу державного ринкового нагляду вартості відібраних зразків та витрат, пов’язаних з проведенням експертизи, шляхом перерахування коштів до державного бюджету.

Підвищити контроль за своєчасним освоєнням бюджетних асигнувань, не допускати виникнення кредиторської заборгованості, зокрема, щодо проведення незалежної експертизи.

Активізувати наглядову діяльність та підвищити контроль за виконанням рішень, ухвалених за підсумками проведених перевірок, з метою підвищення відповідальності за порушення законодавства.

Отже,головним завданням виступає забезпечення своєчасного здійснення платежів на підставі платіжних доручень розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів відповідно до зареєстрованих бюджетних фінансових зобов’язань та в межах відкритих асигнувань загального фонду державного бюджету.