5.2. Проведення державного фінансового аудиту виконання державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку

Державний фінансовий аудит проведено на виконання п. 6 Основних напрямів контрольно-ревізійної роботи Державної фінансової інспекції та її територіальних органів на 2013 рік, затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20.02.2013 № 101-р, відповідно до ст. 113 Бюджетного кодексу України, Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 10.08.2004 № 1017 [47], та Методичних рекомендацій щодо проведення органами державної фінансової інспекції аудиту ефективності виконання бюджетної програми, затверджених наказом ГоловКРУ України від 15.12.2005 № 444 [37].

Аудит виконання державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку проведено відповідно до Порядку проведення Державною фінансовою інспекцією, її територіальними органами державного фінансового аудиту виконання бюджетних програм, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.08.2004 № 1017, зокрема, шляхом аналізу [47] :

нормативно-правової бази з питань розвитку внутрішнього ринку;

даних фінансової, статистичної та оперативної звітності учасників бюджетного процесу;

даних, одержаних за запитами від підприємств, установ та організацій;

матеріалів фінансового контролю, результатів незалежного анкетування, проведеного органами державної статистики;

ознайомлення з матеріалами засобів масової інформації з проблемних питань розвитку внутрішнього ринку.

Учасниками проведення державного фінансового аудиту виконання державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку були (таблиця 5.1.)

Таблиця 5.1.

Учасники аудиту

Державна фінансова інспекція України

Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів

Державне агентство земельних ресурсів України

Міністерство фінансів України

Міністерство юстиції України

Для того, щоб підвищити ефективність функціонування внутрішнього ринку, збільшення частки конкурентоспроможної вітчизняної продукції на ньому, удосконалення механізму його регулювання в умовах інтеграції до світового ринку розпорядженням Кабінету Міністрів від 17.09.2008 № 1249 було схвалено Концепцію Державної цільової економічної програми розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року.

Аудит ефективності проводиться шляхом аналізу даних інтерв'ювання, анкетування, опитування громадян і збирання інформації від юридичних осіб(додаток З).

На проведення п. 2 цієї Концепції Мінекономрозвитку разом з іншими уповноваженими центральними органами виконавчої влади розроблено Державну цільову економічну програму розвитку внутрішнього ринку до 2012 року, яку затверджено постановою Кабінетом Міністрів України від 05.08.2009 № 828 [48].

Очікуваною ефективністю Програми є (таблиця 5.1.)

Таблиця 5.1.

Ефективність програми

підвищення рівня правової відповідальності товаровиробників, постачальників та дистриб'юторів за якість товарів, що реалізуються на внутрішньому ринку

забезпечення стабільного функціонування товарних ринків та рівновагу попиту і пропозиції на них

забезпечення доступу вітчизняної продукції на європейський ринок та ринок країн Європейської асоціації вільної торгівлі

приведення законодавства України з питань розвитку внутрішнього ринку у відповідність із законодавством Європейського Союзу

З метою створення сприятливих умов для розвитку внутрішнього ринку, наповнення його якісними та безпечними товарами у 2009 році прийнято Державну цільову економічну програму розвитку внутрішнього ринку на період до 2012 року.

Джерелом фінансового забезпечення Державної програми визначено кошти державного бюджету у сумі 146,99 млн грн, а з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.2011 № 1018 [49] - 135,4 млн грн. Розмір бюджетних призначень, у 2010 – 2012 роках становив 33 313,9 тис. грн, або 24,6% від передбаченого Державною програмою прогнозного обсягу фінансування. Проте, фактично на проведення заходів Державної програми протягом 2010 – 2012 років спрямовано лише 7,3 млн грн, що становить 21,8% від затверджених бюджетних призначень або 5,35% від передбаченого Державною програмою фінансування.

В незначній мірі було профінансовано лише 2 із 12 заходів для яких Державною програмою були визначені прогнозні обсяги фінансування, а саме: проведення аналізу міждержавних стандартів, прийнятих до 1992 року, та розроблення національних стандартів на їх заміну у 2011 році за КПКВК 1202030 на суму 224,6 тис. грн (0,88 % від прогнозного), а також проведення незалежної експертизи на суму 7027,1 тис. грн (21,29 % від прогнозного), у тому числі: 2011 рік за КПКВК 1202140 – 1477 тис. грн, 2012 рік за КПКВК 1202060 – 5550,1 тис. гривень.

Зокрема, не проводились роботи по розробці національних стандартів, гармонізованих з міжнародними зокрема європейськими, практично не проводилась розробка національних стандартів, прийнятих на заміну міждержавних стандартів прийнятих до 1992 року, прийняття міждержавних стандартів як національних у сфері енергозбереження та енергоефективності, не створено систему системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик.

Крім того, Державна програма передбачала розробку 6 законопроектів, забезпечення супроводження у Верховній Раді України 9 законопроектів, розробку 12 проектів нормативно-правових актів, а також розроблення та прийняття 3724 нормативних документів у сфері технічного регулювання, гармонізованих із законодавством Європейського Союзу та приведеними у відповідність із вимогами Світової організації торгівлі.

Фактично у періоді проведення Державної програми було розроблено 4 із 6 законопроектів. Не розробленими залишились законопроекти про Національну комісію регулювання транспорту та про Загальнодержавну програму розвитку промисловості. Останнім передбачалася активізація інноваційно-інвестиційної діяльності в промисловості з подальшим позитивним впливом на її структуру, забезпечення підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції.

Програмою передбачалося збільшити частку вітчизняних споживчих товарів у роздрібному товарообороті до 73-75 %, однак, протягом 2009-2012 років зазначений показник зменшився на 8,5 відсоткових пункти до рівня 58,9 %.

Разом з цим, у 2009 – 2012 роках зафіксовано зменшення частки реалізованої інноваційної продукції на 1,5% (із 4,8 до 3,3%), тоді як, кількість підприємств що впроваджували інновації у зазначеному періоді, збільшувалась із 10,7 до 13,6%.

Протягом 2009 – 2012 років відбувалась негативна тенденція у зовнішній торгівлі товарами, яка характеризується збільшенням від’ємного сальдо зовнішньої торгівлі товарами з 5,7 млрд дол. США до 15,9 млрд дол., внаслідок збалансування попиту і пропонування на внутрішньому ринку за рахунок імпорту продукції.

Оскільки, робота з приведення законодавчих актів у сфері технічного регулювання у відповідність вимогам СОТ та законодавством Європейського Союзу практично не виконувалась, як наслідок, рівень гармонізації національних нормативних документів з міжнародними, становить лише 26,2 % від загальної кількості національних нормативних документів. Реформування системи технічного регулювання відбувається повільно та непослідовно.

Не забезпечено збільшення доступу вітчизняної продукції на європейський ринок та ринок країн Європейської асоціації вільної торгівлі. Згідно даних державних статистичних спостережень, поставки товарів на ринки країн Європейського Союзу скоротилися на 4,9 %.

За даними Глобального звіту про конкурентоспроможність 2012-2013 Всесвітнього економічного форуму, який відбувся в Давосі (Швейцарія), показники України щодо ефективності розвитку внутрішнього ринку погіршилися. Так, за показником «ефективність товарного ринку» Україна посідає лише 117 місце серед 144 країн світу, втративши із початку виконання Державної програми 16 пунктів, за показником «частка продажу вітчизняної продукції на внутрішньому ринку» - 82 місце, втративши за цей же період 18 пунктів.

Отже, позитивні зрушення у реформуванні та розвитку внутрішнього ринку є незначними, а в окремих напрямках взагалі відсутні. Останнім часом усталилась тенденція зменшення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та втрата позицій на багатьох товарних ринках.

Загалом стан проведення Державної програми оцінено як неефективний, оскільки не досягнуто очікуваних результатів та поставленої мети.