- •Міністерство освіти і науки, молоді та спорту україни
- •Структура залікових кредитів дисципліни
- •Тема 1. Предмет, завдання та методи дисципліни «статистичне забезпечення маркетингу»
- •1. Значення інформації в маркетинговому управлінні
- •2. Предмет, метод, та провідні категорії маркетингової статистики
- •3. Інформаційна база маркетингової статистики
- •4. Провідні джерела вторинної інформації для маркетингових статистичних досліджень в Україні
- •Тема 2. Статистика кон’юнктури ринку
- •1. Поняття кон’юнктури ринку і завдання статистики
- •2. Аналіз і прогноз загальноекономічної кон’юнктури
- •3. Кон’юнктурна оцінка ситуації на конкретному ринку
- •4. Аналіз потенціалу й пропорційності ринку
- •Тема 3. Статистичне дослідження споживачів
- •1. Сутність і завдання статистичного дослідження споживачів
- •2. Вибіркові дослідження у маркетингу
- •3. Статистичні методи сегментування ринків
- •4. Спеціальні методи для вирішення окремих завдань дослідження споживачів
- •Тема 4. Статистичне дослідження попиту
- •1. Поняття попиту. Завдання статистики попиту
- •2. Методи оцінювання обсягу попиту
- •4. Економіко-статистичне моделювання та прогнозування попиту
- •5. Аналіз еластичності попиту
- •Тема 5. Статистичне дослідження збуту продукції
- •1. Поняття збуту й завдання статистики
- •2. Аналіз виконання планів збуту та договорів поставки
- •3. Вивчення динаміки збуту
- •4. Вивчення структури реалізації
- •5. Статистика якості продукції
- •6. Статистика товарних запасів
- •6.1. Виявлення фактичного розміру товарних запасів
- •6.2. Вивчення асортиментної структури товарних запасів
- •6.3. Виявлення забезпеченості реалізації товарними запасами
- •6.4. Визначення нормативних розмірів запасів і порівняння фактичних запасів з нормативними
- •6.5. Розрахунок і аналіз оборотності запасів
- •Тема 6. Статистичне дослідження цін
- •Тема 7. Статистика ринку праці
- •1. Ринок праці, тенденції його розвитку в Україні і завдання статистики
- •2. Основні об’єкти статистичних спостережень на ринку праці
- •3. Статистика безробіття і неповної зайнятості
- •4. Статистика руху робочої сили і робочих місць
- •5. Статистика вартості праці
- •Тема 8. Статистика ринку фінансів
- •Тема 9. Статистика соціально-економічної ефективності маркетингу
- •1. Поняття соціально-економічної ефективності маркетингу і завдання статистики
- •2. Система показників ефективності маркетингу
- •3. Методологія аналізу ефективності маркетингової діяльності фірми
- •Перелік питань для перевірки рівня засвоєння навчального матеріалу
- •Перелік рекомендованої літератури
- •Тема 1. Предмет, завдання і методи дисципліни
Тема 2. Статистика кон’юнктури ринку
План:
Поняття кон’юнктури ринку і завдання статистики.
Аналіз і прогноз загальноекономічної кон’юнктури.
Кон’юнктурна оцінка ситуації на конкретному ринку.
Аналіз потенціалу і пропорційності ринку.
1. Поняття кон’юнктури ринку і завдання статистики
Кон’юнктура (лат. conjungo – зв’язую, з’єдную) – збіг обставин, ситуація, стан справ, що здатні впливати на хід та результат певного процесу. Кон’юнктура ринку – сукупність взаємопов’язаних умов, що визначають ситуацію на ринку в конкретний момент чи відрізок часу.
Кон’юнктура може вивчатися як для економіки в цілому (загальноекономічна кон’юнктура), так і для конкретних товарних або регіональних ринків.
В кожний даний момент часу кон’юнктура являє собою результат взаємодії довготермінових тенденцій (Т), циклічних (Ц) та сезонних (С) коливань, а також неконтрольованих факторів (Е):
. (2.1)
Довготермінова компонента формується під впливом науково-технічного прогресу та масштабних структурних зсувів у економіці. У її основі лежать так звані «довгі хвилі кон’юнктури», або цикли М.Д. Кондратьєва, тривалість яких становить 45-60 років (табл. 2.1). Ці цикли пов’язані з формуванням нових галузей виробництва (зародження), вдосконаленням характеристик продукції та технологій (зростання, зрілість) та вичерпанням можливостей (занепад). На стадії занепаду вкладення до існуючої галузевої структури стають невигідними – настає так званий «технологічний розрив», а отже, з’являється необхідність у створенні принципово нових галузей.
Таблиця 2.1
Цикли/хвилі М.Д. Кондратьєва у періоді після промислової революції
Тривалість |
Технологічні уклади |
1) З 1803 до 1841-43 рр. |
Текстильні фабрики, промислове використання кам’яного вугілля |
2) З 1844-51 до 1890-96 рр. |
Вуглевидобуток й чорна металургія, залізничне будівництво, паровий двигун |
3) З 1891-96 до 1945-47 рр. |
Важке машинобудування, електроенергетика, неорганічна хімія, виробництво сталі й електричних двигунів |
4) З 1945-47 до 1981-83 рр. |
Виробництво двигунів внутрішнього згорання, автомобілів й інших машин, хімічна промисловість, нафтопереробка, масове виробництво |
5) З 1981-83 рр. до ~2018 р. |
Розвиток електроніки, робототехніки, обчислювальної, лазерної й телекомунікаційної техніки |
6) З ~2018 р. до ~ 2060 р. |
Можливо, NBIC-конвергенція (конвергенція нано-, біо-, інформаційних та когнітивних технологій) |
Циклічна компонента пов’язана зі зміною співвідношення попиту і пропозиції по стадіях економічного циклу (криза, депресія, пожвавлення, підйом).
Сезонна компонента визначається варіацією попиту впродовж року (по кварталах, місяцях) і властива не для всіх ринків.
Неконтрольовані фактори можуть бути пов’язані з непередбачуваними політичними, психологічними або природними змінами, з військовими діями, стихійними лихами, чутками, панікою тощо.
Головною метою вивчення кон’юнктури є визначення співвідношення між попитом та пропозицією та формування відповідних висновків.
Вивчення кон’юнктури найбільш важливе для фірм, що працюють на промисловому ринку. Коливання ділової активності тут більш відчутні, ніж на породженому стабільними потребами ринку споживчих товарів. Статистика свідчить, що стан ринку машин та обладнання на 90 % визначається показниками загальноекономічної кон’юнктури; для ринків мінеральної сировини частка цих показників сягає 50-75 %, для іншої непродовольчої сировини (ліс, бавовна, вовна, натуральний каучук) – 40-50 %. У той же час для ринків продовольчої сировини провідну роль відіграють специфічні показники, а частка загальноекономічних становить лише близько 25 %.