5. Аналіз еластичності попиту

Еластичність попиту – це міра його чутливості до зміни окремих детермінант. Коефіцієнт еластичності показує, на скільки відсотків зміниться попит внаслідок зміни відповідної детермінанти на один відсоток, тобто:

. (4.42)

Ця формула є не дуже зручною для практичних розрахунків; частіше використовують один з двох способів розрахунку еластичності, а саме:

• дугова еластичність:

; (4.43)

використовується, якщо є впевненість, що зміна попиту викликана виключно зміною детермінанти Х.

Приклад 4. В ході анкетування встановлено, що за ціною 10 грн. споживачі погоджуються придбати 12 тис. од. товару протягом місяця, а за ціною 15 грн. – лише 10 тис. од. Знайти коефіцієнт цінової еластичності попиту.

Розв’язок:

= – 0,45.

Внаслідок підвищення ціни на 1 % попит знижується на 0,45 %. Оскільки 0,45 менше 1, попит слід вважати нееластичним, тобто нечутливим до зміни ціни.

• точкова еластичність:

; (4.44)

дозволяє виділити із загальної зміни попиту частину, що зумовлена зміною даної детермінанти; для застосування формули потрібно спочатку побудувати модель залежності попиту від основних детермінант.

Приклад 5. За даними досліджень ринку побудована однофакторна модель залежності попиту від ціни: . Визначити еластичність попиту при ціні 40 грн.

Розв’язок:

= –2 * = –4.

Внаслідок підвищення ціни на 1 % попит знижується на 4 %. Оскільки 4 більше 1, попит є еластичним, тобто чутливим до зміни ціни.

Приклад 5. За даними досліджень ринку побудована багатофакторна модель залежності попиту від основних детермінант:

,

де – ціна даного товару, 30 грн.;– ціна найближчого конкурента, 50 грн.;– доход покупців, 1000 грн. на члена сім’ї за місяць. Знайти коефіцієнти прямої, перехресної еластичності та еластичності попиту за доходом.

Розв’язок:

За наведених значень детермінант попит дорівнює:

= 110 тис. од.

Пряма (цінова) еластичність: = –0,14 (нееластичний попит);

перехресна еластичність: = 0,14 (нееластичний попит);

еластичність за доходом: = 0,09 (нееластичний попит).

Тема 5. Статистичне дослідження збуту продукції

План:

1. Поняття збуту і завдання статистики.

2. Аналіз виконання планів збуту та договорів поставки.

3. Вивчення динаміки збуту.

4. Вивчення структури збуту.

5. Статистика якості продукції.

6. Статистика товарних запасів.

1. Поняття збуту й завдання статистики

Збут (обсяг збуту, обсяг реалізації) являє собою один з найважливіших показників діяльності підприємства. Аналіз збуту є важливим з таких причин:

• збут засвідчує визнання діяльності підприємства споживачами;

• обсяг збуту легко виміряти;

• збут є вихідною величиною для розрахунку фінансових показників (прибутку тощо);

• планування збуту є висхідним етапом для планування інших сфер діяльності підприємства (виробництва, кадрового та матеріально-технічного забезпечення);

• збут є простим і надійним показником зростання підприємства.

До завдань статистики збуту належать:

• оцінка обсягів продажу товарів в натуральному й вартісному вимірі;

• виявлення відхилень фактичних обсягів продажу від планових завдань, договірних зобов’язань та показників за попередні періоди;

• вивчення структури збуту за групами товарів, замовленнями, ціновими категоріями, клієнтами, регіонами, каналами збуту тощо;

• аналіз якості реалізованої продукції;

• аналіз динаміки й структури товарних запасів по окремих товарах й в цілому по підприємству.

Реалізованою продукцією вважають продукцію, яка відвантажена споживачеві і за яку на розрахунковий рахунок підприємства надійшли кошти. Обсяг реалізації окремих товарів може оцінюватися як безпосередньо виходячи зі статистики продажів (у натуральному та/або у вартісному вимірі), так і з використанням балансового методу:

Р = Зп + ТП – Вдок – Зк, (5.1)

де Зн, Зк – залишки на початок та кінець періоду, ТП – товарна продукція за період, Здок – документовані витрати, Р – розрахункова реалізація, яка може не співпадати зі статистикою продажів за наявності недокументованих витрат.

Для аналізу причин зміни обсягів реалізації може використовуватися функціональна модель:

Товарна Відвантажена продукція Реалізована продукція ,

Реалізована продукція = продукція * Товарна продукція * Відвантажена продукція

де Товарна продукція – це виражений у грошовій формі обсяг продукції, яка підготована у звітному періоді для відпуску на сторону (сума добутків ціни на кількість виготовленої продукції); Відвантажена продукція – вартість товарної продукції, яка відвантажена на адресу замовника і на неї у даному періоді складені відповідні розрахункові документи; вона дорівнює товарній продукції мінус зміна товарних залишків на складі підприємства. Тоді Реалізована продукція – це відвантажена продукція мінус зміна залишків відвантаженої, але не оплаченої продукції. Замінюючи елементи моделі символами, отримаємо:

РП = ТП * К відв * К реал, (5.2)

де ТП – товарна продукція; К відв – коефіцієнт відвантаження, який показує частку відвантаженої продукції у товарній; якщо коефіцієнт знижується, це свідчить про те, що продукція перестає користуватися попитом; К реал – коефіцієнт реалізації, який показує частку оплаченої продукції у відвантаженій; якщо коефіцієнт знижується, це свідчить про погіршення платіжної дисципліни. Прямої провини підприємства тут немає, проте недисциплінованих замовників краще позбавлятися.