Орг зах прав спож

(наданні окремих видів послуг) або договором, то збитки підлягають стягненню понад неустойку.

Виконавець зобов'язаний сплатити споживачу неустойку і відшкодувати збитки у разі порушення термінів усунення недоліків, якщо не доведе, що порушення термінів усунення було викликане непереборною силою.

4. Терміни виявлення недоліків в роботі, послузі і пред'явлення споживачем вимог з їх приводу.

Споживач має право пред'явити вимоги з приводу недоліків в роботі (послузі), якщо недоліки були знайдені їм в процесі виконання робіт (надання послуг), а також при їх прийнятті виконавцем. Право споживача пред'явити вимоги з приводу недоліків роботи, знайдених після її прийняття виконавцем, залежить від того, коли (у які терміни) після ухвалення роботи вони знайдені.

Відповідно до п. 2 ст. 30 Закону «Про захист прав споживачів» споживач має право пред'явити вимоги з приводу недоліків в роботі (послузі), якщо недоліки, які не могли бути знайдені при її прийнятті, виявлені споживачем протягом гарантійного терміну, а при його відсутності

– протягом 6 місяців з дня ухвалення роботи.

Вимоги з приводу недоліків в споруді, побудованій виконавцем, або іншому нерухомому майні, які неможливо було знайти при прийнятті роботи, можуть бути пред'явлені при виявленні недоліків протягом гарантійного терміну, а при його відсутності – протягом 2 років з дня прийняття роботи.

Гарантійний термін обчислюється з дня прийняття роботи споживачем. Правила побутового обслуговування населення в Україні передбачають, що якщо споживач з своєї вини не прийняв роботу, виконану виконавцем в строк, то гарантійний термін починає текти з дня, наступного за десятим днем після встановленого договором терміну (дня) виконання замовлення (роботи).

Слід звернути увагу на наступну обставину. У ст. 30 Закону йде мова про недоліки, які не могли бути знайдені при прийнятті роботи (послуги), тобто про приховані недоліки. Вимоги з приводу явних недоліків, знайдених в ході виконання роботи (послуги) або при її прийнятті від виконавця, повинні бути пред'явлені в розумний термін після їх виявлення.

Таким чином, не підлягають задоволенню вимоги споживача, якщо явні недоліки роботи (послуги) знайдені після прийняття роботи (послуги), а приховані недоліки - після закінчення гарантійного терміну відносно робіт, на які гарантійний термін встановлений, або шестимісячного терміну відносно решти робіт (нерухомого майна - дворічного терміну).

Споживач має право пред'явити вимогу про безвідплатне усунення недоліків роботи після закінчення гарантійного терміну, якщо:

1) у роботі виявлені істотні недоліки;

111

2)ці недоліки виявлені після закінчення гарантійного терміну, але в межах терміну служби, а якщо термін служби не встановлений, - протягом 10 років з дня прийняття роботи;

3)недоліки допущені з вини виконавця.

Якщо хоча б одна з цих умов відсутня, вимоги споживача, пред'явлені з приводу недоліків, знайдених після закінчення гарантійного терміну, не підлягають задоволенню.

В тому випадку, якщо істотні недоліки, знайдені споживачем, не усунені виконавцем в терміни, встановлені ст. 31 Закону «Про захист прав споживачів», споживач має право зажадати: відповідного зменшення винагороди за роботу; відшкодування понесених їм витрат по усуненню недоліків своїми засобами або третіми особами; розірвання договору і відшкодування збитків.

Вимоги з приводу прихованих недоліків у виконаній роботі повинні бути пред'явлені споживачем не пізніше 10 днів після закінчення гарантійного терміну.

5. Терміни усунення недоліків в роботі, послузі

Порядок закінчення вказаних термінів визначається відповідно до ЦК України.

Терміни усунення недоліків роботи (послуги) диференціюються залежно від того, коли вони були знайдені споживачем, - в ході виконання роботи (надання послуги) або після її завершення (при прийнятті роботи, послуги від виконавця і після їх прийняття).

Якщо недоліки роботи (послуги) знайдені в ході її виконання (надання) виконавцем, то споживач має право призначити на свій розсуд відповідний термін, протягом якого виконавець зобов'язаний усунути недоліки. Відповідний термін - термін, який за нормальних умов необхідний для виконання робіт по усуненню недоліків.

Недоліки у вже виконаній роботі (наданій послузі) повинні бути усунені виконавцем протягом 20 днів з моменту пред'явлення відповідної вимоги. Це правило розповсюджується на усунення недоліків, які були знайдені споживачем при прийнятті роботи (послуги) від виконавця, а також протягом гарантійного терміну, шестимісячного (дворічного відносно нерухомого майна) терміну і терміну служби, а якщо термін служби не встановлений, - 10 років з дня прийняття роботи.

6. Кошторис на виконання роботи (послуги). Порядок оплати виконаної роботи (послуги)

Кошторис - документ, в якому відображається вартість всіх видів робіт, виконуваних за договором, необхідних матеріалів, устаткування і інших технічних засобів і т.п. Кошторис може бути точним і приблизним.

Якщо на роботи був складений твердий кошторис, виконавець ні за яких обставин, у тому числі і при зміні цін, не має права вимагати її зміни. Він також не має права вимагати оплати робіт і додаткових витрат, не

112

включених в твердий кошторис. Єдиним виключенням з цього правила є або доручення споживача на виконання додаткових робіт, або його згода на такі роботи.

Утих випадках, коли при укладенні договору важко наперед визначити остаточну вартість робіт, матеріалів і іншого, сторони можуть скласти приблизний кошторис, який надалі може уточнюватися. Проте це не значить, що у будь-якому випадку виконавець може на свій розсуд вимагати збільшення приблизного кошторису.

Приблизний кошторис може бути збільшений, якщо це викликано об'єктивними причинами. Наприклад, при підготовці котловану під фундамент будинку з'ясувалося, що через особливості грунту фундамент повинен бути глибшим, тому у зв'язку із збільшенням об'єму робіт потрібно змінити приблизний кошторис. Для збільшення приблизного кошторису має значення не тільки необхідність її збільшення, але і розмір, на який вона збільшується.

Якщо виникла необхідність значно збільшити приблизний кошторис, то виконавець зобов'язаний негайно попередити про це споживача. Споживач має право або відмовитися від договору, відшкодувавши виконавцю понесені їм витрати, що доводяться на виконану роботу згідно спочатку певному кошторису і сплатити виконану частину роботи, або згодитися із значним перевищенням кошторису.

Якщо виконавець своєчасно не попередить споживача про дорожчання, то він не має права вимагати відшкодування надкошторисних витрат.

Питання про те, чи значно перевищений кошторис, повинне розв'язуватися з урахуванням конкретних особливостей кожного випадку, оскільки закон не встановлює для цього яких-небудь правил. Це питання, а також питання про своєчасність або невчасність попередження про необхідність перевищення кошторису розглядається судом.

Як значне, так і незначне перевищення приблизного кошторису не повинне бути викликане виною однієї із сторін договору. Якщо це відбулося

звини виконавця, він зобов'язаний виконати роботу, передбачену договором, не вимагаючи відшкодування надкошторисних витрат. Якщо ж збільшення кошторису викликане винними діями споживача, він повинен відшкодувати виконавцю всі його витрати, що перевищують змету.

Замовник зобов'язаний сплатити надані йому послуги в терміни і в порядку, які вказані в договорі відшкодувального надання послуг.

Уразі неможливості виконання, виниклої з вини замовника, послуги підлягають оплаті в повному об'ємі, якщо інше не передбачене законом або договором відшкодувального надання послуг.

Уразі, коли неможливість виконання виникла за обставинами, за які жодна із сторін не відповідає, замовник відшкодовує виконавцю фактично понесені їм витрати, якщо інше не передбачене законом або договором відшкодувального надання послуг.

113

Стаття 37 Закону «Прозахист прав споживачів» встановлює загальне правило про порядок оплати робіт (послуг), відповідно до якого споживач повинен сплатити роботу (послугу) по здачі всього її обсягу.

Деякі правила про виконання окремих видів робіт (послуг) конкретизують порядок виставляння рахунку за надану послугу і вимоги до його змісту.

Правила надання послуг (виконання робіт) з технічного обслуговування і ремонту автомототранспортних засобів визначають наступне.

Споживач зобов'язаний сплатити надану виконавцем послугу (виконану роботу) в порядку і в терміни, вказані в договорі. Споживач зобов'язаний сплатити виконавцю надану послугу (виконану роботу) після її остаточного завершення виконавцем. З відома споживача робота може бути сплачена їм при укладенні договору повністю або шляхом видачі авансу.

Запасні частини і матеріали, надані виконавцем, оплачуються споживачем при укладенні договору повністю або в розмірі, вказаному в договорі, з умовою остаточного розрахунку при отриманні споживачем наданої виконавцем послуги (виконаної роботи), якщо інший порядок розрахунків за запасні частини і матеріали виконавця не передбачений угодою сторін.

Відповідно до договору запасні частини і матеріали можуть бути надані виконавцем в кредит, зокрема з умовою оплати їх споживачем в розстрочку.

Ціна послуги (виконуваної роботи), що надається, в договорі визначається угодою між виконавцем і споживачем. Якщо на який-небудь вид послуг (робіт) ціна встановлюється або регулюється державними органами, то ціна, визначена договором між виконавцем і споживачем, не може бути вищим за неї.

На надання послуги (виконання роботи), передбаченої договором, може бути складений кошторис. Складання такого кошторису на вимогу споживача або виконавця обов'язкове.

Правила надання послуг міжміського і міжнародного телефонного зв'язку передбачають, що інформація про оплату наданих клієнту послуг повинна містити: розрахунковий період; число телефонних розмов і суму зборів, що належать за них; загальну суму до оплати, дату виставляння рахунку і термін оплати.

На вимогу клієнта пред'явлена до оплати сума повинна бути детально розшифрована з вказівкою коду міста, дати, часу, тривалості і вартості розмови. Ця розшифровка повинна бути зроблена протягом трьох днів, якщо запит від клієнта надійшов до закінчення 30 днів з моменту виставляння рахунку.

Не всі види робіт (послуг) оплачуються споживачем після їх виконання. Виключення можуть бути встановлені законодавством України або договором.

Правила побутового обслуговування населення в даний час передбачили ряд таких виключень.

114

При укладенні договору повністю оплачуються роботи (послуги):

1)виконувані у присутності споживача, а також методом самообслуговування (всі види робіт і послуг);

2)кінофотолабораторій і фотографій, підприємств по обслуговуванню урочистих заходів і ритуальні послуги;

3)по покупці, доставці або пересилці подарунків, сувенірів і інших

виробів;

4)по навчанню в'язці трикотажних виробів, кроєнню і шиттю одягу, фотографуванню;

5)по апробації і клеймуванні ювелірних виробів;

6)лазень і душових;

7)по доставці вантажів і посередницькі послуги.

За послуги з виготовлення і ремонту меблів, ремонту і будівництва житлових і нежилих приміщень, виготовлення, крупного ремонту і оновлення взуття, швейних і трикотажних виробів споживач повинен внести аванс в розмірі не менше 50% вартості виконуваної роботи.

Споживач має право по своєму бажанню сплатити повністю вартість будь-якої роботи (послуги) при укладенні договору.

Деякі правила виконання робіт (надання послуг) встановлюють терміни, протягом яких споживач повинен сплатити їх. Відповідно до типових договорів підряду на ремонт житлового приміщення і на будівництво житлового і нежилого приміщення споживач зобов'язаний сплатити ремонтні роботи протягом двох днів після приймання виконаної роботи, а будівельні роботи - протягом трьох днів. Термін оплати послуг міжміського і міжнародного телефонного зв'язку встановлюється виконавцем, проте він не може бути менше 10 днів з моменту виставляння рахунку.

ТЕМА 10. Державні та суспільні організації по захисту прав споживачів.

1.Захист прав споживачів на державному рівні.

2.Правовий статус та статус державної служби контролю у сфері захисту прав споживачів.

3.Повноваження органів по захисту прав споживачів при місцевій адміністрації.

4.Суспільний захист прав споживачів. Повноваження суспільних організацій споживачів.

1. Захист прав споживачів на державному рівні

Права споживача захищаються державними органами, які контролюють безпеку товарів (робіт, послуг), дотримання законодавства про

115

захист прав споживачів і мають права по припиненню порушень прав споживачів і залученню правопорушників до відповідальності.

Державний захист прав споживачів полягає в тому, що держава забезпечує громадянам захист їх інтересів як споживачів, надає можливість вільного вибору продукції, набуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання іншими законними способами продукції в обсягах, що забезпечують рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєздатності.

Державний контроль і нагляд у області захисту прав споживачів передбачають:

1)проведення заходів, пов'язаних з контролем, – перевірку дотримання виробниками (виконавцями, продавцями, уповноваженими організаціями або уповноваженими індивідуальними підприємцями, імпортерами) обов'язкових вимог законів і інших нормативних правових актів України, що регулюють відносини у області захисту прав споживачів, а також обов'язкових вимог до товарів (робіт, послуг);

2)видачу в межах повноважень, передбачених законодавством України, розпоряджень виробникам (виконавцям, продавцям, уповноваженим організаціям або уповноваженим індивідуальним підприємцям, імпортерам) про припинення порушень прав споживачів, про необхідність дотримання обов'язкових вимог до товарів (робіт, послуг);

3)у встановленому законодавством України порядку вживання заходів щодо припинення виробництва і реалізації товарів (виконання робіт, надання послуг), які не відповідають обов'язковим вимогам (зокрема з минулим терміном придатності), і товарів, на які повинен бути встановлений, але не встановлений термін придатності;

4)направлення до органу, що здійснює ліцензування відповідного виду діяльності, матеріалів про порушення прав споживачів для розгляду питань про припинення дії або про анулювання відповідної ліцензії;

5)направлення до органів прокуратури, інших правоохоронних органів матеріалів для вирішення питань про збудження кримінальних справ за ознаками злочинів порушення прав споживачів;

Державний орган виконавчої влади, що здійснює функції щодо розробки державної політики у області захисту прав споживачів, дає роз'яснення з питань застосування законів і інших нормативних правових актів України, що регулюють відносини у області захисту прав споживачів, а також затверджує положення про порядок розгляду справ про порушення законів і інших нормативних правових актів, регулюючих відносини у області захисту прав споживачів.

2.Правовий статус та статус державної служби контролю у сфері

захисту прав споживачів

116

Антимонопольний комітет України і його територіальні органи в межах своєї компетенції розглядають справи про порушення продавцями (виробниками, виконавцями) законодавства про захист прав споживачів.

Для розгляду справ про порушення законодавства про захист прав споживачів в Антимонопольному Комітеті утворюється спеціальна комісія.

В ході підготовки, розгляди позовів про порушення законодавства про захист прав споживачів, а також виконання рішень і розпоряджень Антимонопольного Комітету України і його територіальні управління мають право:

1)запрошувати у заявника, а також у продавця (виробника, виконавця) необхідні матеріали і документи для ознайомлення, зняття копій і залучення їх до матеріалів справи;

2)проводити співбесіди із заявником, а також з представником продавця (виробника, виконавця), відносно якого збуджено справу;

3)запрошувати письмові пояснення по суті справи від продавців

(виробників, виконавців), а також їх посадовців;

4)залучати до участі в справі зацікавлених осіб;

5)залучати до участі в розгляді справи експертів і фахівців;

6)проводити перевірки продавців (виробників, виконавців) про дотримання ними законодавства про захист прав споживачів (далі по тексту - перевірки).

Підставою для порушення справи про порушення законодавства про захист прав споживачів можуть бути заяви (інші матеріали) суспільних об'єднань споживачів, їх асоціацій (союзів), державних органів виконавчої влади, органів виконавчої влади суб'єктів України, органів місцевого самоврядування, споживачів, депутатів, представлення прокурора, а також акти перевірок продавців (виробників, виконавців).

Справи про порушення законодавства про захист прав споживачів розглядаються в місячний термін з моменту винесення визначення про порушення справи про порушення законодавства про захист прав споживачів.

Про час і місце розгляду справи сповіщаються продавець (виробник, виконавець), відносно якого порушено справу, інші особи, які притягуються до участі в справі (далі - зацікавлені особи).

Справи про порушення законодавства про захист прав споживачів розглядаються у присутності представників організації або у присутності індивідуального підприємця або його представника (далі - представник продавця (виготівника, виконавця)), що допустили порушення прав споживачів, а також з участю зацікавлених осіб.

У якості зацікавлених осіб до участі в справі можуть бути залучені юридичні і фізичні особи, свідчення яких може вплинути рішення комісії.

Комісія на засіданні з'ясовує наступні питання:

1)про віднесення до її компетенції даної справи;

2)про наявність фактів, що свідчать про порушення прав споживачів;

117

3) про вживання всіх можливих заходів для усунення порушень прав споживача продавцем (виготівником, виконавцем) в добровільному порядку.

При недостатності або відсутності відомостей, що дозволяють дійти висновку про наявність або відсутність порушення прав споживачів, ці відомості можуть зажадатися у заявника, а також у продавця (виготівника, виконавця).

Для роз'яснення виникаючих при розгляді справи питань, що вимагають спеціальних пізнань, комісія має право привертати до участі в розгляді справи експертів і фахівців.

Розгляд справи на засіданні комісії ведеться головою так, щоб забезпечити якнайповніший і всесторонній аналіз і оцінку обставин справи.

Розгляд справи завершується винесенням рішення, щодо:

1)видачі розпорядження;

2)припинення справи у зв'язку з відсутністю події і складу порушення, усунення порушення до видачі розпорядження, неможливістю застосування заходів дії у зв'язку з ліквідацією організації, що допустила порушення.

У рішенні можуть бути дані рекомендації:

1)про пред'явлення позову до суду на користь невизначеного круга споживачів, зокрема про ліквідацію продавця (виробника, виконавця) або про припинення його діяльності;

2)про вирішення питання щодо припинення дії даної ліцензії або про її дострокове анулювання;

3)про порушення кримінальних справ за ознаками злочинів, пов'язаних

зпорушенням передбачених законом прав споживачів;

4)про здійснення контроль за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг).

3.Повноваження органів по захисту прав споживачів при місцевій

адміністрації

Закон України «Про захист прав споживачів» передбачає створення органів по захисту прав споживачів при місцевій адміністрації. Так, Закон говорить, що в цілях захисту прав споживачів органи місцевого самоврядування мають право:

1)розглядати скарги споживачів, консультувати їх з питань захисту прав споживачів;

2)звертатися до судів в захист прав споживачів (невизначеного круга споживачів).

При виявленні за скаргою споживача товарів (робіт, послуг) неналежної якості, а також небезпечних для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього середовища негайно сповіщати про це центральні органи виконавчої влади, здійснюючі контроль за якістю і безпекою товарів (робіт, послуг).

118

Місцева адміністрація - це орган управління в районі, місті, селищі, селі. Органи по захисту прав споживачів створюються при органах управління всіх названих адміністративно-територіальних утворень.

Підрозділ по захисту прав споживачів очолює керівник, який призначається і звільняється з посади главою органу місцевого самоврядування.

Робота структурного підрозділу по захисту прав споживачів здійснюється відповідно до поточних і перспективних планів, що включають перелік заходів з вказівкою термінів їх виконання і відповідальних виконавців. При складанні планів роботи необхідно враховувати заходи органу місцевого самоврядування в цілому, соціально-економічні програми, а також регіональні програми по захисту прав споживачів. План затверджується главою органу місцевого самоврядування.

Підрозділи по захисту прав споживачів звітують про виконану роботу перед главами органів місцевого самоврядування. Необхідно також практикувати звіти на підприємствах і в організаціях, перед жителями муніципальних утворень, регулярно освітлювати свою діяльність по захисту прав споживачів в засобах масової інформації. Зразковий план роботи і зразкова номенклатура справ відділу приведені в додатку.

У роботі по захисту прав споживачів органи місцевого самоврядування взаємодіють з територіальними структурами державних органів виконавчої влади, в чию компетенцію входять питання захисту прав споживачів, органами виконавчої влади України, суспільними об'єднаннями споживачів.

Вказана взаємодія може здійснюватися у формах участі представників органів місцевого самоврядування:

1)у роботі координаційних рад із захисту прав споживачів;

2)у розробці регіональних програм по захисту прав споживачів;

3)у сумісних перевірках господарюючих суб'єктів по дотриманню законодавства про захист прав споживачів;

4)у різних заходах щодо питань захисту прав споживачів і ін. Органи місцевого самоврядування здійснюють діяльність по захисту

прав споживачів по наступних напрямах:

1)координують діяльність структурних підрозділів місцевої адміністрації із питань, що зачіпають законні інтереси і права споживачів;

2)взаємодіють з органами державної виконавчої влади і контрольнонаглядовими органами з питань захисту прав споживачів;

3)готують проекти нормативних правових актів органів місцевого самоврядування з питань захисту прав споживачів;

4)вносять керівництву органу місцевого самоврядування пропозиції по вдосконаленню захисту прав споживачів;

5)готують пропозиції про розробку і зміст програм по захисту прав споживачів;

6)надають допомоги уполномоченним селищних і сільських адміністрацій в роботі по захисту прав споживачів;

119

7)співробітничають з суспільними об'єднаннями споживачів, сприяють розвитку суспільного споживацького руху.

Працівники підрозділів по захисту прав споживачів, розглядаючи заяви споживачів, при необхідності проводять перевірки господарюючих суб'єктів.

Уразі підтвердження порушень відповідно до встановлених повноважень вживають наступні заходи по їх усуненню:

1)роз'яснюють споживачам їх права, допомагають в складанні претензій до господарюючих суб'єктів по виявлених фактах порушень законодавства про захист прав споживачів;

2)проводять роботу з господарюючими суб'єктами в цілях усунення порушень в добровільному порядку, роз'яснюють їх обов'язки і встановлені Законом України «Про захист прав споживачів» результату недотримання норм;

3)за фактами виявлення товарів (робіт, послуг) неналежної якості, а також небезпечних для життя, здоров'я, майна споживачів і навколишнього середовища складають акти про виявлені порушення і негайно сповіщають про це федеральні органи виконавчої влади, здійснюючі контроль за якістю і безпекою продукції і послуг;

4)допомагають споживачам складати позовні заяви в суд або самостійно пред'являють позови в захист прав конкретного споживача або про визнання дій продавця (виробника, виконавця) протиправними відносно невизначеного круга споживачів і припиненні цих дій;

5)звертаються за консультаціями до територіальних антимонопольних органів або передають їм на розгляд матеріали по конкретних порушеннях законодавства про захист прав споживачів;

6)звертаються за роз'ясненням до Антимонопольного комітету, дає офіційні роз'яснення з питань застосування законів і інших правових актів України, регулюючих відносини у області захисту прав споживачів.

Робота з суспільними організаціями. Органи місцевого самоврядування при здійсненні захисту прав споживачів взаємодіють з суспільними об'єднаннями споживачів:

1)надають суспільним об'єднанням споживачів допомоги в період їх становлення і в подальшій роботі;

2)консультують і інформують їх з питань захисту прав споживачів;

3)вживають організаційні заходи, направлені на створення умов для розвитку суспільного руху споживачів, в частині виділення необхідних приміщень, устаткування, засобів телефонного зв'язку, встановлення пільгових ставок оренди займаних ними приміщень і тарифів на послуги телефонного зв'язку;

4)подають фінансову підтримку суспільним об'єднанням споживачів в реалізації конкретних програм і проектів з питань захисту прав споживачів на користь жителів муніципальної освіти.

4.Суспільний захист прав споживачів. Повноваження суспільних

організацій споживачів

120