6. Припинення діяльності оптових продовольчих ринків. Діяльність оптового продовольчого ринку може бути тимчасово припинена за наявності таких порушень:
—відсутності оформлених у належному порядку документів на користування земельною ділянкою;
порушення санітарного й ветеринарного законодавства при організації та експлуатації ринку (торговельного об'єкта на ринку);
порушення природоохоронного законодавства при організації й експлуатації ринку, екологічних вимог;
недотримання вимог пожежної безпеки.
При виявленні зазначених порушень діяльність ринку (торговельного об'єкта на ринку) тимчасово припиняється Головним державним санітарним лікарем (його заступником), посадовими особами органів управління та підрозділів Державної протипожежної служби, Головним державним інспектором ветеринарної медицини, Головним державним інспектором з охорони навколишнього середовища, посадовими особами органів архітектури та містобудування, іншими посадовими особами в межах їхньої компетенції, встановленої законодавством (Закон України "Про якість та безпеку продуктів і продовольчої сировини" від 23.12.1997 р. № 771/97ВР, Закон України "Про захист прав споживачів", Ветеринарно-санітарні правила для ринків, Правила пожежної безпеки на ринках України).
Функціонування ринку (торговельного об'єкта на ринку) поновлюється після повного усунення допущених порушень на підставі дозволу посадової особи, яка ухвалила рішення про призупинення його діяльності.
Діяльність ринку припиняється:
при закінченні терміну оренди земельної ділянки;
при достроковому розірванні договору оренди земельної ділянки у встановленому законодавством України порядку з ініціативи однієї зі сторін;
у випадку вилучення земельної ділянки, виділеної під розміщення ринку, для державних потреб у порядку, встановленому законодавством і нормативними правовими актами органів місцевого самоврядування (Земельний кодекс України);
за рішенням власника оптового продовольчого ринку.
Запитання для самоконтролю
Чим обумовлена необхідність формування ОПР в Україні?
Які основні завдання і функції ОПР?
За якими основними ознаками класифікуються ОПР?
Якими нормативними актами регулюється діяльність ОПР?
Які основні розділи повинні містити Правила торгівлі на оптовому продовольчому ринку?
У випадках припиняється діяльність ОПР?
Які основні права і обов'язки адміністрації ОПР, продавців і покупців?
У чому полягає мета акредитації продавців на ОПР?
Як здійснюються торги на ОПР?
Тема 2.2. Поняття про електронну комерцію План
Поняття електронної комерції. Основні напрями та категорії електронної комерції.
Особливості електронної комерції.
Переваги і вади електронної роздрібної торгівлі
Класифікація систем і форм електронної комерції.
Правові акти та норми електронної комерції.
Роль електронної комерції у сучасному бізнесі.
Література:
1. Апопій В.В., „Комерційна діяльність” К. Знання 2008р. ст. 397-400.
Ключові
терміни
Е
лектронна
комерція (e-commerce)
- здійснення будь-яких форм ділових угод
за допомогою інформаційних мереж.
Електронний бізнес (e-business) — будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків компанії з метою створення прибутку.
В2С (business-to-consumer) — передбачає надання компаніями товарів та послуг кінцевим споживачам, яскравий приклад реалізації цього напряму — електронні магазини в мережі Інтернет;
В2В (business-to-business) — продаж товарів та послуг через Інтернет між компаніями — прикладом є різноманітні товарні біржі, торгові майданчики в Інтернет.
С2С (consumer-to-consumer) — можливість здійснення угод через Інтернет між фізичними особами — прикладом є електронні аукціони типу www.ebay.com.
С2В (consumer-to-business) — надання послуг фізичними особами бізнесовим структурам.
G2C (government-to-consumer) — надання урядовими установами послуг кінцевим споживачам через Інтернет. Особливістю даного напряму електронної комерції є те, що оплату послуг урядових установ ми здійснюємо наперед (сплачуючи податки). Даний напрям електронної комерції на сьогоднішній день найменш розвинутий, однак має досить високий потенціал, особливо в соціальній та податковій сфері. Серед послуг, що можуть надаватися державою громадянам через Інтернет, можна назвати: заповнення податкових декларацій та збір податків; реєстрація транспорту; оплата квитанцій за комунальні послуги та штрафів; надання інформації з питань законодавства і права (правові бази даних) та ін.
C
2G
(consumer-to-government)
— напрям, що передбачає надання
громадянами послуг державі. Як приклади
можна навести: електронні голосування;
опитування громадської думки та ін.
G2G (government-to-government) — автоматизація відносин і документообігу між державними відомствами та між відомствами різних держав.
В2G (business-to-government) — надання комерційними компаніями товарів та послуг державним установам. Даний напрямок проявляється останнім часом у використанні урядами розвинутих країн Інтернет для проведення закупівель — від публікації оголошень до опублікування результатів угод. Реалізація даного напряму може здійснюватися за допомогою B2G-торговельних майданчиків, на яких проводяться тендери чи аукціони.
G2В (government-to-business) — цей напрямок передбачає надання послуг державними органами бізнес-організаціям і включає: автоматизацію розрахунків за податками, сертифікацію, надання інформації з питань законодавства і права та ін.
Віртуальність — брак особистого контакту між фізичними особами—суб'єктами процесу купівлі-продажу, тобто електронна роздрібна торгівля здійснюється в режимі on-line. Реально ж роздрібна торгівля здійснюється в режимі off-line, де безпосередній фізичний контакт обов'язковий.
Інтерактивність — адекватне інформаційне забезпечення покупця (споживача) його запиту у вигляді інтерфейсу, тобто німого діалогу.
Глобальність —брак часових, просторових, адміністративних, соціально- демографічних, асортиментно-товарних меж.
Динамічність — спроможність on-line торгівлі до моментальних змін і адаптації до нових умов.
Ефективність — спроможність забезпечити прибуток, інші економічні вигоди, а також соціальний ефект.
Інтернет-магазин — це спеціалізований Web-сайт, який забезпечує повний цикл купівлі-пролажу товарів через Інтернет в інтерактивному режимі з використанням електронного каталогу.
Інтернет-аукціону – це процес роздрібної купівлі-продажу на базі сучасних інформаційних технологій у публічній атмосфері з установленням кінцевої ціни на конкурентних засадах. Аукціонні торги проводяться за допомогою спеціального програмного забезпечення, що встановлюється на сайті організатора аукціону, тобто аукціонної фірми.
1.Поняття
електронної комерції. Основні напрями
та категорії електронної комерції
Останнім часом електронні технології, Інтернет-комунікації суттєво розширили сфери використання електронних засобів і поклали початок розвитку принципово нового напрямку — електронного бізнесу, який у західних країнах називають «економікою XXI сторіччя».
Найбільш прогресивною складовою електронного бізнесу є електронна торгівля (е-сош). Її масштаби зростають неймовірними темпами. За даними різних моніторингових компаній обсяги електронної комерції зросли у світі з 120—150 млрд дол. США в 1997 році до 1 трлн в 2002 році. За їх прогнозами у 2005 році обіг Інтернет- торгівлі досягне понад 4 трлн дол. США, тобто 25 % обігу світової торгівлі.
Високі темпи і вражаючі масштаби розвитку електронної комерції у світі зумовлені сукупністю чинників економічного, соціального, електронно-технологічного, організаційно-правового характеру. Відокремимо три найсуттєвіші:
Перший - лібералізація економічної діяльності і глобалізація економіки. Дія цих чинників виявляється у вільному переміщенні капіталу, товарів, послуг, технологій як усередині окремих країн, так і в міжнародному масштабі.
Другий — мультифункціональність Інтернету. Постійне оновлення ресурсів, інструментаріїв, комп'ютерних технологій в Інтернеті зумовлює перспективність і надає універсальний характер цій мережі, суттєво розширює всі сфери бізнесу — у тому числі і комерційного. Переваги Інтернету полягають у тому, що він надійно забезпечує не лише окремі комерційні операції, а всі стадії комерційного процесу.
Третій - доступність і ефективність електронної торгівлі. Електронна торгівля доступна для широкого кола суб'єктів ринку в організаційно-технічному та фінансово-економічному плані. Крім того, цей вид торгівлі відрізняється високою ефективністю і окупністю витрат.
Під електронною комерцією (e-commerce) на сьогоднішній день розуміють здійснення будь-яких форм ділових угод за допомогою інформаційних мереж.
При цьому можуть бути забезпечені:
он-лайнове надання інформації про товари та послуги;
он-лайнове оформлення замовлення і видача рахунка;
он-лайнова оплата й обробка трансакцій.
Слід розрізняти поняття «електронна комерція» та «електронний бізнес».
Так, електронний бізнес (e-business) — будь-яка ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв’язків компанії з метою створення прибутку.
Таким чином, «електронна комерція» відповідає процесам здійснення продажів, а «електронний бізнес» — бізнесу взагалі.
Виділяють 4 основні групи суб’єктів електронної комерції:
Споживачі (С-consumer) — фізичні особи.
Бізнесові організації (В-business).
Державні органи (G-government, деколи A-administration).
Фінансові установи, що забезпечують розрахунки між іншими суб’єктами електронної комерції.
Відповідно до того, як здійснюється взаємодія суб’єктів, виділяють різні напрями електронної комерції (рис. 1.1):
В2С (business-to-consumer) — передбачає надання компаніями товарів та послуг кінцевим споживачам, яскравий приклад реалізації цього напряму — електронні магазини в мережі Інтернет;
В2В (business-to-business) — продаж товарів та послуг через Інтернет між компаніями — прикладом є різноманітні товарні біржі, торгові майданчики в Інтернет.
С2С (consumer-to-consumer) — можливість здійснення угод через Інтернет між фізичними особами — прикладом є електронні аукціони типу www.ebay.com.
С2В (consumer-to-business) — надання послуг фізичними особами бізнесовим структурам.
G2C (government-to-consumer) — надання урядовими установами послуг кінцевим споживачам через Інтернет. Особливістю даного напряму електронної комерції є те, що оплату послуг урядових установ ми здійснюємо наперед (сплачуючи податки). Даний напрям електронної комерції на сьогоднішній день найменш розвинутий, однак має досить високий потенціал, особливо в соціальній та податковій сфері. Серед послуг, що можуть надаватися державою громадянам через Інтернет, можна назвати: заповнення податкових декларацій та збір податків; реєстрація транспорту; оплата квитанцій за комунальні послуги та штрафів; надання інформації з питань законодавства і права (правові бази даних) та ін.
C2G (consumer-to-government) — напрям, що передбачає надання громадянами послуг державі. Як приклади можна навести: електронні голосування; опитування громадської думки та ін.
G2G (government-to-government) — автоматизація відносин і документообігу між державними відомствами та між відомствами різних держав.
В2G (business-to-government) — надання комерційними компаніями товарів та послуг державним установам. Даний напрямок проявляється останнім часом у використанні урядами розвинутих країн Інтернет для проведення закупівель — від публікації оголошень до опублікування результатів угод. Реалізація даного напряму може здійснюватися за допомогою B2G-торговельних майданчиків, на яких проводяться тендери чи аукціони.
G2В (government-to-business) — цей напрямок передбачає надання послуг державними органами бізнес-організаціям і включає: автоматизацію розрахунків за податками, сертифікацію, надання інформації з питань законодавства і права та ін.
Електронна торгівля як поняття має багато авторських та кілька офіційних визначень. Якщо узагальнити офіційні визначення (європейської комісії, організації економічної кооперації та розвитку, світової організації торгівлі СОТ), то сутність електронної торгівлі полягає в організації процесу товарно-грошового обміну у формі купівлі-продажу на базі електронних технологій. Більш широко трактується це поняття Комісією ООН з міжнародного торгового права (UNCITRAL): електронна торгівля — це організація і технологія купівлі-продажу товарів, послуг електронним способом з використанням телекомунікаційних мереж та електронних фінансово-економічних інструментів.
Отже, обидва визначення містять купівлю-продаж, що здійснюється електронними засобами, причому у віртуальному режимі.
Електронна торгівля, на відміну від електронної комерції, охоплює не весь процес товарно-грошового обміну, а тільки ту його частину, яка безпосередньо пов'язана з купівлею-продажем. Таке твердження належить до електронної роздрібної торгівлі. Що стосується електронної оптової торгівлі, то діапазон функцій тут значно ширше. Але в цілому електронна комерція поняття складніше, ніж електронна торгівля. Остання є частиною електронної комерції.
Будучи динамічною моделлю ведення бізнесу, електронна роздрібна торгівля розвивається не тільки швидкими темпами, але й широкомасштабно охоплює дедалі більше нових операцій та процесів:
установлення контакту (не фізичного) між «покупцем» і «продавцем»;
обмін комерційною інформацією;
повний цикл інформаційного супроводу покупця;
пошук, демонстрація, вибір, консультація, конкурентоспроможність товару;
продаж товарів, у тому числі електронних продуктів, надання послуг;
взаєморозрахунки (у тому числі з використанням електронного переказу грошей, кредитних карток, електронних грошей);
управління процесом доставки товарів безпосередньо покупцю або за вказаною ним адресою;
післяпродажне обслуговування!