3. Класифікація оптових продовольчих ринків.

З метою забезпечення швидкого товаропросування від виробників до споживачів та повнішого забезпечення потреб населення у продовольстві створюються ОПР різних видів. Класифікація їх за основними ознаками

наведена на рис.1

За територіальною ознакою ОПР поділяються на: міжрегіональні, регіональні та місцеві.

Оптові продовольчі ринки міжрегіонального рівня реалізують товари споживачам по всій території держави. їх головне завдання — створити необхідну систему каналів переміщення сільгосптоварів та продовольства для обслуговування товаровиробників та оптових покупців товарів.

Оптові продовольчі ринки регіонального рівня, як правило, завершують процес оптової реалізації товарів. Вони здійснюють закупівлю товарів у підприємств міжрегіонального рівня чи безпосередньо у товаровиробників ідоводять їх до оптових і роздрібних покупців у зоні своєї діяльності.

Головне завдання місцевих ОПР — забезпечення товарами роздрібних торговельних підприємств у зоні обслуговування.

За функціональною спрямованістю виділяють торгово-закупівельні та торгові ОПР.

Торгово-закупівельні ОПР міжрегіонального та регіонального рівнів розміщуються у місцях масового виробництва, заготівель і первинної переробки (сортування) продукції сільськогосподарської продукції; їх основним призначенням є акумулювання ресурсів для відправлення в інші регіони ринкам нижчих рівнів.

Торгові ОПР створюються у місцях концентрації споживачів (міста, райони). їх головне завдання полягає в тому, щоби забезпечити ритмічне постачання сільськогосподарською продукцією роздрібної торговельної мережі. Це найбільш поширений вид ОПР.

За організаційно-правовою формою виділяють унітарні, корпоративні та спільні підприємства.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який забезпечує необхідне для того майно; формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї); затверджує статут; розподіляє доходи; безпосередньо або через керівника, який ним призначається, керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму; вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Корпоративне підприємство утворюється, як правило, двома або декількома засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об'єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у т. ч. через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Спільне підприємство утворюється шляхом поєднання майна різних форм власності (у т. ч. з іноземними інвестиціями). При створенні спільного підприємства паї участі в ньому визначаються самими партнерами. Підприємства з іноземними інвестиціями створюються і діють, як правило, у формі акціонерних та інших господарських товариств.

Вибір організаційно-правової форми ОПР відбувається в межах законодавства щодо форм господарювання. Найбільш доцільною організаційноправовою формою є відкриті акціонерні товариства, акціонерами яких можуть бути виробничі, переробні, заготівельні, торговельні, сервісні, інші юридичні та фізичні особи. Для формування статутного фонду можуть бути залучені кошти державного та місцевих бюджетів, приватних, у т. ч. іноземних інвесторів, господарських товариств.

Спеціалізація, або товарний профіль, ОПР залежить від основного асортименту продукції, що реалізується. За цією ознакою всі ринки можна розподілити на універсальні та спеціалізовані. Більшість ОПР місцевого і регіонального рівня належить до універсальних, що торгують переважно сільськогосподарською продукцією та продовольством. Серед крупних ОПР міжрегіонального рівня трапляються і спеціалізовані ринки з торгівлі плодоовочевою продукцією, картоплею, м'ясною продукцією, морепродуктами. На рівень організації ринкового торгу значно впливає тип улаштування (конструкція) ринкових споруд. Ця ознака дозволяє поділяти ринки на: накриті, відкриті й комбіновані. До накритих належать побудовані за типовим або індивідуальним проектом будинки ринків різної поверховості. Відкритий ринок — це належним чином обладнана відкрита площа або майданчик, на яких ринкова торгівля здійснюється з автомобілів, павільйонів чи дрібно-роздрібної мережі. У загальній чисельності ринків найбільшу питому вагу становлять комбіновані, в яких поєднуються різні типи ринків: накрита частина з відкритим майданчиком.