
- •1 Загальні питання конструювання деталей машин 5
- •1 Загальні питання конструювання деталей машин
- •1.1 Критеріальні вимоги до деталей машин
- •1.2 Матеріали для виготовлення деталей машин
- •1.3 Технічні умови на виготовлення деталей машин
- •1.4 Основи попередньо проектних та перевірочних розрахунків деталей машин
- •1.5 Перспективи використання сапр для конструювання деталей сучасних технічних засобів
- •2 З’єднання деталей машин
- •2.1 Роз’ємні з’єднання Різьбові з’єднання
- •Шпонкові з’єднання
- •Шліцьові з’єднання
- •Профільні з’єднання
- •Штифтові з’єднання
- •2.2 Нероз’ємні з’єднання Зварні з’єднання
- •Заклепкові з’єднання
- •З’єднання з натягом
- •Паяні з’єднання
- •Клейові з’єднання
- •3 Механічні передачі
- •3.1 Загальні відомості
- •Основні і похідні параметри механічних передач
- •3.2 Зубчасті передачі Переваги і недоліки
- •Точність виготовлення та її вплив на якість передачі
- •Загальні підходи до проектування зубчастих передач
- •Критерії розрахунку закритих і відкритих передач
- •Проектування прямозубих циліндричних передач
- •Розрахункове навантаження
- •Сили в зачепленні
- •Вибір модуля і числа зубців.
- •Перевірочний розрахунок міцності зубів за напруженнями згину
- •Особливості розрахунку косозубих циліндричних передач Геометричні параметри
- •Багатопарність і плавність зачеплення
- •Сили в зачепленні
- •Передачі з зачепленням Новикова
- •Конічні передачі Загальні відомості та характеристики
- •Геометричні параметри
- •Сили в зачепленні прямозубої конічної передачі
- •Приведення прямозубого конічного колеса до еквівалентного прямозубого циліндричного колеса
- •Конічні передачі з непрямими зубцями:
- •Сили в зачепленні
- •Розрахунок на міцність
- •Виготовлення конічних коліс
- •Черв’ячні передачі
- •Переваги і недоліки
- •Геометричні параметри та виготовлення черв’ячних передач
- •Передачі зі зміщенням
- •Точність виготовлення
- •Кінематичні параметри черв’ячної передачі
- •Ккд черв’ячної передачі
- •Сили в зачепленні
- •Тепловий розрахунок черв’ячної передачі, охолодження, змащування
- •3.3 Механізми з гнучкими ланками Область застосування
- •Види передач
- •Основи розрахунку пасових передач
- •Напруження в пасі
- •Довговічність паса
- •Ковзання у пасовій передачі
- •Клинопасова передача
- •Ланцюгові передачі
- •Матеріали
- •Кінематика та динаміка ланцюгових передач
- •Сили в зачепленні
- •Критерії працездатності ланцюгової передачі
- •4 Вали та осі
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Проектний розрахунок валів
- •4.3 Перевірочний розрахунок валів
- •5 Підшипники
- •5.1 Призначення і класифікація
- •5.2 Підшипники ковзання Загальні відомості
- •Умови роботи і види руйнування підшипників ковзання
- •Тертя і змащення підшипників ковзання
- •5.3 Підшипники кочення Загальні відомості
- •Основні причини втрати працездатності підшипників кочення:
- •Розрахунок підшипників кочення
- •Особливості розрахунку радіально-упорних підшипників
- •Література
Напруження в пасі
Найбільші напруження створюються у ведучій гілці:
, (3.58)
де 1 – напруження від натягу ведучої гілки,
, (3.59)
де t – корисне напруження,
;
0 – напруження від попереднього натягу,0 = 1,2..1,8МПа, для клинопасових0 ≤ 1,5МПа;
v – напруження від відцентрової сили
; (3.60)
u – напруження згину (у частині паса, яка обгинає шків),
, (3.61)
де – відносне подовження;
Е – модуль пружності;
–товщина паса.
Сумарне максимальне напруження у ведучій гілці в місці набігання паса на шків
. (3.62)
Епюра напружень по довжині паса зображена на рисунку 3.18.
Допустиме
напруження
, (3.63)
де а = 2,0..3,0МПа;
= 9...17 МПа.
Довговічність паса
Тягова спроможність передачі характеризується значенням максимально допустимої колової сили Ft чи корисного напруженняt . Допустиме за умови відсутності буксування напруженняt збільшується зі збільшенням напруження попереднього натягу0 , однак на практиці це призводить до зниження довговічності паса.
Вплив напруження від відцентрових сил vдля найбільш розповсюджених на практиці середньошвидкісних (V< 20м/с) та тихохідних (V< 10м/с) передач незначний.
Збільшення ине сприяє підвищенню тягової спроможністі
передачі, більш того, и,
періодично змінюється, що є головною
причиною руйнування пасів від втоми.
Тому на практиці обмежуються мінімально
допустимими значеннями відношення.
Довговічність паса залежить також від характеру та частоти циклу зміни напружень.
Частота циклу напружень дорівнює частоті пробігів паса
, (3.64)
де V – колова швидкість;
l – довжина паса.
Чим більше U, тим менша довговічність, тому введені обмеження:
– для плоских пасів ;
– для клинових .
Зниження довговічності при збільшенні частоти пробігів пов’язане не тільки з втомою, але й з термостійкістю паса. У результаті гістерезисних втрат при деформації пас нагрівається тим більше, чим більша частота пробігів. Перегрів паса призводить до зниження міцності.
Практика експлуатації установлює, що при дотриманні рекомендацій по вибору основних параметрів передачі середня довговічність пасів становить 2000...3000 годин.
Ковзання у пасовій передачі
Дослідження М.Є. Жуковського показали, що у пасових передачах два види ковзання:
пружне ковзання (при будь-якому навантаженні);
буксування ( при перевантаженні).
Якщо
до кінців паса на загальмованому шківі
підвісити рівні вагиG (рисунок
3.19), то під дією них між шківом та пасом
виникне деякий тиск та відповідні йому
сили тертя. Якщо до однієї з гілок додати
вагуG1 ,більшу за сили тертя,
то рівновага порушиться і пас зісковзне
зі шківа. ЯкщоG1менше за сили
тертя – рівновага збережеться. Однак
при будь-якій малій вазіG1 гілка,
на яку додана ця вага, отримає деяке
додаткове подовження. Значення відносного
подовження, постійне для вільної гілки,
буде поступово зменшуватись по дузі
обхвату та стане дорівнювати нулю в
деякій точціС. Положення точкиС
визначається з умови рівності ваги
G1та сумарної сили тертя, яка
прикладена до паса по дузіАС.
Додаткове пружне подовження паса
супроводжується його ковзанням по шківу
–пружнім ковзанням. ДугаАС –
дуга пружного ковзання. ДугаВС –
дуга спокою.
.
Чим більше G1, тим більше АС і менш ВС. При збільшенні G1 до значення, яке дорівнює запасу сил тертя, дуга ВС дорівнюватимн нулю, а дуга пружного ковзання розповсюдиться на весь кут обхвату – рівновага порушиться (буксування).
На працюючій пасовій передачі роль ваги G виконує сила натягу веденої гілки F2 , а роль додаткової ваги G1 – колова сила Ft. Різниця натягу веденої та ведучої гілок, яке утворюється навантаженням, викликає пружне ковзання. При цьому дуги пружного ковзання розташовуються з боку гілок, що збігають.
При проходженні ведучою гілкою ділянка збільшиться на +, а веденою зменшиться на - (рисунок 3.20). Визначаючи колові швидкості шківів по сумісному переміщенню з пасом на ділянках дуг спокою, отримаємо:
– для ведучого шківа ;
– для
веденого шківа ,
тобто
.
Зі
збільшенням навантаження збільшується,
збільшується різниця швидкостей, тобто
передаточне відношення змінюється.
Пружне ковзання є причиною мінливості передаточного відношення та збільшує витрати на тертя.