Ккд черв’ячної передачі

ККД зачеплення при ведучому черв’яку

, (3.44)

де  – кут тертя;

– коефіцієнт тертя.

ККД підвищується у разі збільшення числа заходів черв’яка.

Зі збільшенням швидкості ковзання знижуєтьсяf. Крім того, значення коефіцієнта тертя залежить від шорсткості поверхні тертя, а також якості мастила.

Сили в зачепленні

Сили в зачепленні черв’ячної передачі показані на рисунку 3.15.

Колова сила черв’яка. (3.45)

Колова сила колеса . (3.46)

Радіальна сила . (3.47)

Нормальна сила . (3.48)

Розрахунок на міцність черв’ячної передачі наведено в роботі [6].

Тепловий розрахунок черв’ячної передачі, охолодження, змащування

Механічна енергія, загублена у передачі, перетворюється на теплову та нагріває передачу. Якщо відвід теплоти недостатній, передача перегрівається та виходить з ладу.

Кількість теплоти, що виділяється у передачі за секунду (теплова потужність),

, (3.49)

де P₁– потужність на вхідному валу,Вт;

 – ККД передачі.

Кількість теплоти, що віддається навколишньому повітрю через стінки корпусу за секунду (потужність тепловіддачі),

, (3.50)

де А – площа поверхні охолодження, м² ( тільки та частина поверхні корпусу редуктора, яка з середини омивається мастилом чи його бризками, а зовні – вільно циркулюючим повітрям, якщо корпус має ребра охолодження, враховують тільки 50% площі їх поверхні);

t₁ – внутрішня температура редуктора чи мастила, ⁰С (допустиме значення залежить від сорту мастила, його здатності зберігати мастильні властивості при підвищенні температури);

t₀ – температура навколишнього середовища, ⁰С;

К – коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м²С) (К8..10 – без вентиляції, К14..17– з інтенсивною вентиляцією).

Умова достатнього природного охолодження

Ф ≤Ф₁. (3.51)

Способи штучного охолодження:

1. Обдув корпусу за допомогою вентилятора (К збільшується до 20...28 Вт/(м²⁰С), поверхня, яка обдувається, забезпечується ребрами).

2. Устаткування в корпусі водяних порожнин чи змійовиків з проточною водою ( К збільшується до 90...200 Вт/(м²⁰С) при швидкості води до 1 м/с).

3. Застосування циркуляційних систем змащування зі спеціальними холодильниками.

У перших двох випадках, а також при природному охолодженні змащування здійснюється шляхом часткового занурення одного з коліс або черв’яка у мастильну ванну. Для запобігання великих втрат на розбризкування та змішування мастила, а також щоб мастило не спінювалось, глибина занурення коліс не повинна перевищувати висоти зубця для швидкохідних коліс або витка черв’яка на 1/3 радіуса для тихохідних коліс. Кількість мастила у ванні, що рекомендується 0,35...0,7 л на 1 кВт потужності, що передається.

3.3 Механізми з гнучкими ланками Область застосування

Для передачі руху між порівняно далеко розташованими одна від одної ланками застосовують механізми, у яких зусилля від ведучої ланки до веденої передається гнучкими ланками.Передачі з гнучкими ланками застосовуються в якості силових у машинах загального і спеціального машинобудування (для потужностей до 50 кВт, передаточних чисел до 10, при колових швидкостях до 30 м/с), а також у приладах і апаратах точної механіки (для креслення кривих пристроїв, які реєструють, шкальних механізмів і т.п.).

Як гнучкі ланки застосовуються: паси, шнури, канати різних профілів, дріт, сталева стрічка, ланцюги різних конструкцій.

Передачі з гнучкими ланками можуть забезпечувати постійне і змінне передатне відношення зі східчастою або плавною зміною його величини.

Для збереження сталості натягу гнучких ланок у механізмах застосовуються натяжні пристрої: натяжні ролики і пружини, противаги і т.п.