Види передач

1. За способом з’єднання гнучкої ланки з іншими:

• фрикційні;

• з безпосереднім з’єднанням;

• з зачепленням.

2. За взаємним розташуванням валів та напрямком їх обертання:

• відкриті;

• перехресні;

• напівперехресні.

Пасові передачі

Принцип дії і класифікація

Схема пасової передачі зображена на рисунку 3.16.

Передача складається з двох шківів, закріплених на валах, і паса, що охоплює шківи. Навантаження передається силами тертя, що виникають між шківами і пасом унаслідок натягу останнього.

Узалежності від форми поперечного переріза паса розрізняють передачі:

• плоскопасову;

• клинопасову;

• круглопасову.

Переваги:

• можливість передачі руху на значні відстані (до 15 м і більше);

• плавність і безшумність роботи;

• захист механізмів від коливань навантаження внаслідок пружності ременя;

• захист механізмів від перевантаження за рахунок можливого прослизання паса;

• простота конструкції й експлуатації (передача не вимагає змащення).

Недоліки:

• підвищені габарити (при рівних умовах діаметри шківів у 5 разів більше діаметрів зубчастих коліс);

• мінливість передатного відношення через прослизання паса;

• підвищене навантаження на вали та їхні опори, повۥязане з великим попереднім натягом паса (у 2-3 рази більше ніж у зубчастих передач);

• низька довговічність пасів (1000-5000 год.).

Пасові передачі застосовують переважно в тих випадках, коли за умовами конструкції вали розташовані на значних відстанях. Передача передає потужність до 50 кВт. У комбінації з зубчастою передачею пасову передачу встановлюють на швидкохідну ступінь, як менш навантажену.

У сучасному машинобудуванні найбільше поширення мають клинові паси. Застосування плоских пасів старої конструкції скоротилося. Плоскі паси нової конструкції (клепкові з пластмас) одержують поширення у високошвидкісних передачах. Круглі паси застосовуються тільки для малих потужностей: у приладах, побутових машинах і т.п.

Основи розрахунку пасових передач

Критерії працездатності та їхнього розрахунку:

1. тягова спроможність, обумовлена силою тертя між пасом і шківом;

2. довговічність ременя, що обмежується руйнуванням паса від утоми.

Кінематичні параметри

Колові швидкості на шківах

. (3.52)

У разі відсутності пристрою автоматичного натягу пас витягується, виникає прослизання. З урахуванням пружного ковзання :

, (3.53)

де  – коефіцієнт ковзання, = 0,01..0,2.

Дослідження М.Є. Жуковського показали, що в пасових передачах два види ковзання паса по шківу:

• пружне ковзання (при будь-якому навантаженні) ;

• буксування (при перевантаженнях).

Передатне відношення

. (3.54)

Геометричні параметри пасової передачі

Геометричні параметри пасової передачі показані на рисунку 3.17.

,

,

оскільки  < 15⁰, то, де у радіанах, тоді

.

Силив зачепленні

У пасовій передачі діють (рисунок 3.16):

F₁ – сила натягу робочої гілки;

F₂ – сила натягу холостої гілки;

F_t – колова сила;

F₀ – сила попереднього натягу;

Fv – відцентрова сила;

Fu – сила від згину паса.

Щоб створити зачеплення тертям, пас попередньо натягають (створюють силу F₀).

Формула Ейлера для пасових передач

, (3.55)

де f – коефіцієнт тертя між ременем і шківом.

Якщо F₀ < F_{0 min} , починається буксування.

Унаслідок руху по колу шківа виникають відцентрові прискорення і як наслідок – відцентрові сили Fv, що відтягають пас від шківів. Впливають приV >20 м/с

, (3.56)

де q – маса 1 пог. м паса.

Сила від згину паса Fuвраховується при розрахунку напружень у пасі, виникає в точці набігання його на шків, де виникають найбільші напруження.

, (3.57)

де  – товщина ременя.