- •1 Загальні питання конструювання деталей машин 5
- •1 Загальні питання конструювання деталей машин
- •1.1 Критеріальні вимоги до деталей машин
- •1.2 Матеріали для виготовлення деталей машин
- •1.3 Технічні умови на виготовлення деталей машин
- •1.4 Основи попередньо проектних та перевірочних розрахунків деталей машин
- •1.5 Перспективи використання сапр для конструювання деталей сучасних технічних засобів
- •2 З’єднання деталей машин
- •2.1 Роз’ємні з’єднання Різьбові з’єднання
- •Шпонкові з’єднання
- •Шліцьові з’єднання
- •Профільні з’єднання
- •Штифтові з’єднання
- •2.2 Нероз’ємні з’єднання Зварні з’єднання
- •Заклепкові з’єднання
- •З’єднання з натягом
- •Паяні з’єднання
- •Клейові з’єднання
- •3 Механічні передачі
- •3.1 Загальні відомості
- •Основні і похідні параметри механічних передач
- •3.2 Зубчасті передачі Переваги і недоліки
- •Точність виготовлення та її вплив на якість передачі
- •Загальні підходи до проектування зубчастих передач
- •Критерії розрахунку закритих і відкритих передач
- •Проектування прямозубих циліндричних передач
- •Розрахункове навантаження
- •Сили в зачепленні
- •Вибір модуля і числа зубців.
- •Перевірочний розрахунок міцності зубів за напруженнями згину
- •Особливості розрахунку косозубих циліндричних передач Геометричні параметри
- •Багатопарність і плавність зачеплення
- •Сили в зачепленні
- •Передачі з зачепленням Новикова
- •Конічні передачі Загальні відомості та характеристики
- •Геометричні параметри
- •Сили в зачепленні прямозубої конічної передачі
- •Приведення прямозубого конічного колеса до еквівалентного прямозубого циліндричного колеса
- •Конічні передачі з непрямими зубцями:
- •Сили в зачепленні
- •Розрахунок на міцність
- •Виготовлення конічних коліс
- •Черв’ячні передачі
- •Переваги і недоліки
- •Геометричні параметри та виготовлення черв’ячних передач
- •Передачі зі зміщенням
- •Точність виготовлення
- •Кінематичні параметри черв’ячної передачі
- •Ккд черв’ячної передачі
- •Сили в зачепленні
- •Тепловий розрахунок черв’ячної передачі, охолодження, змащування
- •3.3 Механізми з гнучкими ланками Область застосування
- •Види передач
- •Основи розрахунку пасових передач
- •Напруження в пасі
- •Довговічність паса
- •Ковзання у пасовій передачі
- •Клинопасова передача
- •Ланцюгові передачі
- •Матеріали
- •Кінематика та динаміка ланцюгових передач
- •Сили в зачепленні
- •Критерії працездатності ланцюгової передачі
- •4 Вали та осі
- •4.1 Загальні відомості
- •4.2 Проектний розрахунок валів
- •4.3 Перевірочний розрахунок валів
- •5 Підшипники
- •5.1 Призначення і класифікація
- •5.2 Підшипники ковзання Загальні відомості
- •Умови роботи і види руйнування підшипників ковзання
- •Тертя і змащення підшипників ковзання
- •5.3 Підшипники кочення Загальні відомості
- •Основні причини втрати працездатності підшипників кочення:
- •Розрахунок підшипників кочення
- •Особливості розрахунку радіально-упорних підшипників
- •Література
Заклепкові з’єднання
Заклепкове з’єднання здійснюється з використанням додаткової деталі – заклепки (рисунок 2.8, а). Форма та розміри заклепок стандартизовані. У деяких випадках при формуванні з’єднання на одній з деталей виконується суцільна або пустотіла (пістон) цапфа (рисунок 2.8, б). Заклепкові з’єднання розповсюджені в машинобудуванні, будівельних конструкціях і приладах. Для їх виготовлення застосовуються сталі марок 2, 3, 10, а також алюмінієві і мідні сплави.

У зрівнянні зі зварними з’єднаннями переваги заклепкових полягають у можливості з’єднання незварюваних деталей, менших руйнуваннях деталей при розбиранні, а також меншій концентрації напружень. Недоліки їх визначаються малою продуктивністю технологічного процесу, великими витратами металу, значною вартістю, підвищеним рівнем негативного впливу вібрацій на робітників.
Д
о
основних типів заклепкових з’єднань
належать з’єднання внапустку (рисунок
2.9,а),
з одною (рисунок 2.9, б)
та двома накладками. Також застосуються
однорядні, дворядні та ін. типи заклепкових
з’єднань.
Заклепки в з’єднаннях, що підлягають осьовому навантаженню, розраховуються на зрізання і перевіряються на зминання.
Умова міцності при розрахунках на зрізання перевіряється за формулою
(2.13)
де Р1 – навантаження на одну заклепку;
і - кількість площин зрізання.
Умова міцності при розрахунках на зминання перевіряється за формулою
(2.14)
де S – товщина деталей, що з’єднуються.
Величини допустимих напружень призначаються залежно від матеріалу заклепок і способу обробки отворів під них. Наприклад, для стальних заклепок (сталі марок 2, 3) при отворах, що отримують свердленням, приймаються [ЗР]=140 МПа і [ЗМ] = 300 МПа.
З’єднання з натягом
З’єднання цього типу забезпечує нерухоме скріплення деталей за рахунок сил тертя, що виникають між охоплюючою та охоплюваною поверхнями при складанні деталей за групою посадок з натягом. Такий спосіб з’єднання застосовують для складання деталей, навантажених значними зусиллями, або тих, що підлягають при роботі впливу вібрацій та ударів – для з’єднання валів із зубчастими колесами або бандажів черв’ячних коліс з маточинами. Окрім гладких, у таких з’єднаннях застосовують накатані деталі. Надійність з’єднання при цьому забезпечується за рахунок вдавлення зубців накатки в циліндричну поверхню сполученої деталі.
Паяні з’єднання
При паянні деталі (з чавуну, сталі, кольорових металів та сплавів) з’єднуються розплавленим припоєм. Такі з’єднання широко застосовуються в електричних машинах, приладах, радіоапаратурі.
Перевагами паяних з’єднань є їх герметичність, відносна простота і технологічність процесу, малі остаточні деформації. До недоліків слід віднести невисоку механічну та термічну міцність, високу вартість припоїв і флюсів.
Відрізняють легкоплавкі (м’які) припої з температурою плавлення до 3000 С і тугоплавкі (тверді) припої з температурою плавлення більше 5000 С.
Поширеними м’якими припоями є сплави олова та свинцю - ПОС (зі змістом олова 18...90%; наприклад, припій ПОС-60 містить 60% олова і близько 40% свинцю); олова, свинцю та кадмію - ПОСК; олова, свинцю та вісмуту – ПОСВ. Такі припої застосовують для паяння міді, сплавів, сталі.
Тверді припої застосовуються для паяння міді, сталей, нержавіючих сталей. До складу твердих припоїв можуть входити такі складові: срібло, мідь, кадмій (ПСр50Кд34); мідь і нікель (ПН25) та ін. Такі припої забезпечують шви з відносно високими механічною та термічною міцністю.
Для отримання якісних паяних з’єднань поверхні деталей очищують від окисних плівок шляхом застосування флюсів - каніфолі, розчину спирту, а також хімічно активних флюсів - бури, хлористого цинку та ін.
