1.3.4 Тканинний рівень

В даний час зберігається підвищена цікавість до магніточутливості клітин та тканин до ЕМП з різними характеристиками.

В. І. Казанін відмічав, що через 15 хв. з моменту наведення ЕМП поступово збільшується рухлива активність фібробластів в культурі тканини під його впливом, зростає розмах коливань внутрішньоклітинних структур. Даний рівень активності зберігається на протязі 2-х годин, а потім дещо понижується. Після відміни дії ЕМП поступово відбувалось повернення до початкового стану. Таким чином, ізольовані клітини та тканини живого організму чутливі до емп, а їх реакції характеризуються стадійністю. Магнітобіологічні реакції оборотні. Також може мати місце тенденція до суперкомпенсації магнітобіологічних реакцій, яка може скласти основу для розвитку та становлення адаптивних механізмів. Стадійність, оборотність та компенсація магнітобіологічних реакцій повинні прийматись до уваги при розробці магнітотерапії.

З позицій практичної медицини велику цікавість являє розшифровка механізмів та способів оптимізації формування захисних реакцій на клітинному рівні при дії ЕМП. Змінні ЕМП частотою в 2000 Тл забезпечують необхідну резистентність клітин. Вона формується в діапазоні від 0.2 до 300 мкТл при експозиції 25…70 хв.

Різні тканини організму відрізняються по чутливості до ЕМП, причому вона найбільша у нервової та кровотворної тканини, структур ендокринних залоз.

Дія ЕМП на нервові клітини та їх мікрооточення неоднозначна. ЕМП сприятливо діє на структурні компоненти тканин головного мозку. Вираженість та стійкість судинних реакцій залежать від кратності дії ЕМП.

Велику цікавість являють досліди, пов’язані з впливом ЕМА на мікрофункціональні параметри біологічно активних точок (БАТ) шкіри та пов’язаних з ними органів. Ефект при збудженні точок акупунктури залежить від виду подразнення, воно може мати не тільки механічну, але й електромагнітну природу. БАТ, які мають підвищений електричний опір, будуть при дії змінного ЕМП піддаватись впливу електромагнітній індукції, що буде наводитись. В процесі лікування з використанням такого поля електропровідність БАТ нормалізується.

Відмічається двояка дія ЕМП на кровотворну тканину: на рідинну частину, що призводить до конфірмаційних змін білкових молекул, та на мембрану активність формених елементів.

Визначене значення в біостимуляційному впливі під дією ЕМП можуть мати продукти аутогенного розпаду. Ефект біогенної стимуляції ЕМА обумовлений здатністю патологічно змінених структур-клітин та тканин піддаватись аутолізу, що супроводжується одночасним цитостабілізуючим впливом здорових клітин. Під дією ЕМП в організмі формується нестійкий в часі антигенний стимул гуморального походження, достатній по якісним та кількісним характеристикам до запуску механізмів біогенної стимуляції, і, в той же час, не здатний до викликати перероздратування імунокомпетентної системи.

Таким чином, біостимулюючий вплив ЕМП реалізується через магнітореактивні зсуви як в клітинних, так і в позаклітинних компонентах тканини. Однотиповість реакції різних організмів при дії низькочастотного ЕМП полягає в тому, що його дія призводить до підвищення їх реактивності, що проявляється в оптимізації функціонального стану і підвищенні рівня неспецифічної резистентності.

5. Органний рівень

Виявлений вплив ЕМП промислової частоти на показники вуглеводного обміну. При багатократній дії ЕМП достатньо високої напруженості (32 кА/м) з’являються однонаправленні зміни показників глікогена, глюкози, молочної кислоти (печінка, м’язи, мозок).

При відносно малих інтенсивностях ЕМП (7.5 кА/м) показники названих метаболітів знижуються в печінці, м’язах та мозку, а в серці підвищуються. Отримані дані з різною направленістю зсувів в серці свідчать про високу чутливість гліколітичної системи клітин міокарда, а велика вираженність зсувів в м’язах та печінці обумовлена їх вуглеводною функцією організму.