Апаратура для лікування електромагнітними

випромінюваннями

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………. 4

1. Фізико-технічні та медичні аспекти дії

електромагнітного випромінювання………………………………………... 6

1.1 Вплив природних електромагнітних полів на

живі організми………………………………………………………………….... 6

2. Штучні електромагнітні поля як антропогенний

екологічний фактор……………………………………………………………… 8

2. Механізми дії електромагнітних випромінювань

на організм ………………………………………………………………………10

1.3.1 Електронно-ядерний рівень……………………………………..10

1.3.2 Іонно-молекулярний рівень…………………………………….. 11

1.3.3 Внутрішньоклітинний (мембранний) рівень………………….. 12

1.3.4 Тканинний рівень……………………………………………….. 13

1.3.5 Органний рівень………………………………………………… 15

1.3.6 Системний рівень……………………………………………….. 15

1.3.7 Міжсистемний та загальносистемний рівні……………………17

2. Апаратура для лікування електромагнітними

випромінюваннями……………………………………………………………19

2.1 Загальний принцип побудови……………………………………. 19

2.2 Класифікація промислових магнітотерапевтичних апаратів……19

2.3 Магнітотерапевтичні апарати локального впливу……………… 22

2.4 Магнітотерапевтичні апарати розподіленого впливу………….. 26

2.5 Магнітотерапевтичні апарати загального впливу………………. 29

2.6 Аналіз метрики поля……………………………………………… 31

2.7 Перспективи та задачі в розвитку магнітотерапії………………. 31

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК……………………………………………35

ЛІТЕРАТУРА……………………………………………………………36

1. Фізико-технічні та медичні аспекти дії електромагнітного випромінювання

1.1 Вплив природних електромагнітних полів на живі організми

Систематична дія різних факторів на живі організми спонукала до створення в них тонких механізмів адаптації. Найбільш ефективно процес формування цих механізмів запускається збурюючими впливами, в тому числі і тими, які мають електромагнітну природу.

Серед відомих видів взаємодій електромагнітні взаємодії визначають основні процеси в живій природі, починаючи від ядерного рівня до взаємодії з навколишнім середовищем.

Великому спектру електромагнітних полів, які реєструються поблизу поверхні Землі, властива максимальна представленість низьких та наднизьких частот. Це особиста частота іоносферного хвильовода (8-10 Гц при інтенсивностях електричного вектора 1 мВ/м, а магнітного – 10 нТл), мікропульсація геомагнітного поля Землі (0.0001-5 Гц при інтенсивностях електричного та магнітного векторів відповідно 1 мВ/м та 0.5-5 нТл). Не слід також забувати про дію інших атмосферних явищ з частотними складовими від 10 Гц до 100 кГц.

Аналізуючи роль та місце магнітних та електромагнітних полів в живій природі, можна виділити три основних варіанта можливої взаємодії:

1. вплив геомагнітного поля Землі (ГМПЗ) на процеси життєдіяльності;

2. встановлення електромагнітних зв’зків між живими організмами;

3. самостійне активне формування та випромінювання живими структурами електромагнітних полів.

Людський організм, незалежно від значення напруженості, рівня частот та інших біотропних параметрів ЕМП, надзвичайно чутливий до них. МП з частотою та напруженістю, характерною для природних МП, можуть викликати зміни в процесах життєдіяльності організму на різних рівнях: у функціонуванні головного мозку та міокарду, відобразиться на виробленні в людини умовних рефлексів з високим рівнем мотивації. В експериментах на тваринах було показано, що їх поведінка може змінюватись при дії ЕМП з напруженістю 10^-3…10^-4 А/м.

Цікаві досліди були проведені P. V. Sanker Narajan та S. Subrahmaja, в яких зміни електрофізичних, нейро- та біохімічних показників реєструвались при дії ЕМП в смузі частот 0.01-20 Гц з індукцією 5 та 50 нТл. При цьому було відмічено, що виваженість ефектів залежала від орієнтації організму до ГМПЗ. Максимальною вона була при розміщені піддослідних головою на північ.

Встановлено, що електромагнітне випромінювання зі спектральним розподілом, який відповідає, в тій чи іншій мірі, природному фонові, здійснює біологічний вплив на ріст організму та розвиток злоякісних утворень. При цьому зі збільшенням частоти ЕМП знак ефекту змінювався на протилежний: від заторможення росту злоякісного утворення до його прискорення.

Різке збільшення напруженості ГМПЗ здатне знаходити відображення в стані біоритмологічних структур. В масштабах еволюційного процесу таке збільшення напруженості ГМПЗ може розглядатись як одномоментний стрибок з неясними поки біологічними наслідками.

Згідно одному з існуючих припущень, висока чутливість організмів до ЕМП обумовлена не енергетичною взаємодією з речовиною живих тканин, а інформаційним, так як ці поля здійснюють вплив при напруженостях значно нижчих за ті, які можуть обумовити виникнення теплових ефектів, тобто відбувається вплив ЕМ-випромінювань на організми як на інформаційні системи. При цьому дія ЕМ-випромінювань характеризується перетворенням інформації, біологічним кодуванням та її зберіганням. Наприклад, постійна дія ЕМ-поля, пов’язаного з кліматичними факторами, створюють різні генетичні признаки в живих організмах. В теперішній час немає сумнівів, що організми широко використовують ЕМП для підтримання контакту з навколишнім середовищем. Експериментально встановлено, що сприйнятливість організмів до зовнішніх ЕМП низької та сверхнизької частоти по напруженості відповідає величинам порядку 0.1 В/м; 0.1 нТл. Ці факти закладають гіпотезу про використання представниками тваринного світу цієї чутливості в цілях орієнтації.

Досі не відомо, яким чином сприймається МП людським організмом, немає ясності в механізмах реагування та не знайдено пояснення високій ступені чутливості до їх динамічних змін. Магнітна сприйнятливість людини в середньому менша, ніж у тварин. Для тканин мозку людини з високим діамагнетизмом показано, що магнітна сприйнятливість мозочка складає

-0.57^.10^-6, а мозкової тканини великих півкуль –0.68^.10^-6. Неоднорідність магнітної сприйнятливості разом з біострумами є основним джерелом біомагнітних полів, які об’єктивно відображають загальний стан організму, окремих його органів та систем.