- •1. Обіцянка старозавітних пророків (1:1-3)
- •2. Той, хто готує дорогу (1:3-8)
- •3. Хрещення того, хто приходить (1:9-11)
- •4. Спокуси в пустелі (1:12-13)
- •Коментарі Св. Отців на Євангеліє від Марка
- •1. Обіцянка старозавітних пророків (1:1-3) «Початок» (1:1а) Приготуй шлях у своєму серці
- •«Ось я посилаю Свого Ангела» (1:2) Чому Івана названо ангелом?
- •Раптова поява Івана
- •2. Той хто готує дорогу (1:3-8)
- •«І хрестились від нього в ріці Йордані» (1:5) Заради майбутнього прощення
- •Види хрещення
- •«Іван зодягався в одежу з верблюжого волосу» (1:6а) Духовні послідовники Івана
- •Провісник нового священства
- •3. Хрещення того, хто приходить (1:9-11)
- •«І хрестився від Івана в Йордані» (1:9) Освячення вод
- •«Небо, що розкривається» (1:10а) Возз'єднання небесного і земного
- •Новий Ной
- •«Духа, як голуба, що сходив на Нього» (1: 10б)
- •Знак звільнення
- •Ступені таїнств
- •Дар милості
- •Заклик до чоловіколюбства
- •«І голос був із небес» (1:11а ) Свідоцтво про Трійцю
- •Образи Іпостасей
- •Божественна Триєдність
- •«Ти Син Мій Улюблений» (1:11б) Голос Отця
- •Предвічне буття Сина
- •Незбагненність народження Сина Отцем
- •«В Якому Моє благовоління» (1:11в) Пісня про Господа і Івана
- •Різні слова, один сенс
- •4. Спокуси в пустелі (1:12-13)
- •У пустелі у диявола
- •Навіювання, насолода, згода
- •Про небезпеку повторної спокуси
2. Той хто готує дорогу (1:3-8)
«Голос волаючого в пустелі» (1:3а)
Голос і крик
Бачите, що Він сказав! Він не просто каже: «Я є голос», але: Голос волаючого. Тим самим Він хоче сказати, що голос, який кличе прямувати за вірою, досягає слуху, а крик приголомшує серця; що голос проповідує царство, а крик погрожує судом. (Максим Турський «Збірник проповідей»)
«Хрещення покаяння на відпущення гріхів» (1:4)
Покаяння і очищення
Іван збирав народ і щедро зігрівав його своєю добротою. Він, хто часто відчував невдячність, завжди закликав до покаяння; проповідуючи покаяння, він увібрав в себе голоси всіх пророків. Закликаючи тих, хто був обраний успадкувати обітниці, дані насінню Авраама, він обіцяв їм милість, яка засяє в кінці часів для всього світу. Але перед тим він велів їм взяти на себе зобов'язання покаяння ... Він вказував на необхідність покаятися та очистити помисли, щоб ніякий колишній проступок не плямував людей і ніяке неуцтво не оскверняло їхні серця. У тілах таких людей покаяння - таке, що вимітає, вискрібає і викидає геть - готує чисте житло Святому Духові, що сходить на них, через Якого в нас охоче входять блага небесні. (Тертуліан «Про покаяння»)
«І хрестились від нього в ріці Йордані» (1:5) Заради майбутнього прощення
Хрещення Івана не стільки відпустило гріхи, скільки було хрещенням на відпущення гріхів, тобто, заради майбутнього прощення, яке наступить через освячення у Христі (Пор. 1 Кор. 1:30). (Ієронім Стридонський «Суперечка люциферіанина і православного»)
Види хрещення
Поміркуємо трохи про відмінність хрещень ... Мойсей хрестив, але водою, а перед тим - хмарою і морем. У цьому була вказівка на майбутнє, як вважає і Павло: море було прообразом води, хмара - Духа, так само, як манна була прообразом хліба життя, а вода з каменю - божественного пиття (1 Кор. 10:1-4). Хрестив і Іван, але вже не по-юдейському, бо хрестив не тільки водою, але і на покаяння, хоча ще й не цілком духовно (адже не додано в тексті: «... і Духом»). Хрестить і Ісус, але Духом - ось досконалість! Як же не Бог Той - скажу дещо сміливіше, - від Кого ти сам стаєш богом? Відомо мені і четверте хрещення: мучеництвом і кров'ю, котрим і Сам Христос хрестився, - і воно набагато почесніше за інші, оскільки його не можна осквернити повторно. Знаю ще і п'яте хрещення: сліз, - але воно вимагає великої праці, бо в ньому кожну ніч зрошуємо ложе своє сльозами (Пор. Пс. 6:7). (Григорій Назіанзин «Про святих світочів (Слово 39)»)
Огляд: Іван знехтував розкішшю і зручностями і пішов у пустелю заради служіння Богові (Климент Олександрійський), духовного очищення і помірності (Ієронім Стридонський). Іван Хреститель - провісник і предтеча нового священства (Беіда Високоповажний), образ невпинної праці та молитви, заповіданих святим (Іван Золотоустий). Покаяння, яке він проповідував, подібне до вузького проходу в нове життя; він - найбільший з пророків (Кирило Єрусалимський), завершальний закон і вказуючий на його применшення перед Христом (Ієронім Стридонський). Хреститель не тільки передбачає, а й бачить Христа, і тому він більше, ніж пророк (Августин Гіппонський). Хрещення Івана було більш відкритим і повним, ніж приписи Мойсеєвого закону, але воно лише вказує на майбутнє хрещення Святим Духом (Василій Кесарійський), що стає можливим лише завдяки хрестові і воскресіння Христа (Ієронім Стридонський).