Молитва

Засвіти в серцях наших,Владико Чоловіколюбче,нетлінне світло твого богопізнання і відкрий очі нашого розуму,щоб ми розуміли твої євангельські проповідування.

Вклади в нас страх блаженних твоїх заповідей,щоб ми,перемігши всі тілесні похоті,провадили духовне життя,думаючи і діючи все,що угодне Тобі.

Бо ти єси просвічення душ і тіл наших,Христе Боже,і Тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем,і пресвятим,і благим,і животворящим твоїм Духом,нині і повсякчас,і на віки віків.Амінь

Євангеліє від Марка: 13. Про зруйнування Єрусалиму 1-13

1. І як виходив із храму, каже йому один з його учнів: "Учителю, поглянь, що за каміння, що за будівля!"

2. Ісус же сказав до нього: "Бачиш оці будівлі великі? Не лишиться тут каменя на камені, якого б не перевернули."

3. Як же він сидів на горі Оливній, проти храму, Петро, Яків, Йоан та Андрій спитали його насамоті:

4. "Скажи нам, коли це буде і який знак, коли все те має здійснитися?"

5. Тоді Ісус почав до них промовляти: "Вважайте, щоб ніхто не обманув вас.

6. Багато прийде під моїм ім'ям, і вам казатимуть: Це я, - і багатьох зведуть.

7. Коли почуєте про війни та воєнні чутки, не тривожтесь, бо це мусить статися, та це ще не кінець.

8. Народ бо на народ повстане, і царство на царство. По різних місцях будуть землетруси, буде голоднеча. Це початок горя.

9. Зважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями з-за мене - їм на свідоцтво.

10. А треба, щоб Євангелія була проповідувана спершу всім народам.

11. І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам на ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий.

12. Брат видасть на смерть брата, батько - дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють.

13. І ненавидітимуть вас усі за моє ім'я. Та хто витримає до кінця, - той буде спасенний.

Конспект

3.4.1) Вступ до заключної промови (13:1-4)

Існує деяка напруженість між пророцтвом Ісуса про зруйнування Храму (13:2) та іншою частиною розмови, яка стосується кінця світу, як такого, що ми його знаємо.

«Каже Йому один з Його учнів» (13:1). Здивування учня щодо розміру та пишності будівлі Храму служить приводом для наступних слів Ісуса в 13:2. За хронологією Марка, реакція учня вписується в один візит Ісуса та учнів до Єрусалиму, таке враження, що вони бачать Єрусалим уперше.

«Не лишиться тут каменя» (13:2). Те, що Ісус провіщав зруйнування єрусалимського Храму, стверджено у багатьох новозавітних текстах (Мр. 14:57-58; 15:29; Ів. 2:19; Мт. 26:61; Ді. 6:14). Ісусове пророцтво про зруйнування Храму є сумісне з Переданням старозавітних пророків (Міх. 3:12; Єр. 26:18). Нема потреби вважати, що це провіщення Ісуса відображає події 70 р. (знищення Храму римлянами), хоча ранні християни бачили в цих подіях здійснення Христового провіщення.

«На горі Оливній, проти Храму» (13:3). Це місце більш ніж придатне для розмови про кінець світу, враховуючи посилання на гору Оливну в книзі пророка Захарії 14:4, де йдеться про кінець часів. Ісус промовляє до чотирьох перших учнів (див. Мр. 1:16-20), трійко з яких формують внутрішнє коло (див. коментар на Мр. 5:37).

«Коли це буде» (13:4). За логікою, питання учнів стосується пророцтва Ісуса про Храм в 13:2, але в даному контексті також йдеться про тему всієї розмови — кінець світу.

3.4.2) Початок страждань (13:5-13)

Перший етап представлення майбутнього Ісусом стосується глобальних подій (13:5-8) і долі учнів (13:9-13). Послання, яке передає уривок, полягає на терпеливості перед обличчям космічних зрушень і переслідувань. Спосіб, в який описуються переслідування учнів (особливо через дієслово paradidomi, «видавати»), скеровує до страждань Ісуса і ставить страждання послідовників в один ряд з терпінням вчителя.

«Вважайте, щоб ніхто вас не обманув» (13:5). Початкове речення промови виражає ціль охолодити есхатологічний ентузіазм і поступово навіяти обережну вичікувальну позицію стосовно приходу Божого царства.

«Багато прийде під Моїм ім'ям, і вам казатимуть: Це Я» (13:6). Здається йдеться більше ніж про претендентів на єврейського Месію (див. Дії. 5:36-37), оскільки багато прийде «під Моїм ім'ям». Щодо ego eimi дивіться пояснення у коментарях до 6:50. Цілителі та вчителі періоду раннього християнства могли видавати себе за перевтіленого Ісуса. Відповідно до даного контексту, вони могли видавати себе за Ісуса що повернувся з Правиці Божої (див. 14:62). Також дивіться провіщення фальшивих Христів у 13:21-23.

«Це початок горя» (13:8). У перекладі Огієнка: «Це початок терпінь породільних». Провіщення воєн та чуток про війни, повстань, землетруси та голод представлені як частина божественного плану прийдешнього Царства. Ці біди описані за аналогією з першою стадією пологів (див. Талмуд Мішни Сота 9:15). Якими б серйозними вони не були вони — ще не кінець часів, не есхатон.

«Вас видадуть на суди» (13:9). Увага переходить від подій у світі до долі учнів, що є повна переслідувань і страждань. "Суди" (synedria) були місцевими єврейськими судами (див. 2 Кор. 11:24), які могли карати єврейських правопорушників. У посиланні на "правителів і царів" не обов'язково йдеться про ситуацію за межами Палестини; за приклад можуть послужити Пилат та Ірод Антипа. Учні Ісуса зустрінуть спротив як серед юдеїв так і серед язичників.

«Брат видасть на смерть брата» (13:12). Ідея останніх часів як періоду особистих поділів була спільною для єврейських апокаліптичних писань (див. 4-та книга Езри 5:9; 6:24; Книга Ювілеїв 23:19; 2ге Одкровення Варуха 70:3; Талмуд Мішни Сота 9:15).