Молитва

Засвіти в серцях наших,Владико Чоловіколюбче,нетлінне світло твого богопізнання і відкрий очі нашого розуму,щоб ми розуміли твої євангельські проповідування.

Вклади в нас страх блаженних твоїх заповідей,щоб ми,перемігши всі тілесні похоті,провадили духовне життя,думаючи і діючи все,що угодне Тобі.

Бо ти єси просвічення душ і тіл наших,Христе Боже,і Тобі славу возсилаємо з безначальним твоїм Отцем,і пресвятим,і благим,і животворящим твоїм Духом,нині і повсякчас,і на віки віків.Амінь

Євангеліє від Марка: 10 багатий юнак 17-22

17 Коли він вирушив у дорогу, прибіг один, упав перед ним навколішки й почав його питати: "Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?"

18 "Чого називаєш мене благим?" - сказав Ісус до нього. - "Ніхто не благий, окрім одного Бога.

19 Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір."

20 Він же у відповідь мовив до нього: "Учителю, я вже те дотримував змалку."

21 Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: "Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за мною."

22 Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, - мав бо великі багатства.

КОНСПЕКТ

4.4.1) Історія про багатого чоловіка (10:17-22)

Звернення «благий вчителю» є незвичайним. Мабуть, воно було прийняте як занадто нестримне і улесливе і викликало запальну реакцію в наступному вірші 10:18.

«Ніхто не благий, окрім одного Бога» (10:18). Прірва між Ісусом і Богом суперечить більшій частині євангельській традиції. Слова Ісуса пояснимі або як запальна реакція зі сторони Ісуса, або як педагогічний засіб з боку Марка щодо ідентичності Сина Божого.

Слова Ісуса у 10:21 («піди продай …») слід розглядати щодо цього конкретного випадку, а не як загальний принцип християнського життя або основу вищого духовного стану. В юдаїзмі багатство розумілось як знак Божої ласки з обов’язком давати милостиню бідним. Важким у випадку цього чоловіка було запрошення відмовитись навіть привілею давання милостині задля участі способі життя Ісуса, який полягав на залежності від Бога, проповідуючи прихід його царства.

Коментарі святих отців

4.4.1) Історія про багатого чоловіка (10:17-22)

Огляд: Юнак, що запитує Вчителя, не розуміє, що порятунок не в законі, а у Христі, Який є Бог від Бога (Іларій Піктавійський). Юнак називає Ісуса благим, але не розуміє, що Син Божий має благість Отця (Єфрем Сирін, Оріген). Благий є те саме, що Сущий, і все творіння Боже має в собі благість від Бога, якщо не відпадає від Нього (Оріген, Григорій Ниський, Августин Гіппонський). Тільки беручи участь в благості Бога, творіння стає благим (Беда Високоповажний). Багатий юнак був самовпевненим і відступив, як тільки його багатству почала загрожувати небезпека, чим показав, як багатство ускладнює життя за заповідями Бога (Ієронім Стридонський, Августин Гіппонський). Прямування за Ісусом можливе тільки з допомогою Божою, але відбувається лише при бажанні людини (Климент Олександрійський). Бог надає людям свободу і допомагає тим, хто вибрав добро (Тертуліан).

«Що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?» (10:17) Невігластво юнака

Юнак, який став невігласом від дотримання закону, який не знає, що у Христі закон здійснився (Пор. Рим. 10:4; Гал. 3:13), який вважає, ніби він виправданий справами (Пор. Рим. 4:5; Гал. 2:16), не розуміє, що Він прийшов до заблуканих овець дому Ізраїлевого (Пор. Мат. 10:6; 15:24) і що неможливо законом рятувати віруючих, інакше як через їх виправдання (Пор. Діян. 13:39; Рим. 3:20; Гал. 2:16.), - він, так само як вчитель закону, запитує Володаря закону, Єдинородного Бога. З цієї причини Господь, якого запитали так, наче б Він був одним з учителів закону, відкинув таке хибне розуміння віри і відповів: Чому мене звеш благим? (Пор. Лук. 18:19) І щоб показати, як слід розуміти Його благість і як говорити про неї, Він додав: Ніхто не благий, хіба один Бог (Пор. Лук. 18:19), не відкидаючи тим самим такого означення, якщо б воно було адресоване Йому як Богові. (Іларій Піктавійський «Про Трійцю»)

«Чого називаєш Мене благим?» (10:18а) Природна Благість

Юнак назвав Його благим (Пор. Лук. 18:18) так, наче б то він запобігав перед Ним. Подібним чином ті, що шукають приязні в інших називають їх благими, проте Він уникав звеличення людьми. Тому, щоб показати, що цю благість Він має від Отця за природою і за народженням, а не тільки за іменем, Він сказав: «Один тільки благий» (Пор. Мат. 19:17; Лук. 18:19). І не промовчав, але додав: «Отець», даючи тим самим зрозуміти, що Син благий, як і Отець, бо подібний до Нього. (Єфрем Сирін «Тлумачення на Діатессарон Татіана»)