Визначення кількості верстатів для масового, поточно-масового, серійного, поточно-серійного виробництва.

Кількість верстатів для потокового виробництва визначається виходячи із часу, необхідного для виконання окремих операцій і такту випуску. У цьому випадку для створення безперервності потоку необхідно досягти синхронізації операцій відповідно до прийнятого такту.

або -

кількість верстатів для виконання однієї операції в потоковій лінії.

Розрахункова кількість верстатів звичайно округляється до найближчого більшого цілого числа.

При серійний^-серійному-поточно-серійнім виробництві кількість верстатів визначається по формулі:

,

де К_п – коефіцієнт, що враховує час на переналагодження лінії з одного найменування деталі на інше; звичайно К_п  0,95.

Середній коефіцієнт завантаження устаткування всієї лінії визначається відношенням розрахункового числа верстатів лінії до прийнятого. Для поточно-масового виробництва середній коефіцієнт завантаження _з може бути менше, чим у звичайнім серійнім виробництві. Це пояснюється застосуванням у безперервно-потокових лініях спеціальних, спеціалізованих агрегатних і автоматичних верстатів, настроєних на певну операцію. Однак продуктивність кожного верстата значно вище, ніж у звичайному серійному. _{з порівн} повинен бути не нижче 0,65 – 0,75.

Визначення кількості верстатів за техніко-економічними показниками (укрупненим способом).

Цей метод має більшу практичну цінність при проектуванні заводів і цехів при коротких строках проектування. Точність результату цілком достатня для практичних цілей.

В основу розрахунків ухвалюють наступні техніко-економічні показники:

1. річний випуск із одного верстата при роботі в одну зміну (або кілька змін), виражений у тоннах або штуках готової продукції;

2. число станко-годинника, необхідне для обробки одного комплекту деталей одного виробу або 1 т виробів.

Зазначені показники беруть із практики найбільш передових заводів, затверджених передових проектів.

Для багатьох машин середніх розмірів річний випуск в одну зміну становить 35 – 40 т. Число верстатогодин, які витрачаються для виготовлення 1 т. виробів становить 50 – 57.

де Д – річний випуск продукції в тоннах (штуках).

q – річний випуск із одного верстата в одну зміну в тоннах (штуках)

m – число робочих змін.

Розрахункова кількість верстатів по показникові, що виражає число станко-годинника, затрачуваних на 1 т. або на 1 шт. готових виробів певних по формулі:

,

де h – кількість станко-годинника, затрачуваних на 1 т або на 1 шт. готових виробів.

Величини q і h беруться з відповідних таблиць [див. Егоров, 1969, табл. 8 – 11 стр 140 – 145.]

Загальна кількість верстатів, підрахованих по цих формулах для всього цеху, розподіляється по видах (типам) в % співвідношенні, прийнятому за даними проектів механічних цехів відповідної до галузі.

Наприклад:

Автомобільний завод	Верстатобудівний завод
токарські – 26% розточувальні – 2,5% свердлильні – 17% фрезерні – 9,7% зубообробні – 6,6% протяжні – 2% шліфувальні – 16,2% інші – 20%	токарно-гвинторізні – 19,2% токарно-револьверні – 3,7% розточувальні – 6% свердлильні – 10,6% фрезерні – 15% шліфувальні – 12,2% зубообробні – 6% спец. і агрегатні – 15% інші – 12,3%

Отримана кількість верстатів округляють до цілого числа в ту або іншу сторону, але загальне число верстатів не повинне виходити за межі.

Більш докладний розподіл верстатів по типах і розмірам у межах кожного виду – за аналогією з існуючими цехами передових підприємств галузі.

За результатами розрахунків і добору складається зведена відомість верстатів.