- •Конспект лекцій дисципліни
- •Термічний крекінг
- •Теоретичні основи
- •Сировина
- •Продукція
- •Технологічна схема крекінг-установки з виносною реакційною камерою
- •Склад продукції
- •Витратні показники на 1 т. Сировини
- •Коксування. Призначення процесу
- •Термокаталітични крекінг
- •Тепловий ефект процесу регенерації
- •Сировина
- •Фактори, які впливають на процес
- •Продукція
- •Каталізатори
- •Лекція 5 Каталітичний риформінг
- •Сировина і продукція
- •Вимоги до сировини
- •Каталізатори
- •Технологічна схема
- •Трьохстадійна установка риформінгу зі стаціонарним шаром каталізатора
- •Лекція 6 Процеси гідрогенізацій Гідроочищення і гідрознесірчення
- •Установка гидроочистки дистиллята дизельного топлива
- •Установка гідрокрекінгу в стаціонарному шарікаталізатора
- •Установка гідрокрекінгу з псевдозрідженим шаром каталізатора
- •Лекція 7 Установка гідродоочистки нафтових олив
- •Установка гідроочищення гасу із застосуваннямвисокотемпературної сепарації
- •Гидроочистка важких та вакумних газойлей
- •Лекція 8
- •Використання сировини після установок газофракціювання
- •Технологічна схема установки конденсаційно-компресійного типу для насичених вуглеводнів
- •Лекція 9 Технологічна схема газофракціювання ненасичених вуглеводнів
- •1, 3, 5, 7 —Сепаратори;2 —абсорбер;4 —колона очищення мэа від сірководню;6 —компресор;8—фракціонуючий абсорбер;9 —стабілізатор;10 —блок очищення;11 —пропанова колона;12 -бутанова колона.
- •Лекція 10 Виробництво алкелованих бензинів Сірчано - кисле алкелювання
- •Матеріальний баланс установки:
- •Витратні показники на 1 т алкіл-бензину:
- •Фтороводневе алкілювання
- •Властивості стабільного алкілату:
- •Технологічна схема
- •Лекція 11 Виробництво полімер-бензинів.
- •Каталізатори
- •Технологічні схеми полімеризації (виробництво полімер-бензинів)
- •Установка Селектопол, розроблена французьким інститутом нафти.
- •Ізомеризація парафінових вуглеводнів
- •Отримання метил – третбутилового ефіру (етеру).
- •Сировина для мтбе
- •Фурфурольна очистка газолей
- •Лекція 13 Технологічна схема каталітичної демеркаптанізації
- •Лекція 14 Виробництво мастил
- •Технологічна схема виробництва базових мастил
- •Основні властивості дистиляту:
- •Характеристики мастил
- •Моторні мастила
- •Лекція 15
- •Марки базових мастил, які випускалися на території снд
- •Основні характеристики мастил
- •Корбюраторні двигуни
- •Робочі рідини для гідравлічних систем
- •Мастила для приладів.
- •Лекція 16 Виробництво пластичних мастил Загальна характеристика технологічних стадій і процесів виробництва змащень
- •Лекція 17 Установка періодичного виробництва мильних і вуглеводневих мастил
- •Установка періодичного виробництва мильних змащень із застосуванням контактора
- •Установка напівбезперервного виробництва мильних змащень
- •Установка напівбезперервного виробництва змащень на сухих милах
- •Установка виробництва змащень на неорганічних загустителях
- •Лекція 18 Виробництво бітуму, технічного вуглецю й інших продуктів Бітумна установка безперервної дії колонного типу
- •Бітумна установка з реактором змієвикового типу
Термокаталітични крекінг
Термокаталітичний крекінг– це процес каталітичної деструкції (перетворення, розщеплення) нафтових фракцій в моторні палива, сировину для нафтохімії алкелювання, сировини для виробництва технічних вуглеводнів, для коксу.
В умовах каталітичного крекінгу протікає багато реакцій: розрив вуглецевих зв’язків, перерозподіл водню, ароматизації(утворення бензольних кілець), полімеризації, коксоутворення.
Теплові ефекти реакцій різні по знаку. Більшість реакцій ендотермічні, а реакції перерозподілу водню, полімеризації та ін. – екзотермічні.
Механізм реакції каталітичного крекінгу пояснюється карбокатіоновою теорією, згідно якої активні карбокатіони утворюються при розриві зв’язків під дією каталізатора. Ці карбокатіони самостійно приймають участь в реакціях.
Швидкість протікання реакції міняється в залежності від якості сировини, її складу, каталізатора, повноти його регенерації, параметрів технологічного режиму ( Т, Р ) і конструкції апаратів.
Для каталізатора характерна постійна кількість виходу продукції, що не залежить від заданої ступені конверсії та інших параметрів. Визначаючими параметрами є ступінь конверсії сировини, температура реакції, час контакту каталізатора з сировиною, повноти регенерації каталізатора.
З ростом ступеня конверсії сировини вихід легкого продукту і бензину проходить через максимум, а потім падає.
Зниження парціального тиску парів сировини за рахунок збільшення подачі парів води викликає зменшення виходу бензину і газу. Для реакції використовуються цеолітові каталізатори . Час реакції в насипних каталізаторах 180-190 с, а в ліфт-реакторах – 4-8 с., тому використовуються в основному ліфт-реактори.
Каталізатори підбираються таким чином,
щоб забезпечити мінімальний вихід коксу
в розмірах 0.8-1% (від сировини, що падає).
Після регенерації при температурі
650-700
,
закоксованість каталізатора стає
0.05-0.1%. Коксоутворення – основна причина
регенерації каталізатора недоліки якої
вдалося перетворити в переваги процесу
за рахунок того, що енергія, яка виділяється
під час регенерації йде на нагрів
каталізатора для процесу крекінга.
Тепловий ефект процесу регенерації





Сировина
Сировиною є
вакуумні дистиляти
різних нафт,
що містять
5-10% (об’ємних)
фракцій з
температурою кипіння
<350
і кінцевою
температурою кипіння
500-540
.
Використовуються також
і фракції
з нижчими
температурами кипіння
– це прямогонні
фракції, крекінг-газойливі
фракції з
термічних і
коксових процесів
і мазут.
Фактори, які впливають на процес
Характеристичний фактор – К. Використовується для класифікації нафт і фракцій по хімічному складу.
К=13 для парафінових вуглеводнів
К=11.5 для нафтенових вуглеводнів
К=10.5 для ароматичних вуглеводнів.
Використання нафт з більшим характеристичним фактором покращує умови крекінгу.
Груповий склад – це склад нафтопродуктів по хімічним групам (парафінові, ароматичні вуглеводні і т.д.). В більшості вакуумний дистилят ??? містить від 15-30% парафінів, 20-30% нафтенів, 15-60% ароматичних вуглеводнів. Зі збільшенням кількості ароматичних вуглеводнів збільшується вихід газів С1, С2і коксу, зменшується вихід бензину.
Смоли і асфальтени, які містяться у сировині, зменшуються вихід бензину і газу і збільшують вихід коксу.
Коксуємість зменшує вихід бензину і газу, а також вихід коксу.
Домішки металу, азоту і сірки зменшують активність каталізатора. Забруднені каталізатори не відновлюються. Крім того, сірка може переходити у продукти, що погіршує їх якість.
