- •Конспект лекцій дисципліни
- •Термічний крекінг
- •Теоретичні основи
- •Сировина
- •Продукція
- •Технологічна схема крекінг-установки з виносною реакційною камерою
- •Склад продукції
- •Витратні показники на 1 т. Сировини
- •Коксування. Призначення процесу
- •Термокаталітични крекінг
- •Тепловий ефект процесу регенерації
- •Сировина
- •Фактори, які впливають на процес
- •Продукція
- •Каталізатори
- •Лекція 5 Каталітичний риформінг
- •Сировина і продукція
- •Вимоги до сировини
- •Каталізатори
- •Технологічна схема
- •Трьохстадійна установка риформінгу зі стаціонарним шаром каталізатора
- •Лекція 6 Процеси гідрогенізацій Гідроочищення і гідрознесірчення
- •Установка гидроочистки дистиллята дизельного топлива
- •Установка гідрокрекінгу в стаціонарному шарікаталізатора
- •Установка гідрокрекінгу з псевдозрідженим шаром каталізатора
- •Лекція 7 Установка гідродоочистки нафтових олив
- •Установка гідроочищення гасу із застосуваннямвисокотемпературної сепарації
- •Гидроочистка важких та вакумних газойлей
- •Лекція 8
- •Використання сировини після установок газофракціювання
- •Технологічна схема установки конденсаційно-компресійного типу для насичених вуглеводнів
- •Лекція 9 Технологічна схема газофракціювання ненасичених вуглеводнів
- •1, 3, 5, 7 —Сепаратори;2 —абсорбер;4 —колона очищення мэа від сірководню;6 —компресор;8—фракціонуючий абсорбер;9 —стабілізатор;10 —блок очищення;11 —пропанова колона;12 -бутанова колона.
- •Лекція 10 Виробництво алкелованих бензинів Сірчано - кисле алкелювання
- •Матеріальний баланс установки:
- •Витратні показники на 1 т алкіл-бензину:
- •Фтороводневе алкілювання
- •Властивості стабільного алкілату:
- •Технологічна схема
- •Лекція 11 Виробництво полімер-бензинів.
- •Каталізатори
- •Технологічні схеми полімеризації (виробництво полімер-бензинів)
- •Установка Селектопол, розроблена французьким інститутом нафти.
- •Ізомеризація парафінових вуглеводнів
- •Отримання метил – третбутилового ефіру (етеру).
- •Сировина для мтбе
- •Фурфурольна очистка газолей
- •Лекція 13 Технологічна схема каталітичної демеркаптанізації
- •Лекція 14 Виробництво мастил
- •Технологічна схема виробництва базових мастил
- •Основні властивості дистиляту:
- •Характеристики мастил
- •Моторні мастила
- •Лекція 15
- •Марки базових мастил, які випускалися на території снд
- •Основні характеристики мастил
- •Корбюраторні двигуни
- •Робочі рідини для гідравлічних систем
- •Мастила для приладів.
- •Лекція 16 Виробництво пластичних мастил Загальна характеристика технологічних стадій і процесів виробництва змащень
- •Лекція 17 Установка періодичного виробництва мильних і вуглеводневих мастил
- •Установка періодичного виробництва мильних змащень із застосуванням контактора
- •Установка напівбезперервного виробництва мильних змащень
- •Установка напівбезперервного виробництва змащень на сухих милах
- •Установка виробництва змащень на неорганічних загустителях
- •Лекція 18 Виробництво бітуму, технічного вуглецю й інших продуктів Бітумна установка безперервної дії колонного типу
- •Бітумна установка з реактором змієвикового типу
Лекція 13 Технологічна схема каталітичної демеркаптанізації
Сировина подається до колони промивки 1. Зверху подається розчин лугу, для видалення сірководню і органічних кислот. Далі розчин подається в екстрактор 2, в якому знаходиться каталізатор. Хімічний фізичний склад каталізатора власники не розголошують. Рідка фракція очищених нафтопродуктів подається на доочистку в реактор 4. Газоподібні продукти подаються на сепаратор 5, з верхньої частини якого відбирається надлишкове повітря. Далі суміш подається у сепаратор 6, зверху якого відбирається сірководень, знизу - каталізатор, який повертається до реактора 2. Дизельна фракція з реактора 3 доочищається в реакторі 7, розділяється на каталізатор і очищений продукт в сепараторі 8. Очищений продукт подається на склад, а каталізатор повертається назад, на доочистку в реактор 7.

Рисунок 2.47. Установка Мерокс:
колона промивання; 2- екстрактор; 3-рідинний сепаратор лугу;
4, 7- реактори; 5- газорідинний сепаратор повітря; 6-рідинний сепаратор низькомолекулярних дисульфідів; 8 — рідинний сепаратор очищеного продукту;
І — сировина; ІІ — повітря; ІІІ — регенерований розчин "Мерокс"»;
IV — надлишкове повітря; V — дисульфіди; VI — циркулюючий розчин «Мерокс»; VII— свіжий луг; VІІІ–очищений продукт з установки.
Лекція 14 Виробництво мастил
Загальні відомості
Технологія виробництва мастил складається з 3-ох основних етапів:
Виробництво марсельних фракцій на установках АВТ (атмосферно-вакуумні колони і трубчаті печії) та на установках переробки мазуту (ВТ). Залишки виробництва мастила – гудрон.
Вироблення з масляних фракцій базових мастил – компонентів.
Змішування (компаундування).
(Компаундування – це змішування кількох компонентів, які взаємно нерозчинні). При необхідності в компоненти мастил вводять необхідні присадки (приклад присадки – графіт).
Мастила вироблять з нафти з високим вмістом парафіну, асфальтів, смол. Як правило, у цієї нафти велика к-ть сірки.
Основні процеси виробництва базових мастил:
Видалення небажаних груп вуглеводнів ( асфальтів, смол, полі циклічних, ароматичних вуглеводнів, твердих парафінових вуглеводнів)
Очистка сировини:
2.1) екстракційна (за допомогою селективних розчинників)
2.2) гідрогенезаційна очистка – це гідрокрекінг та гідроізомеризація.
2.3) адсорбційна очистка
2.4) сірчано-кисла очистка з подальшою лужною нейтралізацією.
3) депарафінізація очищеної сировини.
4) доочистка депарафінізованих мастил.
К-ть мастил в нафті різних родовищ
|
Нафти: |
К-ть мастил, % |
|
Укр. нафти |
18% |
|
Волгоградські нафти |
27,7% |
|
Пермські |
20,9% |
|
Західно-сибірська |
23,1% |
|
Бакінська нафта |
21,1% |
На сьогоднішній день більшість заводів, що виробляють мастила працюють на Волго-Уральській нафті. Деякі невеликі підприємства Росії і України працюють на мало сірчистій та малопарафіністій нафті Краснодарського краю.
На сьогоднішній день існують 4 типи базових мастил:
малов'язкі (М)
середньов'язкі (С)
високов'язкі (В)
залишки (О).
