- •Конспект лекцій дисципліни
- •Термічний крекінг
- •Теоретичні основи
- •Сировина
- •Продукція
- •Технологічна схема крекінг-установки з виносною реакційною камерою
- •Склад продукції
- •Витратні показники на 1 т. Сировини
- •Коксування. Призначення процесу
- •Термокаталітични крекінг
- •Тепловий ефект процесу регенерації
- •Сировина
- •Фактори, які впливають на процес
- •Продукція
- •Каталізатори
- •Лекція 5 Каталітичний риформінг
- •Сировина і продукція
- •Вимоги до сировини
- •Каталізатори
- •Технологічна схема
- •Трьохстадійна установка риформінгу зі стаціонарним шаром каталізатора
- •Лекція 6 Процеси гідрогенізацій Гідроочищення і гідрознесірчення
- •Установка гидроочистки дистиллята дизельного топлива
- •Установка гідрокрекінгу в стаціонарному шарікаталізатора
- •Установка гідрокрекінгу з псевдозрідженим шаром каталізатора
- •Лекція 7 Установка гідродоочистки нафтових олив
- •Установка гідроочищення гасу із застосуваннямвисокотемпературної сепарації
- •Гидроочистка важких та вакумних газойлей
- •Лекція 8
- •Використання сировини після установок газофракціювання
- •Технологічна схема установки конденсаційно-компресійного типу для насичених вуглеводнів
- •Лекція 9 Технологічна схема газофракціювання ненасичених вуглеводнів
- •1, 3, 5, 7 —Сепаратори;2 —абсорбер;4 —колона очищення мэа від сірководню;6 —компресор;8—фракціонуючий абсорбер;9 —стабілізатор;10 —блок очищення;11 —пропанова колона;12 -бутанова колона.
- •Лекція 10 Виробництво алкелованих бензинів Сірчано - кисле алкелювання
- •Матеріальний баланс установки:
- •Витратні показники на 1 т алкіл-бензину:
- •Фтороводневе алкілювання
- •Властивості стабільного алкілату:
- •Технологічна схема
- •Лекція 11 Виробництво полімер-бензинів.
- •Каталізатори
- •Технологічні схеми полімеризації (виробництво полімер-бензинів)
- •Установка Селектопол, розроблена французьким інститутом нафти.
- •Ізомеризація парафінових вуглеводнів
- •Отримання метил – третбутилового ефіру (етеру).
- •Сировина для мтбе
- •Фурфурольна очистка газолей
- •Лекція 13 Технологічна схема каталітичної демеркаптанізації
- •Лекція 14 Виробництво мастил
- •Технологічна схема виробництва базових мастил
- •Основні властивості дистиляту:
- •Характеристики мастил
- •Моторні мастила
- •Лекція 15
- •Марки базових мастил, які випускалися на території снд
- •Основні характеристики мастил
- •Корбюраторні двигуни
- •Робочі рідини для гідравлічних систем
- •Мастила для приладів.
- •Лекція 16 Виробництво пластичних мастил Загальна характеристика технологічних стадій і процесів виробництва змащень
- •Лекція 17 Установка періодичного виробництва мильних і вуглеводневих мастил
- •Установка періодичного виробництва мильних змащень із застосуванням контактора
- •Установка напівбезперервного виробництва мильних змащень
- •Установка напівбезперервного виробництва змащень на сухих милах
- •Установка виробництва змащень на неорганічних загустителях
- •Лекція 18 Виробництво бітуму, технічного вуглецю й інших продуктів Бітумна установка безперервної дії колонного типу
- •Бітумна установка з реактором змієвикового типу
Лекція 15
Марки базових мастил, які випускалися на території снд
Основні характеристики мастил
Корбюраторні двигуни
Для двигунів використовуються мастила марки: А1, В1, Г1.
Мастила марки А містить незначну к-ть присадок , які покращують миючі та анти-окисні хар-ки. В низько-швидкістних двигунах (пострадянських автомобілів) використовується масло групи В1. Сучасні імпортні автомобілі використовують масло групи Г1. Всі моторні масла починається маркування з букви «М». Карбюраторні двигуни,як правило, використовують мастила від М-6А до М-12Г1, де М – позначення моторного мастила, а цифра – клас в’язкості мастила.
Для дизельних двигунів мастила мають хар-ку від М-12Б до М-20А. Хоча, для форсованих двигунів використовується мастила марки від М-8В2, М-6Г2.
Авіаційні двигуни використовують мастила від МС-14 до МК-22, де С- селективна очистка, К-кислотна очистка.
Трансмісійні мастила використовуються для зниження зносу редуктора, зменшення втрат на тертя, для охолодження, зменшення вібрації і шуму, видалення продуктів зносу, інших забруднень.
Трасмісійні мастила позначаються ТМ.
|
ТМ група |
Склад мастила |
Рекомендації |
Група по АРІ |
|
ТМ1
ТМ2
ТМ3
ТМ4
|
Мастила без присадок
Мастила з зносостійкими присадками
Мастила з протизадирними присадками помірної дії
Мастила з протизадирними присадками високої ефективності
|
Прямозубі, спірально-конічні та черв'ячні передачі, що працюють при контактних напруженнях до 1600 МПа і при 90 0С.
Області використання такі ж самі. Контактні напруження до 2100 МПа, температура 130 0С.
Області використання такі ж самі. Контактні напруження до 2500 МПа, температура 150 0С.
Області використання такі ж самі. Контактні напруження вище 2000 МПа, гіпоїдні передачі, що працюють при температура 150 0С.
|
GL1
GL2
GL3
GL4
|
|
ТМ5 |
Мастило з протизадирними присадками високої ефективності і полі функціональної дії |
Гібоїдні передачі, які працюють при високій швидкості, ударних навантаженнях і високому крутному моменту |
GL5 |
Робочі рідини для гідравлічних систем
Такі рідини ділять на 3 групи:
Мастила не мають присадок, або лише присадки-згущувачі. Працюють при тиску до 15 МПа, або 70 0С. Використовуються для гідро підсилювачів (в машинах).
Мастила, які мають інгібітори корозії та окислення. Працюють при тиску до 25 МПа, температура 90 0С.
Можуть містити всі можливі присадки. Тиск більше 25 МПа. Температура більше 90 0С.
Характеристики робочих рідин для гідросистем
Назва – Р
Область використання: гідросистеми автомобілів і інших гідросистем
Назва – рідина А
Область використання: Гідротрансформатори і гідромеханічні коробки передач. Всесезонне мастило, яке забезпечує пуск до -400С.
Назва – веретинне мастило.
Область використання: гідросистеми різних машин і механізмів при температурі від -300С до 1000С.
Назва – МГП10
Область використання: гідравлічні амортизатори автомобілів.
Енергетичні мастила:
Турбінні
Компресорні
Електроізоляційні мастила.
Турбінні мастила використовують для змащення та охолодження підшипників, турбоагрегатів різного призначення.
Компресорні використовуються для змащення деталей(циліндрів, клапанів, компресорних машин, а також для створення ущільнень та герметизації камери стискування.) Електроізоляційні використовують в трансформаторах високої потужності для забезпечення ізоляції (для гасіння іскор при вмиканні і вимиканні) і для тепловідводу.
Циліндрові мастила
Використовують для змащування гарячих деталей парових машин (парові турбіни електростанцій і паротяги).
Вакуумні мастила
Використовують в якості робочого тіла для вакуумних насосів. Це добре очищене мінеральне мастило. Присадок не містить. Відрізняються по густині і температурі спалаху.
Мастила для прокатних станів.
Використовується мастила без присадок. Дозволяють покращити тертя в зубчатих передачах та підшипниках ковзання.
Індустріальні мастила
В залежності від використання є 2 групи:
Загального призначення
Спеціального призначення
Мастила позначуються буквою И.
Мастила загального призначення для змащування найбільш розповсюджених вузлів та механізмів. Наприклад, контрольно-вимірювані прилади, мало навантажувальні швидкісні механізми (фен, міксер), в різних технологічних процесів, при виробництві кремів, вичинці шкір.
Індустріальні мастила для високошвидкісних механізмів (метало-ріжучі текстильні станки )
Індустріальні мастила для гідравлічних систем промислового обладнання (домкрати, поршневі системи).
Індустріальні мастила для зубчастих передач і черв'ячних механізмів.
Індустріальні мастила для підшипників ковзання. Мастила працюють там, де є рівномірне ковзання з невеликою швидкістю. Супорти станків, столи.
Індустріальні мастила вузького призначення – мастила для створення туману, підшипники каландрів, приводи і цепи конвеєрів, транспортерів.
