Установка періодичного виробництва мильних змащень із застосуванням контактора
Більше зробленої є схема виробництва змащень на мильних загустителях (при використанні природних жирів - гліцеридів кислот) періодичним способом із застосуванням на стадії омилення жирів контактора. Установка призначена для виробництва мильних змащень різного типу. Поряд з одержанням мильного загустителя безпосередньо в процесі виробництва змащень (пряме омилення) можна приготувати загуститель, катіоном якого є важкі метали, наприклад свинець, по реакції подвійного обміну через натрієві мила. Іноді такий процес є періодичним і здійснюється у дві або три щаблі.
Установка включає наступні основні секції: підготовки сировини й готування мильної основи; термо-механічного диспергирования загустителя в дисперсійному середовищі; охолодження розплаву; оздоблювальних операцій (гомогенізація, фільтрування й деаэрирование). Технологічна схема установки представлена на мал. XI-5.
Сировинні компоненти змащень (розплавлені жири, водяний розчин — суспензія — гидроксида металу, дисперсійне середовище) дозувальними насосами 2 у необхідних співвідношеннях подаються в контактор 1, що працює при надлишковому тиску до 1 МПа. У контакторі (іноді називаному автоклавом) при підвищеній температурі (100—200 °С) залежно від типу змащення протягом 20—40 хв протікає реакція омилення жирів з утворенням мильно-масляної основи. Контактор обігрівається гарячим теплоносієм, що циркулює через сорочку апарата. Гаряча реакційна суміш із контактора 1 надходить у паралельно (при необхідності й послідовно) працюючі реактори 7 v. 11 зі скоребково-лопатевим пристроєм, що перемішує. У цих апаратах мильна основа розбавляється при нагріванні іншою кількістю масла (або його частиною). Реактори обладнані системою для видалення пар води і їхніх конденсацій.
Більшість мильних змащень після термо-механічного диспергирования загустителя й випарювання води в реакторах 7 і 11 (тривалість цієї стадії 2-4 ч) прохолоджується в скребковому холодильнику 13. Розчини або суспензії добавок (присадки, наповнювачі) залежно від їхнього призначення, сполуки й властивостей подаються дозувальним насосом 2 або при циркуляції розплаву в реактор 7 і 11, або на стадії охолодження в холодильник 13. Отримане змащення піддається гомогенізації, фільтруванню й деаэрированию на установці 15. Після контролю реологических властивостей (пристрій 16} змащення проходить всі наступні стадії (див. схему XI-4).
При виробництві змащень на металевих милах по реакції подвійного обміну в контакторі 1 готовлять, як правило, натрієве мило, з якого в реакторі 7 при його взаємодії з відповідною водорозчинною сіллю важкого металу одержують необхідне мило. У цьому випадку мило змішується з маслом у реакторі 11, куди отриманий мильний концентрат надходить після відмивання водорозчинних солей. У реакторі 11 проводять термо-хутра-ническое диспергирование загустителя в маслі й випарювання води. Після охолодження розплаву змащення піддається оздоблювальним операціям і розфасовується.
Використання контактора при виробництві вітчизняних змащень широкого поширення не одержало (на відміну від закордонних схем виробництва). Включення контактора в схему установки по виробництву змащень, де в якості омыляемого сировини використовують гліцериди, істотно скорочує час їхнього готування [8].