- •Конспект лекцій дисципліни
- •Термічний крекінг
- •Теоретичні основи
- •Сировина
- •Продукція
- •Технологічна схема крекінг-установки з виносною реакційною камерою
- •Склад продукції
- •Витратні показники на 1 т. Сировини
- •Коксування. Призначення процесу
- •Термокаталітични крекінг
- •Тепловий ефект процесу регенерації
- •Сировина
- •Фактори, які впливають на процес
- •Продукція
- •Каталізатори
- •Лекція 5 Каталітичний риформінг
- •Сировина і продукція
- •Вимоги до сировини
- •Каталізатори
- •Технологічна схема
- •Трьохстадійна установка риформінгу зі стаціонарним шаром каталізатора
- •Лекція 6 Процеси гідрогенізацій Гідроочищення і гідрознесірчення
- •Установка гидроочистки дистиллята дизельного топлива
- •Установка гідрокрекінгу в стаціонарному шарікаталізатора
- •Установка гідрокрекінгу з псевдозрідженим шаром каталізатора
- •Лекція 7 Установка гідродоочистки нафтових олив
- •Установка гідроочищення гасу із застосуваннямвисокотемпературної сепарації
- •Гидроочистка важких та вакумних газойлей
- •Лекція 8
- •Використання сировини після установок газофракціювання
- •Технологічна схема установки конденсаційно-компресійного типу для насичених вуглеводнів
- •Лекція 9 Технологічна схема газофракціювання ненасичених вуглеводнів
- •1, 3, 5, 7 —Сепаратори;2 —абсорбер;4 —колона очищення мэа від сірководню;6 —компресор;8—фракціонуючий абсорбер;9 —стабілізатор;10 —блок очищення;11 —пропанова колона;12 -бутанова колона.
- •Лекція 10 Виробництво алкелованих бензинів Сірчано - кисле алкелювання
- •Матеріальний баланс установки:
- •Витратні показники на 1 т алкіл-бензину:
- •Фтороводневе алкілювання
- •Властивості стабільного алкілату:
- •Технологічна схема
- •Лекція 11 Виробництво полімер-бензинів.
- •Каталізатори
- •Технологічні схеми полімеризації (виробництво полімер-бензинів)
- •Установка Селектопол, розроблена французьким інститутом нафти.
- •Ізомеризація парафінових вуглеводнів
- •Отримання метил – третбутилового ефіру (етеру).
- •Сировина для мтбе
- •Фурфурольна очистка газолей
- •Лекція 13 Технологічна схема каталітичної демеркаптанізації
- •Лекція 14 Виробництво мастил
- •Технологічна схема виробництва базових мастил
- •Основні властивості дистиляту:
- •Характеристики мастил
- •Моторні мастила
- •Лекція 15
- •Марки базових мастил, які випускалися на території снд
- •Основні характеристики мастил
- •Корбюраторні двигуни
- •Робочі рідини для гідравлічних систем
- •Мастила для приладів.
- •Лекція 16 Виробництво пластичних мастил Загальна характеристика технологічних стадій і процесів виробництва змащень
- •Лекція 17 Установка періодичного виробництва мильних і вуглеводневих мастил
- •Установка періодичного виробництва мильних змащень із застосуванням контактора
- •Установка напівбезперервного виробництва мильних змащень
- •Установка напівбезперервного виробництва змащень на сухих милах
- •Установка виробництва змащень на неорганічних загустителях
- •Лекція 18 Виробництво бітуму, технічного вуглецю й інших продуктів Бітумна установка безперервної дії колонного типу
- •Бітумна установка з реактором змієвикового типу
Технологічна схема виробництва базових мастил

мазут
Вакуумна перегородка




М С В гудрон
Деасфальтизація парафіном
Селективна очистка фенолом і фурфуролом


асфальт
Основні властивості дистиляту:
|
Показники |
М |
С |
В |
|
в'язкість кінематична при 1000 С |
- |
- |
Від 7 до 10 |
|
в'язкість кінематична при 500 С |
Від 8 до 13 |
15-17 |
- |
|
Межі википання, 0С: Початок кінець |
300-310 425-450 |
320-350 450-460 |
345-370 500-510 |
Характеристики мастил
Мастила групуються по областях використання :
моторні (для карбюраторних, дизельних та авіаційних двигунів)
трансмісійні
турбінні
компресорні
електроізоляційні
індустріальні (для зубчатих передач, для направляючих ковзання, спеціальні мастили)
мастила для приладів
На сьогоднішній день є понад 500 марок мастил. Масло класифікується по джерелу отримання сировини:
Мастила рослинного та тваринного походження (китовий жир)
Мінеральні мастила
Синтетичні (їх отримують шляхом хімічних перетворень)
Класифікація по способу отримання:
Дистиляти
Залишкові ( які отримуються з гудрону)
Компаундні ( отримуються змішуванням 1-ого і 2-ого виду)
Класифікація по способу очистки:
Неочищені
Кислотно-лужної очистки
Кислотно-контактної очистки
Селективної і адсорбційної очистки
Гідрокрекінг
Моторні мастила
Моторні мастила, окрім авіаційних класифікуються на базі в'язкості та експлуатаційних характеристик за ГОСТ 17479.1-85.
Класи в'язкості від 3-ого до 14-ого.
Окрім того мастила розбиваються по групах:
|
мастила |
Група по АРІ |
Область використання |
|
Група А
Група Б (Б1))
Група Б2
Група В
Група В2
Група Г
Група Г2
Група Д
Група Е
|
SB
SС/СА SС
СА
SD/CB SD
СВ
SE/CC SE
СС
CD
-
|
Нефорсовані карбюраторні двигуни внутрішнього згорання та дизельні. До мастила немає високих вимог.
Мало-форсовані карбюраторні двигуни, які працюють на малих, або частково підвищених навантаженнях, що сприяють утворенню високотемпературних відкладень і корозії підшипників.
Дизельні двигуни малої потужності.
Середньо-форсовані карбюраторні двигуни з підвищеними вимогами до якості мастил, або ті, які працюють в несприятливих умовах, які викликають окислення мастил і утворення всіх видів відкладень.
Середньо-форсовані дизельні двигуни, які вимагають підвищеної уваги до антикорозійних властивостей, стійкості до механічного зносу та схильності до утворення високотемпературних відкладень.
Високо-форсовані карбюраторні двигуни, що працюють в важких експлуатаційних умовах, які сприяють окисленню мастила, утворенню відкладень, корозії та іржі.
Високо-форсовані дизельні двигуни без наддува, або з помірним наддувом, що працюють при високих навантаженнях в несприятливих умовах, які сприяють утворенню високотемпературних відкладень.
Високо-форсовані дизельні двигуни з наддувом, що працюють в важких експлуатаційних умовах.
Системи змащування циліндрів дизельних двигунів, що працюють на паливі з високим вмістом сірки. |
