- •Конспект лекцій дисципліни
- •Термічний крекінг
- •Теоретичні основи
- •Сировина
- •Продукція
- •Технологічна схема крекінг-установки з виносною реакційною камерою
- •Склад продукції
- •Витратні показники на 1 т. Сировини
- •Коксування. Призначення процесу
- •Термокаталітични крекінг
- •Тепловий ефект процесу регенерації
- •Сировина
- •Фактори, які впливають на процес
- •Продукція
- •Каталізатори
- •Лекція 5 Каталітичний риформінг
- •Сировина і продукція
- •Вимоги до сировини
- •Каталізатори
- •Технологічна схема
- •Трьохстадійна установка риформінгу зі стаціонарним шаром каталізатора
- •Лекція 6 Процеси гідрогенізацій Гідроочищення і гідрознесірчення
- •Установка гидроочистки дистиллята дизельного топлива
- •Установка гідрокрекінгу в стаціонарному шарікаталізатора
- •Установка гідрокрекінгу з псевдозрідженим шаром каталізатора
- •Лекція 7 Установка гідродоочистки нафтових олив
- •Установка гідроочищення гасу із застосуваннямвисокотемпературної сепарації
- •Гидроочистка важких та вакумних газойлей
- •Лекція 8
- •Використання сировини після установок газофракціювання
- •Технологічна схема установки конденсаційно-компресійного типу для насичених вуглеводнів
- •Лекція 9 Технологічна схема газофракціювання ненасичених вуглеводнів
- •1, 3, 5, 7 —Сепаратори;2 —абсорбер;4 —колона очищення мэа від сірководню;6 —компресор;8—фракціонуючий абсорбер;9 —стабілізатор;10 —блок очищення;11 —пропанова колона;12 -бутанова колона.
- •Лекція 10 Виробництво алкелованих бензинів Сірчано - кисле алкелювання
- •Матеріальний баланс установки:
- •Витратні показники на 1 т алкіл-бензину:
- •Фтороводневе алкілювання
- •Властивості стабільного алкілату:
- •Технологічна схема
- •Лекція 11 Виробництво полімер-бензинів.
- •Каталізатори
- •Технологічні схеми полімеризації (виробництво полімер-бензинів)
- •Установка Селектопол, розроблена французьким інститутом нафти.
- •Ізомеризація парафінових вуглеводнів
- •Отримання метил – третбутилового ефіру (етеру).
- •Сировина для мтбе
- •Фурфурольна очистка газолей
- •Лекція 13 Технологічна схема каталітичної демеркаптанізації
- •Лекція 14 Виробництво мастил
- •Технологічна схема виробництва базових мастил
- •Основні властивості дистиляту:
- •Характеристики мастил
- •Моторні мастила
- •Лекція 15
- •Марки базових мастил, які випускалися на території снд
- •Основні характеристики мастил
- •Корбюраторні двигуни
- •Робочі рідини для гідравлічних систем
- •Мастила для приладів.
- •Лекція 16 Виробництво пластичних мастил Загальна характеристика технологічних стадій і процесів виробництва змащень
- •Лекція 17 Установка періодичного виробництва мильних і вуглеводневих мастил
- •Установка періодичного виробництва мильних змащень із застосуванням контактора
- •Установка напівбезперервного виробництва мильних змащень
- •Установка напівбезперервного виробництва змащень на сухих милах
- •Установка виробництва змащень на неорганічних загустителях
- •Лекція 18 Виробництво бітуму, технічного вуглецю й інших продуктів Бітумна установка безперервної дії колонного типу
- •Бітумна установка з реактором змієвикового типу
Установка напівбезперервного виробництва змащень на сухих милах
На сухих милах у промислових умовах роблять натрієві, літієві й алюмінієві змащення. Процес полягає в термо-механічному диспергировании мильного загустителя в дисперсійному середовищі до утворення однорідного розплаву з наступним охолодженням і оздоблювальними операціями.
Установка складається з наступних основних секцій: готування повітряно-сухого мила; готування суспензії загустителя в дисперсійному середовищі, термо-механічного диспергирования загустителя з утворенням однорідного розплаву і його охолодження, оздоблювальні операції. Технологічна схема напівбезперервного виробництва літієвих змащень на сухих милах у тім варіанті, у якому вона реалізована для виробництва змащень литол-24, показана на мал. XI-7.

Сухе мило може бути отримане на установку готовим або приготовлено безпосередньо в процесі виробництва змащення. В останньому випадку омыляемое сировина й водяний розчин лугу (суспензія) у необхідних кількостях змішуються в поперемінно діючих реакторах, постачених високооборотним пристроєм, що перемішує, і сорочкою для подачі теплоносія. Після завершення реакції омилення або нейтралізації (для жирних кислот) водна пульпа мила надходить на сушіння у вакуумний барабанний апарат безперервної дії. Сухе мило эрлифтом подається в бункер, а потім уже вагами 5 дозується в один із двох паралельно встановлених реакторів 1, куди попередньо дозувальним насосом 2 накачується приблизно 2/3 необхідної кількості нафтового масла. Після ретельного перемішування суміш насосом 2 прокачивается через електричний трубчастий нагрівач 8, де нагрівається до 200— 210 °С и далі змішується із залишком масла й масляним розчином присадок у змішувачі 9. Потім суміш надходить у деаератор 10, у циркуляційному контурі якого встановлений гомогенизирующий клапан 6. У деаераторі з мильно-масляного розплаву віддаляється повітря, після чого розплав направляється для охолодження в скребковий холодильник 12. Охолоджене змащення надходить у збірник-накопичувач 16, а некондиційний продукт через збірник-накопичувач 15 направляється на переробку або откачивается з установки.
Описана схема виробництва змащень на сухих милах виявилася в цілому неекономічної й широкого поширення для виробництва змащень масового призначення не одержала.

Установка виробництва змащень на неорганічних загустителях
Виробництво змащень на неорганічних загустителях (обложених і пирогенных силікагелях, бентонітових глинах) відрізняється від виробництва мильних змащень. Змащення готовлять механічним диспергированием гидрофобизированных загустителей у маслі, використовуючи змішувачі й гомогенізатори. У випадку змащень на обложеному силікагелі загуститель наготовлюють безпосередньо на установці. У виробництві змащень на пирогенном силікагелі використовують готовий загуститель, модифікований різними ВПАВШИ.
Установка включає наступні основні секції: змішання компонентів змащення з утворенням однорідної дисперсії й оздоблювальних операцій. Технологічна схема установки по виробництву силикагелевой змащення графитол представлена на мал. XI-8.
У змішувач 1 дозувальним насосом 2 накачують масло, включають пристрій, що перемішує, і обігрів апарата. Потім через дозатор 5 завантажують першу порцію (80 % масс. розрахункової кількості) модифікованого аэросила. Завантаження ведеться порціями протягом 8 год, причому маса порції поступово зменшуються від 5 до 1 кг. Суміш масла й загустителя перемішується й циркулює в системі; змішувач 1 -> насос 4 -> змішувач 1.
Після закінчення загущения масла аэросилом суміш зі змішувача 1 насосом 4 перекачують у змішувач 9, у який за допомогою дозатора 5 завантажують графіт. Температуру суміші підвищують до-105 °С и видаляють вологу, що потрапила з вихідними компонентами, підключаючи змішувач 9 до вакуумного насоса 11 через конденсатор 10. Потім у змішувач 9 завантажують іншу (20 %) частина загустителя. Суміш перемішується й циркулює до одержання однорідної маси. Після цього вона піддається гомогенізації, фільтруванню й деаерації на установці 13. Готове змащення перекачують у збірник-накопичувач 15, у циркуляційному контурі якого-установлений гомогенизирующий клапан 7. Зі збірника-накопичувача змащення, якщо вона задовольняє технічним умовам, що контролюється пристроєм 14, насосом 4 подається на затаривание й упакування. Некондиційний продукт надходить на переробку або виводиться з установки.

