Анатомия ТОМ3 Ковешников

ligg. palpebrarum, повікові зв'язки

■ m. tarsalis superior et inferior.

медицинского

(бічна і присере ня), йдуть від

м'язи верхнь го та нижнього

хрящів до кісток очної ямки; gll.

хрящів повіки.

tarsales, залози хрящів повік1,

Сполучна оболонка (кон'юнктива),

виділяють секрет, який змащує

университета

краї повік;

tunica conjunctiva

gll. ciliares, війкові залози; gll.

Кон'юнк ива являє собою спо-

sebaceae, сальні залози;

лучнотканинну оболонку, яка пок-

рита епітелієм і за будо ою нагадує

университета

слизову. Во а покр ває зсер дини

tunica conjunctiva palpebrarum,

получна оболонка повік, покри-

повіки і перед ій відділ очного

ває з середини верхню і нижню

яблука (крім рогівки) (Рис. 58).

повіки;

Кон'юнктива має такі частини та

tunica conjunctiva bulbi, сполуч-

утвори:

на оболонка очного яблука, пок-

риває

передню

частину

очного

■ canaliculi lacrimales (superior et

яблука;

inferior), сльозови канальці (вер-

■ fornix conjunctivae (superior et in-

хній та нижній), починаються

ferior), склепіння сполучної оболон-

сльозовими

точками,

punctum

ки (верхнє і нижнє), являє собою

lacrimale, на верхній та нижній

місця переходу кон'юнктиви по-

повіках; канальці йдуть під

вік в кон'юнктиву очного яблука;

шкірою відповідної повіки і впа-

■ saccus conjunctivalis, сполучно -

дають в сльозовий мішок;

оболонковий мішок — це щілино-

■ saccus lacrimalis, сльозовий мішок,

подібний простір між кон'юн-

розташований

у fossa

sacci

ктивою повік і кон'юнктивою оч-

lacrimalis,

в

нижньому

відділі

Кафедра

ного яблука, який містить слізну

ме іальної стінки очної ямки, у

рідину; якщо зімкнути повіки, цей

нього впад ють слізні канальці;

простір стає замкненим;

■ ductus nasolacrimal, носо-сльозова

■ glandulae

conjunctivales,

cno-

протока, є продовженням униз

нормальной

лучнооболонк ві залози.

сл озового

мішка;

вона

Над верхніми повіка и розта-

проходить в носо-сльозовому

шовані брови supercilii.

каналі і відкривається в носову

Сльозовий

парат,

порожнину під нижньою носовою

раковиною.

apparatus lacrimalis

Сльозовий

п рат

(Рис.

59)

ПРОВІДНІ ШЛЯХИ ЗОРОВОГО

АНАЛІЗАТОРУ (рис. 60)

представлений сльозовоюанатомииз лозою і

Луганского

вивідними шляхами:

а) Сітківка (retina). В сітківці є

■ glandula lacrimalis, сльозова за-

три ланки нерв вих клітин, які

лоза,

розташована

у верх ьо-

приймають

подразнення

і

пере-

латеральному к ті очної

ямки в

дають імпульси в головний мозок:

государственного

fossa glandulae lacrimalis, вона має

1) палочкоподіб і та к лбочко-

вивідні проточки, ductuli excretorii

подібні зорові кліти и є спеціалізо-

(10-12), які відкриваються в

ваними

н рвовими

клітинами, які

сльозовий мішок, saccus lacrimalis

виконують роль рецепторів, вони

медицинского(6,5 млн.)

у латеральному ві ділі верхнього

розташовані

у

з внішнь му

шарі

склепіння

сполучної

оболонки;

сітківки;

звідси сльоза, омиваючи очне

а)

колбочк п дібні клітини

яблуко, стікає

о

медіального

розташовані головним

университетарове

кута ока;

чином, в ділянці жов ої плями.

■ caruncula

lacrimalis,

сльозове

З ними пов'язане сприйняття чітко

м'ясце, міститься в медіальному

го, детального зображення і кольо

куті

ока,

авколо

нього

ут-

бачення;

ворюється сльозове озеро, lacus

б)

палочкоподібні клітини

lacrimalis.

(125 млн.) розташовані по всій сіт-

183

ківці, вони сприймають розсіяне

рони і медіальної половини сітківки

світло, з ним пов'язаний бічний та

протилежної сторони1; волокна

нічний зір;

зорового шляху, огинаючи ніжку

2) біполярні нейрони розміщені

мозку, закінчуються в підкіркових

в середньому шарі сітківки, вони

центрах (латеральному колінчатому

мають два відростки, один з яких

тілі, подушці таламуса і верхніх

контактує з відростками палочко

горбках пластинки покрівлі серед-

подібних і колбочкоподібних клі

нього мозку).

тин, другий — з мультиполярними

в) підкіркові і кіркові центри

нервовими клітинами;

1)

corpus geniculatum laterale,

3)

гангліозні нейроцити міс

латеральне колінчасте тіло, місти

аксони (центральніКафедра

тяться у внутрішньому ш рі сіт

ться в п оміжному мозку, станов

ківки; їхні дендрити конт ктують з

лячи частину з т ламічної ділянки;

відростками біполярних клітин, а

2)

pulvinar thalami, подушка

відростки) схо

таламуса, є задньою частиною та

го яблуканормальнойі

дяться до диска з рового нерва, де

амуса;

об'єднуються і утв рюють зоровій

3)

colliculi superiores, верхні гор

нерв; він про изує

болонки очно

бки пласти ки п крівлі середнього

виходить в ділянці його

мозку, вони пов'язані зі спинним

черепних нервіванатомии),

заднього полюса.

м зком (tractus tectospinalis) і до

б) Зоровий нерв і зоровий шлях

датковим ядром окорухового нерва,

1) n. opticus, зоровий

ерв (II пара

nucl. oculomotorius accessorius, че

переду

виходить з очної

рез яке здійснюється зіничний реф

Луганского

ямки через canalis opticus і

лекс (звуження зіниці) і акомодація.

потрапляючи в порожнину черепа,

А сони

клітин латерального

утворює перехрестя, яке лежить по-

колінчаст го тіла пр ходять через

турецького сідла;

задню ніжку внутрішньої капсули,

государственного

2) chiasma opticus, зорове пере-

у орюють зорову променистість,

хрестя, є неповним, тому що пере-

radiatio optica і закі чуються в зо-

хрещуються лише ті волокна, які

ро ій корі потилич ої частки півкулі

йдуть від медіальних половин сіт-

по берегах sulcus calcarinus. В корі

3)медицинского

ківки; волокна від її латеральн х

відбувається

ф рмування зорових

половин прямують в зоровий шлях

відчуттів і їх вищий аналіз.

своєї сторони;

ЕВОЛЮЦІЯ ОРГАНІВ ЗОРУ

tractus opticus, зоровий шлях,

университета

розташований позаду перехр стя, він

Органи зору у б зхребетних.

містить

волок а

від

лат ральної

Початковою формою ока тв рин є

половини сітківки своєї сто-

фоточутл ві клітини, які розсіяні в

ектодермі. На наступних етапах ево-

У риб очі мають плоску рогівку і

люції

у безхребетних відбувається

кулеподібний кришталик, який може

концентрація світлочутливих клітин

пересуватися

за

допомогою

в певних місцях. При цьому ут-

спеціального м'яза. У рептилій і

ворюються очні ямки або чаші, які

птахів

є добре помітний

війковий

мають ввігнуту поверхню і оточені

м'яз, який дає можливість кришта-

темним пігментом.

лику змінювати свою кривизну (ако-

Подальша еволюція органа зору

модаційний м'яз). Ряд хребтових має

у безхребтових йде складними і різ-

рухомі повіки, сльозовий апарат та

номанітними шляхами з утворенням

інші допоміжні елементи ока.

міхурчастих

очей,

формуванням

досить досконаліКафедра

лінз, рогівки та інших пристосувань.

ЕМБРІОНАЛЬНИЙ РОЗВИТОК

Окремі невеликі очі у деяких тварин

ОКА У ЛЮДИНИ

групуються

разом,

утворюючи

Утво ення з чатка ока шляхом

складні фасеточні

виросту бічних стінок переднього

ока йшланормальной

очі (ракоподібні, комахи).

мозку.

Найважливішим

фактом

Еволюція

рганів зору у хреб-

ембріональ ого

розвитку

ока

є

тових. У хребт вих тва ин еволюція

утворення його головної світло-

самостійним шляхом. Вона

чутливої частини — сітківки шляхом

системи.

У

анатомии

не є

результ том

розвитку

ока

випинання

стінки

переднього

безхребтових,

пов'яза

з дифе-

(про іжного) мозку. У результаті

ренціюванням централь ої нервової

цього процесу на 3-му тижні утво-

гіпотетичних

предків

рюється очний міхурець, порожнина

трубка

Луганского

хребтових

можливо

вся

нервова

якого

широко

сполучається

з

пластинка була світлочутливою. У

порожнин ю

м зк вого

міхура.

сучасного

ланцетника

нервова

Зовнішня стінка міхурця спрямована

зберегла

світлочутливість

до ектодерми.

государственногоІз

завдяки наявності поблизу цент-

Формува

я оч ого келиха.

У

рального

каналу

світлочутливих

процесі

росту

ембріо

а

дношаро-

клітин, які оточені пігментом.

вий очний міхур шляхом випинання

збільшенням розмірів тіла

і

його зовніш ьої сті ки стає двоша-

поверхнімедицинскоготіла (до

зменшенням його прозорості світ-

ровим,

формуючи

чний келих. Ос-

лочутлива частина нервової трубки

та ій з'єднаний з мозк м за допо-

стала випинатися,

набл жаючись до

могою очної стеблинки. З внішня

ектодерми).

В

сті ка очного келиха в подальшому

нервовоїуниверситета

цьому місті вин кають допоміжні

тає тонкою, в ній з'являються гра-

елементи

у

в

гляді

оболонок

нули меланіну і нареш і з неї утво-

кришталика,

спеціальних

м'язів. З

рюється пігм нтний

ш р

сітківки.

тканини

формується

світ-

Внутрішній шар очного келиха по-

лочутлива оболонка (сітківка) із

товщується і внаслідок подальшого

справжніми нервовими клітинами.

диференціювання

перетворюється

185

в нервову частину сітківки, в якій з

і кровоносні судини, з яких утво-

нейробластів

розвиваються

нервові

рюється артерія склистого тіла (a.

клітини. Аксони гангліозних клітин,

hyaloidea).

Вона

прямує

до

що формуються, ростуть в напрямку

кришталика. Потім ця артерія роз-

до очної стеблинки і залишають очне

смоктується і судинна сітка криш-

яблуко, утворюючи зоровий нерв.

талика зникає. В порожнині очного

Утворення кришталика. Криш-

келиха утворюється прозора желе-

талик утворюється на початку 5

подібна речовина (склисте тіло).

тижня внаслідок того, що ектодерма,

Утворення склери і рогівки.

яка прилягає до очного келиха, стає

Склера утворюється з мезенхіми. яка

товстішою. Під час розвитку утво-

оточує ззовні очний келих. Тут

шому порожнинаКафедрав

рюється міхурець кришталика, він

формується щільна сполучна тка-

відшаровується від ектодерми і за-

нина, яка виконує функцію опори.

нурюється в очний келих. В подаль-

Передня ч стина склери перетво-

кришталику зни-

рюється в рогівку, основу якої ста-

Судиннанормальной

кає, а його клітини пе етворюються

новить проз рий волокнистий шар

в прозорі вол кна к ишталика.

мезенхім ого

п ходження.

Проте

Утворе ня судинної оболонки.

зовнішній шар р гівки формується

оболонка

утворюється

з

за рахунок епітелію ектодерми.

анатомии

мезенхімних клітин, які проникаю ь

Допоміжні елементи ока почи-

в очний келих. Р зом з мезенхімою в

нають розв ват ся на 3-му місяці

очний бокал проростають

внутрішньоутробного життя.

СлуховийЛуганского

ВУХО, AURIS

аналізатор

(присінко-

ни, у так званій мочці вуха, яка за-

государственного

во-завитковий орган) складаєть я із

по нена жиром. У людини функція

з внішнього,

середнього

і

внут-

уло люван я

звукових

коливань

рішнього в ха.

трач на, тому вуш а рак вина не-

велика, а м'язи, які забезпечують рух

медицинского■

ЗОВНІШНЄ ВУХО,

раковини у

тварин,

у

людини

AURIS EXTERNA

редуковані. У вушній раковині

Зовнішнє

вухо

складається

з

розрізняються такі частини:

вушної раковини і зовнішнього слу-

lobulus auriculae, вушна часточка

cartilagoуниверситетаauriculae, ззо ні покритий щен й і зігнутий край р ковини:

хового проходу.

(мочка),

розташов на

внизу,

В шна раков на, auricula, в ос-

хряща не має;

нові має пружн й

ушний

х ящ,

■ helix, завиток, являє собою потов-

шкірою (рис. 60). Хрящ відсутній у

■ antihelix, протизавиток, розта-

нижній частці вушної ракови-

шований попереду, завитка, пара-

186

■ incisura intertragica, міжкозелкова

вирізка;

■ sulcus posterior auriculae, задня

борозна вушної раковини;

■ isthmus cartilaginis auricularis,

перешийок вушного хряща;

■ incisura

terminalis

auricularis,

межова вушна вирізка;

■ fossa antihelica, ямка противо-

завитка;

■ eminentia conchae,

підвищення

Кафедра■

раковини;

■ eminentia scaphae,

підвищення

човна;

eminentia fossa triangularis, під-

— crus helicis;нормальной6 —

вищен я трикутної ямки.

Рис. 61. Вушна раковина. 1 — helix; 2

Вушна

рак вина

з'єднується

за

допомогою

зв'яз к і

має

рудимен-

— antihelix; 3 — crura antihelicis; 4 — scapha; 5

тарні м'язи.

лельно до ньогоанатомии; він

antitragus; 7 — lobulus

Зовнішній слуховий хід, meatus

auriculare; 8 — incisura intertragica; 9 — tra-

gus; 10 — meatus acusticus externus; 11 — fos-

acusticus

externus,

складається

з

sa triangularis.

хрящової (1/3) і кісткової (2/3)

обмежує зза-

частин, має довжину 30-32 мм, діа-

Луганского

ду порожнину в шної раковини;

метром 0,6-0,9 см. Зсередини він

■ scapha, човен являє собою з гли-

ви телений

шкір ю,

яка

містить

бину, яка лежить між з витком і волосся і залози. В глибині прохід

протизавитком;

закритий

барабанною перетинкою,

государственногока; вона в де в

■ conchae auriculae, р ковина вуха, є

яка

ідокр млює зов

ішнє вухо від

широкою

заглибиною,

яка

середнього (рис. 62). З внішня по-

р зміщена попереду п отизавит-

верхня ії вкрита то ким шаром ба-

зовнішній слухо-

гатоклітинного

плоского

епітелію,

ньогомедицинского

вий прохід;

в утрішня

—

дн шар вим кубіч-

■ tragus, коз лок — в ступ, як й

им

епітелієм

слизов ї

болонки

розташований спереду зовніш-

середнього вуха. Перетинка має

слухового проходу;

форму еліпса розміром 9Х11 мм.

университета

■ antitragus,

прот козелок,

роз-

Зовнішній слуховий прохід — S-

міщений

апроти козелка;

подібно вигнутий як в горизонталь-

■ incisura anterior, передня вирізка;

ній, так і у фронтальній площині1.

Рис.

63. ВидЛуганскогона

праву б р банну перетинку зі сторони бараба ої порожнини. 1 — lig.

государственного

mallei; 2

— caput mallei; 3 — recessus epitympanicus; 4 — incus; 5 — lig. incudis; 6 — chorda tym-

11 —pars ossea tubae auditivae; 12 — septum canalis musculotubarii; 13 — m. tensor tympani; 14

— fig. mallei anterius.

барабаннамедицинскогопорожнина із 1

СЕРЕДНЄ ВУХО, AURIS MEDIA

Барабанна перетинка,

До сер днього вуха належать

membrana tympanica

слухови-

Барабанна перетинка являє со-

тинка.университета

ми кісточками і слухо а труба . На

бою пружну плас инку овальної

межі із зов іш ім слухо им прохо-

форми (розм. 9x11 мм.), яка розта-

дом розташова а барабанна п е-

шована на межі між зовнішнім і се-

реднім вухом (рис. 63).