80. Порядок проведення штучного дихання потерпілому методом «з рота в рот»

Вкласти потерпілого спиною на тверду рівну поверхню, відкрити йому рот, очистити від стороннього вмістимого, витягнути з’ємні зубні протези, підкласти під плечі валик з одягу, щоб голова звішувалась назад; слідкувати, щоб язик не закривав гортань.

Однією рукою затиснути ніздрі потерпілого, глибоко вдихнути і, через хустинку, притиснувшись ротом до його рота, енергійно видихнути. Перші 5-10 вдувань робити швидко (за 20-30 секунд), наступні – із швидкістю 12-15 вдувань за хвилину (через кожні 5 сек). Слідкувати за рухом грудної клітки потерпілого. Видих проходить самовільно – грудна клітка опускається під своєю вагою.

Після цього приступають до закритого масажу серця.

Масаж проводять схрещеними долонями рук, які розміщують суворо посередині грудної клітки, натискуючи силою не тільки рук, а й всього тіла, причому, натискують основою долоні, а не всією долонею, припіднявши пальці рук. Різкими поштовхами натискують на груднину з частотою 1раз в секунду.

Якщо реанімацію проводить одна людина, то на 1-2 швидких вдування 15 натискувань на груднину; якщо двоє – то на 1 вдування 5-6 натискувань.

Необхідно пам’ятати, що реанімацію не можна припиняти до появи пульсу і самостійного дихання або до прибуття «швидкої допомоги» (або до появи трупних плям). В момент вдування натискати на груднину не можна.

Якщо неможливо відкрити рот потерпілому і нема часу на це, то вдування проводиться через ніс (і малим дітям також). Однією рукою утримувати голову потерпілого в закинутому назад положенні, другою – закрити йому рот, глибоко вдихнути і, обхопивши губами ніздрі потерпілого (через хустинку), енергійно видихнути.

81.Основні причини виходу газу з підземного газопроводу і методи визначення їх

Найбільш ймовірними місцями витоку газу можуть бути:

стикові з'єднання газопроводів;

ділянки, уражені корозією (електричної, блукаючими струмами, атмосферної);

місця з прихованим (своєчасно непоміченим) заводським або монтажним браком в трубах, деталях (фасонних частинах);

своєчасно не виявлені під час випробувань місця недостатньо якісної роботи монтажників будівельних та експлуатаційних організацій;

сальникові ущільнення арматури;ділянки, пошкоджені будівельно-монтажними організаціями у процесі виробництва робіт поблизу діючих газопроводів;

арматура, захищена неправильно встановленими (біг щільною опори) або недостатньо міцний килим при наїздах безрейкового транспорту;

ділянки газопроводів і місця установки арматури, не забезпечені належними компенсаційними пристроями;місця з'єднань труб з різнорідних матеріалів;

місця, пошкоджені випадково, через недогляд, при виробництві профілактичних або аварійно-пошукових робіт;арматура споруд, «загублених» у процесі експлуатації газопроводів і т. д.

Наявність витоків газу визначається:

по запаху газу;

галасу газу, що виходить;

падіння тиску в газопроводах і у газових приладів, що додатково встановлюється при контрольного опресовування;

за допомогою газоаналізаторів та газосигналізаторів;

шурфових і бурових оглядів на підземних газопроводах;

методом нанесення мильної емульсії на стикові фланцеві і нарізні сполучення;

взимку буріє сніг;

влітку жовтіє трава;

якщо над місцем витоку знаходиться вода, то будуть бульбашки.