48. Застосування, будова і приведення в дію вогнегасників оу, ох, п-iо.

Вогнегасники хімічні пінні (ВХП) призначені для гасіння загорань твердих речовин і рідин, крім тих, що знаходяться під напругою. Будова: металевий корпус циліндричної форми, всередині якого міститься поліетиленовий кислотний стакан. Простір між корпусом і стаканом заповнений розчином лугів з добавкою піноутворювача. В верхній частині корпуса: клапан, який прикриває кислотний стакан; пружина; шток; кришка; горловина; сприск; рукоятка перекидна; держак (ручка). Для проведення в дію ВХП необхідно повернути перекидну рукоятку на 180⁰і, прочистивши сприск, перекинути корпус вверх дном, збовтати і, взявшись за держак і поклавши на згин ліктя, спрямувати струмінь на джерело горіння. ВХП випускають 3 видів:ВХП–10;ВП–М; ВП-9ММ.

Повітряно-пінні вогнегасники в якості заряду вміщують 6% водний розчин піноутворювача ПО-1. Розчин з корпуса вогнегасника виштовхується вуглекислотою, яка знаходиться в спеціальному балоні, в насадку, де розчин змішується з повітрям і утворюється повітряно-механічна піна. Призначені для гасіння твердих речовин і матеріалів і рідин.

Промисловість випускає ручні повітряно-пінні вогнегасники типу ВПП -5; ВПП -10 і стаціонарні ВПП -100 і ВППУ – 250. Для приведення в дію вогнегасника зривають пломбу і натискують на пусковий важіль. Голка проколює мембрану балона, і газ по сифонній трубці надходить в корпус.

Складові частини вогнегасника: корпус, сифонна трубка, балон з вуглекислотою, мембрана, держак, прокладка, кришка, горловина, важіль, рукоятка, шток,захисний ковпак, відцентровий розбризкував, розтруб, пакет сіток і башмак.

Вогнегасники вуглекислотні (ВВ)

Будова: балон ємністю 2 (5л) заповнений вуглекислотою; сифонна трубка; запірний вентиль; розтруб; держак. Для приведення в дію взяти вогнегасник за держак, спрямувати розтруб на вогнище горіння і відкрити вентиль, взявшись за розтруб в рукавицях.

В теперішній час випускаються ВВ, де замість вентиля стоїть сифонний пристрій, для приведення в дію якого необхідно витягнути запобіжне кільце і стиснути ручки сифонного пристрою.

У ВВ – 8 додатково є шланг до розтруба. Корпус ВВ піддають гідровипробуванню не рідше 1 разу на 5 років на зарядних станціях. Заряджені вогнегасники пломбують.

ВВ – 80 – 2 балонна установка на візку.

Порошкові вогнегасники використовують тоді, коли застосування іншого типу не ефективно або може викликати небажані наслідки (подальший розвиток пожежі, вибух і т.д.). Вогнегасні порошки застосовують у вогнегасниках типу ВП–1 «Момент», ВП – 2А, ВП – 10А, ВП -100, ВП -250, СИ-120, автомобілях порошкового гасіння, а також в установках стаціонарних порошкового пожежогасіння. ВПС -10 – для гасіння лужних металів (Na, K), деревини, пластмаси і т.д. Р_роб= 2 кгс/см². Маса зарядженого вогнегасника 18кг.

49. Категорійність будівель і споруд по блискавко захисту. Прояви блискавки і захист об’єктів.

Блискавкозахист будівель і споруд

Згідно вимог дод. А.п.2ДСТУБ.В.2.5 – 38: 2008 «Улаштування блискавкозахисту будівель та споруд»:

1. будівлі і споруди, приміщення, які згідно ПУЭ належать до зони кл. В-1 і В – ІІ мають І категорію блискавкозахисту;

2. те ж кл. В – 1 а; В – 1 б, В – ІІ а- ІІ категорія блискавкозахисту;

3. зовнішні установки (кл. В – І г) – ІІ категорія блискавкозахисту;

4. димові труби котельних, башти і вишки різних призначень висотою 15м і більше – ІІІ категорія блискавкозахисту.

Будівлі і споруди, що мають І і ІІ категорії блискавко захисту, повинні бути захищені від прямих ударів блискавки, вторинних її проявів і занесення високого потенціалу через наземні (надземні) і підземні металеві комунікації.

Будівлі і споруди ІІІ категорії блискавкозахисту повинні бути захищені від прямих ударів блискавки і занесення високого потенціалу через наземні (надземні) металеві комунікації.

Зовнішні установки ІІ категорії блискавкозахисту повинні бути захищені від прямих ударів і вторинних проявів блискавки .