29.Розслідування та облік аварій Розслідування аварій на виробництві

аварія ІІ категорії, внаслідок якої:

• загинуло до 5 чи травмовано від 4 до 10 осіб;

• зруйновано будівлі, споруди чи основні конструкції об’єкта, що створило загрозу для життя і здоров’я працівників цеху, дільниці підприємства з чисельністю працюючих ≥100 чоловік.

Роботодавець або керівник зміни зобов’язані діяти згідно ПЛАС . Роботодавець зобов’язаний негайно оповістити територіальну інспекцію ДГПН , вищестоячий керівний орган, місцеву держадміністрацію, штаб ЦО, місцеву прокуратуру, профком підприємства, а в разі травмування або загибелі працівників – також Фонду .

Якщо з приводу розслідування аварії, що не спричинила нещасного випадку, не прийнято спеціальне рішення КМУ, розслідування проводиться комісіями, що утворюються:

• при аварії І категорії – наказом центрального органу виконавчої влади чи розпорядження місцевої держадміністрації за погодженням з органами ДГПН і МНС;

• при аварії ІІ категорії – наказом керівника вищестоящої організації чи розпорядженням місцевої держадміністрації за погодженням з органами ДГПН і МНС.

На роботу комісії відводиться 10 робочих днів.

За результатами розслідування аварії роботодавець видає наказ, затверджує заходи щодо запобігання подібним аваріям і притягає до відповідальності працівників за порушення вимог законодавства про ОП.

30, Завдання гігієни праці та виробничої санітарії

Гігієна праці – це наука, яка вивчає вплив виробничого процесу і оточуючого середовища на організм працюючого з метою розроблення санітарно – гігієнічних і лікувально - профілактичних заходів, спрямованих на створення належних умов праці для забезпечення здоров’я і високого рівня працездатності людини.

Виробнича санітарія – це система технічних і гігієнічних заходів, які забезпечують на виробництві здорові умови праці. Фактори навколишнього виробничого середовища, які виявляють незадовільний вплив на здоров’я працюючого, називаються виробничими шкідливостями. При недостатній увазі виробничі шкідливості можуть стати причиною втрати працездатності. Форми захворювань (отруєнь), які виникають під дією виробничих шкідливостей називаються професійними захворюваннями (отруєннями).

До несприятливих факторів виробничого середовища належать речовини, висока або надто низька температура навколишнього середовища, висока вологість повітря, недостатнє або надмірне переміщення повітря ( вітер, протяги), наявність в повітрі пилу, газів, парів, підвищений шум, вібрація, недостатнє або надлишкове освітлення, радіоактивне, електромагнітне випромінювання та інші.

Професійні отруєння і захворювання можливі тільки при певній концентрації шкідливих речовин в повітрі. Дольова концентрація речовини по масі (в мг/м³) в повітрі виробничого приміщення, при якій в організмі людини не настають зміни навіть при тривалій дії цієї речовини, називається гранично допустимою концентрацією (ГДК). До найбільш небезпечних речовин, з якими можуть контактувати працюючі в газовому господарстві, належать метиловий спирт (метанол), чадний газ (СО), ртуть та інші.