- •1.Поняття про охорону праці. Законодавство про оп.
- •2.Гарантії громадян на охорону праці при підписанні трудового договору.
- •3.Права працівників на оп в період роботи на підприємстві.
- •4.Права працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці.
- •5.Відшкодування власником збитків працюючим у випадку пошкодження їх здоров’я.
- •6.Розмір одноразової допомоги за заподіяну шкоду здоров’ю працівника.
- •7.Причини зменшення розміру одноразової допомоги за заподіяну шкоду здоров’ю.
- •8.Охорона праці жінок і неповнолітніх.
- •9.Керування оп на підприємстві і обов’язки власника.
- •10. Обов’язки працівника щодо додержання вимог нормативних
- •11. Навчання з питань охорони праці
- •12. Права спеціалістів з оп на підприємстві
- •13. Як здійснюється – громадський контроль за станом оп на підприємстві
- •14. Адміністративний контроль за станом оп на підприємстві
- •15. Державний нагляд за станом оп на підприємствах
- •16. Права державних інспекторів з нагляду за оп
- •17. Види інструктажів працюючих з оп і порядок їх проведення
- •18. Суть і порядок проведення оперативного контролю за станом охорони праці на підприємстві
- •19. Які нещасні випадки підлягають розслідуванню?
- •20. Які нещасні випадки беруться на облік зі складанням акту форми н-1?
- •21. Які нещасні випадки не беруться на облік?
- •22. Порядок повідомлення про нещасні випадки і дії роботодавця.
- •23. Обов’язки комісії з розслідування нв.
- •24. Які дані вносяться в акт форми н-1?
- •25. Кому видається акт форми н-1 і порядок його зберігання?
- •26. Як розслідується нв, про який потерпілий своєчасно не повідомив?
- •27. Які нв підлягають спец розслідуванню і обов’язки роботодавця?
- •28.Склад і обов*язки комісії з спецрозслідувань
- •29.Розслідування та облік аварій Розслідування аварій на виробництві
- •30, Завдання гігієни праці та виробничої санітарії
- •31.Виробничі шкідливості і несприятливі фактори виробничої сфери Шум і вібрація
- •Інфразвук
- •Ультразвук
- •Іонізуюче випромінювання
- •32. Характеристика небезпечних речовин, які застосовуються в газовому господарстві
- •33.Вплив метеорологічних умов на організм працюючих
- •34.Як здійснюється захист працюючих від дії шуму і вібрації
- •35.Дати характеристику вентиляції
- •36. Дати характеристику освітленню.
- •37. Захист працівників від дії радіоактивних речовин.
- •38. Санітарно-побутове обслуговування працюючих.
- •39. Хто допускається до виконання газонебезпечних робіт і склад бригади.
- •40. Склад бригади і порядок виконання газонебезпечних робіт.
- •41. Які роботи називають газонебезпечними і порядок допуску до їх виконання.
- •42. Основні причини і схема розвитку пожеж на об’єктах газового господарства.
- •43. Категорійність приміщень по вибухопожежонебезпеці.
- •44. Визначення вибухонебезпечних зон.
- •45. Пояснити маркування вибухозахищеного ел. Обладнання.
- •46. Які необхідні умови для припинення горіння. Вогнегасні речовини і виявлення їх дії.
- •47. Дати характеристику вогнегасних якостей води, хім. Піни, со2, порошків.
- •48. Застосування, будова і приведення в дію вогнегасників оу, ох, п-iо.
- •49. Категорійність будівель і споруд по блискавко захисту. Прояви блискавки і захист об’єктів.
- •Основні терміни
- •50. Як здійснюється захист будівель і споруд від прямих ударів блискавки?
- •51. На які об’єкти поширюється і не поширюється вимоги пбсгу?
- •52. Вимоги до посадових осіб і обслуговуючого персоналу
- •53Відповідальність за порушення вимог пбсгу
- •54 Загальні вимоги «пбсгу» до експлуатації газового господарства Загальні вимоги «пбсгу» до експлуатації газового господарства
- •55 Вимоги пбсгу до експлуатаційних інструкцій
- •56 Порядок призначення осіб відповідальних за безпечну експлуатацію газ. Господарства та їх обов’язки.
- •57 Права осіб відповідальній за безпечну експлуатацію газового господарства
- •58 Що повинен передбачати план локалізації та ліквідації аварій в газовому господарстві
- •59 Причини ураження ел. Струмом працівників газового господарства Електробезпека
- •60.Дія ел. Струму на організм людини і попередження випадків ел. Травматизму
- •61.Захисні засоби від дії ел. Струму
- •62.Заходи безпеки при підготовці до проведення зхемляних робіт
- •63.Заходи безпеки при проведенні земляних робіт в ройоні знаходження газопровода
- •64.Заходи безпеки при проведенні вантажно-розвантажувальних робіт
- •65.Заходи безпеки при ел. Зварювальних роботах.
- •66.Заходи безпеки при газозварювальних роботах
- •67.Вимоги безпеки пбсгу до обладнання газозбірних постів
- •68.Вимоги пбсгу до гумотканинних рукавів
- •69.Вимоги пбсгу до організації проведення газополумяних робіт
- •70.Заходи безпеки при ізоляційних роботах
- •71.Хто допускається до зварювання сталевих газопроводів , виконання газонебезпечних робіт
- •72.Що таке вибухонебезпечна зона? До якої категорії по вибухопожежонебезпеці належать приміщення грп , гнс , котельні з гру?
- •73.Класифікація вибухо - та пожежонебезпечних приміщень (зон)
- •74.В яких випадках проводиться позаплановий інструктаж з оп працюючих?
- •75.Долікарняна меддопомога потерпілим при отруєнні со
- •76. Долікарняна меддопомога потерпілим при опіках
- •77. Долікарняна меддопомога потерпілим при ураженні електрострумом
- •78. Долікарняна меддопомога потерпілим при пошкодженні м’яких тканин
- •79. Зупинка кровотечі з рани
- •80. Порядок проведення штучного дихання потерпілому методом «з рота в рот»
- •81.Основні причини виходу газу з підземного газопроводу і методи визначення їх
- •82. Вимоги до зіз для виконання газонебезпечних робіт
- •83. Що входить в комплект пш-1 і пш-2 і вимоги до них
78. Долікарняна меддопомога потерпілим при пошкодженні м’яких тканин
При забитті (ушиб) на місці ураження доцільно прикласти «холод», накласти тугу пов’язку і створити спокій в місці забиття.
При вивиху суглоба першою допомогою є знерухомлення кінцівки в такому положенні, якого вона набула після травми, шляхом накладання шини. Не рекомендується самим виправляти вивих. Це кваліфіковано зробить лікар.
При переломі кінцівок пошкоджену кінцівку прибинтовують до шини або неушкоджених частин тіла, забезпечуючи тим самим нерухомість кісток місця пошкодження. Шини завжди накладаються поверх одягу і взуття.
При переломі ключиці верхні частини рук зв’язують за спиною для розведення обломків ключиці.
При переломі хребта і таза потерпілого вкладають спиною на тверду рівну поверхню (фанеру, широку дошку). При болях ушийному відділі хребта закріплюють голову і шию шляхом обкладання їх з боків м’якими предметами (подушками).
При падінні з висоти і ударі можливі важкі переломи основи черепа,які супроводжуються кровотечею з вух і рота, глибокою і стійкою втратою свідомості.
Потерпілого потрібно покласти на спину, до голови прикласти «холод», щоб зупинити внутрішньочерепну кровотечу, та забезпечити спокій. Якщо потерпілий знепритомнів, поїти його водою чи рідкими ліками категорично заборонено, бо рідина може потрапити в дихальні шляхи і спричинити задушення (асфіксію).
При переломах нижньої щелепипотерпілого перевозять у положенні обличчям вниз, щоб не западав язик.
79. Зупинка кровотечі з рани
При поверхневих ранах виникає незначна капілярна кровотеча, яку можна зупинити, туго наклавши стерильну ватно-марлеву пов’язку і бинт. При бинтуванні руки або ноги виток бинта повинен йти знизу вгору - від пальців до тулуба.
При глибоких ранах виникає венозна кровотеча: вона інтенсивніша, колір крові темно-червоний.
Необхідно підняти вгору поранену кінцівку і після дезінфікування шкіри навколо рани йодом накласти тугу пов’язку.
При пораненнях шийних вен потрібно негайно притиснути підключичну вену до ключиці, щоб не всмоктало повітря в венозне русло, де тиск нижчий за атмосферний.
Артеріальна кровотеча найнебезпечніша. Вона частіше виникає при глибоких рубаних або колотих ранах. Артеріальна кров тече під високим тиском і б’є струменем у ритмі пульсу.
Якщо кровотечу не вдається зупинити тугою пов’язкою, потрібно притиснути судину пальцями, а також накласти джгут або закрутку. Перед накладанням джгута кінцівку треба підняти на 2-3 хв. для знекровлення. Джгут накладається на місце, вкрите тканиною, щоб не пошкодити шкіру кінцівки. Джгут накладають вище рани, але якнайближче до неї, щоб при необхідності його можна було перенести вище. Час накладання джгута (година і хвилина) вказують на видному місці, наприклад на одязі, білизні чи шкірі, адже папірець може при транспортуванні загубитися. Тримати накладений джгут понад 2год. не дозволяється, бо це може спричинити омертвіння кінцівки або навіть смерть.
При носовій кровотечі потерпілого слід посадити, закинувши голову назад, розстібнути комір, покласти на перенісся мокру холодну ганчірку, в ніс вставити ватний тампон, замочений 3%розчином перекису водню, і затиснути пальцями ніс.